ua en ru

В Мінекоенерго пояснили суть нового прогнозного енергетичного балансу

В Мінекоенерго пояснили суть нового прогнозного енергетичного балансу

У документі Мінекоенерго пропонує шляхи забезпечення стабільної роботи вуглевидобувного сектору

Міністерство енергетики та охорони навколишнього середовища затвердив новий прогнозний енергетичний баланс України, який передбачає поступове скорочення обсягів виробництва електроенергії всіма типами генерації та зростання виробництва поновлюваних джерел енергії. Про це повідомляє прес-служба Мінекоенерго, передає РБК-Україна.

У прес-службі зазначають, що мета документу - запропонувати варіанти вирішення кризових явищ у роботі енергетичної системи України. Зокрема, пропонується поступове скорочення виробництва електроенергії атомної, гідро- й теплогенерацією і нарощування обсягів виробництва коштом поновлюваних джерел енергії.

Крім того, затверджений Прогнозний енергетичний баланс передбачає зміну графіка роботи атомних електростанцій. Мета - скоротити ризик аварій за регулярної зміни навантажень енергоблоків АЕС.

"В умовах падіння попиту енергоблоки АЕС не можуть працювати з максимальною постійною потужністю протягом доби. Тому НЕК "Укренерго", яка виконує функції диспетчеризації, змушене було розвантажувати їх в нічний час, вихідні та святкові дні. Такі експерименти зі зміною напруг енергоблоків є вкрай небезпечними. Тому були запропоновані оптимальні показники генерації АЕС для безпечної роботи ядерних блоків", - йдеться в повідомленні.

Також заплановано завершення ремонту ядерних енергоблоків на АЕС, який не проводився протягом 5 років.

Крім цього, планується суттєве скорочення обсягів виробництва електроенергії гідроелектростанціями. З-за низького рівня води в річках станції обмежені в доступному обсязі маневрової потужності, необхідної для балансування енергосистеми. Така ситуація створює ризик виникнення аварійних ситуацій.

В документі Мінекоенерго також пропонує шляхи забезпечення стабільної роботи вуглевидобувного сектору.

"Зараз галузь переживає кризу через зниження попиту на українське вугілля та зростання частки імпортованого. Це призвело до великого скупчення запасів вугілля на складах, примусової зупинки роботи вугільних шахт і зростання рівня безробіття серед шахтарів", - йдеться в документі.

За даними міністерства, близько 40 тисяч гірників перебувають на вимушеному простої, а десятки тисяч сімей втратили більша частина доходу.

Своєю чергою, 29 квітня на засіданні Кабміну прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд несе відповідальність за збереження робочих місць в енергетичній галузі. За його словами, найближчим часом відбудеться засідання антикризового штабу, де буде розглянуто це питання.

"Ми розуміємо ті сфери, де будуть створюватися робочі місця і розуміємо відповідальність за збереження робочих місць. Ми проведемо антикризовий штаб у сфері енергетичної безпеки, у сфері енергетики, де ситуація непроста. Сьогодні ми затвердили новий енергетичний план і будемо переходити до швидких антикризових дій, щоб енергетики, шахтарі мали роботу, щоб сфера енергетики та її стабільна робота була абсолютним пріоритетом у сфері національної безпеки нашої країни", - зазначив він.

Раніше повідомлялося також, що Міністерство енергетики та охорони навколишнього середовища також планують прийняти ряд заходів, спрямованих на боротьбу з кризою в енергетичній галузі.

Зокрема, йдеться про реформування системи PSO, щоб НАЕК "Енергоатом" міг отримувати ринкову вартість за вироблену електроенергію; вирішенні питання зростання ВДЕ та навантаження на ДП "Гарантований покупець" "зеленого тарифу"; вирішенні проблеми заборгованості на ринку електричної енергії, стабілізації роботи всіх його сегментів.