Мін'юст намагається заборонити виплату усіх депозитів постраждалих вкладників, - експерт

Експерт вважає, що Міністерство юстиції навмисно наполягає на ухваленні цього законопроекту

Міністерство юстиції наполягає на ухваленні законопроекту, який надає можливість не здійснювати примусове виконання ухвали про стягнення з ПриватБанку $350 млн на користь офшорних компаній Суркісів, у зв'язку з безперспективністю апеляції чи касації на рішення суду.

Про це написав політичний експерт Валерій Клочок для "Цензор.нет".

Як зазначає експерт, початком історії є депозит родини Суркісів та відновлювальна кредитна лінія, яку надавав Приватбанк ФК "Динамо" для виплати заробітних плат футболістам та інших поточних виплат. Забезпеченням цієї лінії був оформлений у встановленому порядку депозит одного з членів родини Суркісів у сумі 19,4 млн дол.

Втім через рік після націоналізації ПриватБанку така співпраця була припинена, а судова тяганина перейшла в складну юридичну площину з доведення того, що Суркіси були і залишаються не акціонерами банку, а простими вкладниками й не є пов’язаними особами акціонерами банку.

"Суркіси ніколи не були акціонерами Приватбанку, не мали відношення до акціонерного капіталу, не виводили свої капітали з банку, в чому власне звинувачують Коломойського й Боголюбова. У них були звичайні депозити в Приватбанку, як і у мільйонів інших громадян України. Простими словами: вони та члени їх сімей мали вклади в цьому злощасному банку. Але окремих членів сім’ї держава визнала пов’язаними особами і вирішила списати кошти з їх рахунків на користь збанкрутілого банку. Чому? Тому що рішення приймалися в ручному режимі в Національному банку України, котрий тоді очолювала пані Гонтарєва", - наголошує експерт.

За словами експерта, підставою для надання статусу "пов’язані особи" став факт володіння братами Суркісами 25% акції телеканалу "1+1", власником якого є той самий Коломойський.

"Причому тут тоді ПриватБанк, запитаєте ви? А все дуже просто. Рішення про те кому "дать", а в кого "забрать" ухвалювалися керівництвом НБУ. А вплив на такі рішення прямо і опосередковано мав тоді чинний президент Петро Порошенко і мотив у нього був чіткий та зрозумілий. Це ті самі 25% телеканалу "1+1", контракт на придбання яких він уклав із Суркісами ще у 2015 році. Сума контракту - 140 млн дол", - додає Клочок.

Як стверджує експерт, після націоналізації ПриватБанку переговори про придбання акцій телеканалу відновилися. Однак Порошенко нібито запропонував Суркісам розрахуватися їх же грішми, націоналізованими в ПриватБанку.

Як відомо, внаслідок націоналізації сім'я Суркісів втратила понад 248,6 мільйона доларів і 574 тисяч євро в кіпрській філії банку, як юридичні особи і ще 1,04 мільярда гривень в Україні - вже як фізособи.

"Здавалося б нинішня влада мала б припинити увесь цей бидлам, коли у вкладників просто забирають кошти з депозитних рахунків через політичну доцільність. Але ні!... Верховний Суд учора зупинив виконання згаданої на початку матеріалу ухвали Печерського районного суду Києва, що зобов’язувала повернути депозит Суркісам в повному об’ємі. Іншими словами - влада намагається в будь-який спосіб затягнути час аби спробувати на рівні закону через парламент заборонити виплату усіх депозитів постраждалих вкладників в усіх банках", - резюмує експерт.

Як повідомляло РБК-Україна, Печерський районний суд Києва задовольнив позов офшорних компаній, що пов'язані з сім'єю Суркісів, до державного ПриватБанку. Справа стосується обслуговування депозитів компаній на 350 млн доларів.

Міністерство фінансів не погоджується з ухвалою Печерського суду про задоволення позову про стягнення з банку 350 млн доларів на користь компаній братів Суркісів і буде продовжувати захищати інтереси держави і банку. Наступним кроком є підготовка апеляційної скарги.