Мінське коло: навіщо Верховна рада продовжила особливий статус Донбасу

Верховна рада конституційною більшістю голосів продовжила особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) до кінця наступного року.

Цей документ у 2014 році вніс у парламент п'ятий президент Петро Порошенко. За його ж ініціативою Рада минулого скликання двічі продовжувала дію цього закону. Чому "Слузі народу" довелося піти тим же шляхом – в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада у четвер, 12 грудня, продовжила дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО ще на рік – до 31 грудня 2020 року. Автори ініціативи – голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія і його перший заступник Олександр Корнієнко. За їх словами, продовження особливого статусу необхідне для мирного процесу і збереження переговорної позиції України щодо Донбасу.

По суті, депутати запропонували змінити тільки першу статті чинного закону, в якому зазначено термін його дії. У команді Зеленського розглядали можливість продовження особливого порядку і на два роки. "Але зійшлися на тому, що потрібен все ж один рік, щоб був менший дедлайн для роботи над новим законом", – сказала РБК-Україна заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Законопроект про продовження особливого статусу Донбасу за основу та в цілому підтримали 320 народних депутатів. Зокрема, голоси "за" дала більшість членів фракцій "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя" та "Європейська солідарність". Також документ підтримали 14 депутатів з групи "Довіра" та 13 позафракційних.

При цьому фракції "Голос" і "Батьківщина" відмовилися продовжувати закон про особливий порядок, розкритикувавши його норми.

"Цей закон передбачає, що на цих територіях буде діяти окремий порядок, окремі органи влади, окремі органи прокуратури, судів та міліції, неможливість кримінального переслідування осіб, які вчинили там насильницькі злочини. Цим законом фактично заморожується стан, який є сьогодні, якщо не буде гірше", – зазначив заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Схожі зауваження висловили і в "Голосі". Норми закону про особливий статус підривають національний суверенітет, вважає лідер цієї політсили Святослав Вакарчук. "Фактично – це федералізація країни, як перший крок до її знищення Путіним. І в казки про те, що він "технічний", не можна вірити", – вважає Вакарчук.

Порядок тільки на папері

Сам документ про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО був прийнятий Верховною радою сьомого скликання за ініціативою п'ятого президента Петра Порошенка ще у вересні 2014 року.

Це було одним із кроків реалізації Мінських угод. У жовтні того ж року закон вступив в силу, вірніше – тільки його перша стаття, в якій спочатку було передбачено "особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу" терміном на три роки, тобто до 2017 року.

Інші положення цього закону, – з 2 по 9 статтю – містять дуже суперечливі пункти, які були узгоджені в Мінську. Наприклад, амністія та недопущення кримінального переслідування учасників подій на сході країни, право мовного самовизначення жителів Донбасу, розвиток транскордонного співробітництва окремих районів з Росією, а також створення загонів народної міліції. Крім того, у статті 10 зазначено, що Рада повинна була призначити місцеві вибори в ОРДЛО на грудень 2014 року.

Але навесні 2015 року депутати змінили документ, вказавши, що 2-9 статті набудуть чинності тільки після обрання ОРДЛО нових органів місцевого самоврядування за українськими законами. А самі вибори, які передбачені у статті 10, зможуть пройти тільки після виконання ряду умов, зокрема "після виводу всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців".

Простіше кажучи, цей закон виписали так, що особливий порядок місцевого самоврядування для ОРДЛО вступить в силу, по-перше, тільки після виведення звідти незаконних військ і техніки. І по-друге – після проведення Україною демократичних місцевих виборів на Донбасі. А тому як першого не сталося, то сам особливий порядок для цих територій так і не почав діяти.

І в 2017, і в 2018 році парламент, дотримуючись рекомендацій західних партнерів, вже продовжував дію цього закону, а саме – першу його статтю, на рік.

У 2017 році голосування супроводжувалося сутичками під стінами парламенту, перепалками і навіть запалюванням димової шашки у сесійній залі. Тоді як в 2018 році розгляд цього питання пройшов в досить спокійній обстановці, і в результаті депутатам вдалося продовжити термін дії закону до 31 грудня цього року.

Зв'язані Мінськом

На відміну від попередніх років, коли Рада проводила голосування по особливому статусу в жовтні, цього разу команда президента не поспішала ні продовжувати, ні переписувати закон, чекаючи результатів нормандського саміту. За підсумками зустрічі в Парижі цього тижня Зеленський заявив, що оптимально продовжити термін дії закону ще на рік, а потім ввести у законодавство "формулу Штайнмайєра".

"Це дуже складне технічне рішення. Нам легше зараз продовжити цей закон і потім внести "формулу Штайнмайера", бачачи певні кроки з того боку, що ми наближаємося до деескалації, ніж зараз почекати, коли цей закон не буде існувати", – сказав глава держави.

Вже у вівторок, 10 грудня, керівники "Слуги народу" Давид Арахамія і Олександр Корнієнко внесли законопроект про пролонгацію особливого порядку в ОРДЛО. Після цього парламентський комітет з питань державної влади рекомендував Раді прийняти його за основу та в цілому. Незважаючи на те, що у депутатів попереду був ще цілий пленарний тиждень, у "Слузі народу" вирішили не відкладати з прийняттям цього документа.

Після голосування на його підписання спікером, президентом та публікацію може піти ще кілька днів, пояснив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

"Можна все робити в один день, як в минулому році це робилося. Але краще процедурно підписання та публікацію провести з запасом часу. Якщо ми перенесемо на наступний тиждень, то ми б вже виходили в останній тиждень грудня. Були б ризики з підписанням, зі вступом в силу", – заявив Корнієнко.

Крім того, співрозмовники в "Слузі народу" пояснюють, що поспіх не в останню чергу пов'язаний з обміном полоненими, який лідери "нормандської четвірки" домовилися провести до 31 грудня цього року.

Що стосується нового законопроекту, то робота над ним поки ще не починалася і, швидше за все, займе чимало часу, говорить Євгенія Кравчук. Будь-які зміни законодавства в цій частині можливі тільки після обговорення і узгодження тристоронньою групою в Мінську, пояснила депутат.

"Для нас важливо, по-перше, щоб у нас був передбачений контроль над кордоном до виборів. А це як раз той камінь спотикання, який зараз прописаний в Мінських угодах. Написання нового закону – це повинна бути спільна робота і тристоронньої групи в Мінську, зовнішньополітичних радників, міністра закордонних справ. Але я не думаю, що до наступної зустрічі в нормандському форматі на рівні лідерів щось буде", – сказала РБК-Україна Євгенія Кравчук.