Марина Лазебна: Кожен для себе має вирішити, чи хоче він бути біженцем у чужій країні

Міністр соціальної політики Марина Лазебна розповіла РБК-Україна, яку допомогу можуть отримати переселенці, як нараховуються пенсії та соціальні виплати під час війни та чи варто громадянам отримувати статус біженця закордоном.

– Розподіл гуманітарної допомоги відбувається якось централізовано чи на розсуд волонтерських організацій? Мінсоц координує ці питання?

– Загальну координацію роботи з гуманітарною допомогою здійснює Офіс президента. Для цього створений координаційний штаб. Представник Мінсоцполітики входить до цього штабу, щоб координувати дії на найвищому рівні.

Ми як міністерство з перших днів широкомасштабного вторгнення РФ працювали в трьох напрямках: залучення гуманітарної допомоги, логістика та адресне надання.

Створили широку мережу партнерів по залученню гуманітарної допомоги. Це і зарубіжні партнери, і партнери всередині країни – благодійні фонди, громадські організації, бізнес та навіть просто окремі громадяни, які раніше не займались гуманітарною допомогою, але зараз вирішили. Кожного дня долучаються нові. І я безмежно вдячна всім, хто розуміє, що об’єднавши можливості держави, бізнесу, громадського сектору та окремих людей, підсилюючи один одного, ми можемо більше, ніж кожен поодинці.

Далі, ми побудували мережу розподільчих хабів гуманітарної допомоги. Хаби створюються в областях, де не ведуться активні бойові дії, на базі установ, які здатні забезпечити організацію роботи, контроль та логістику. Така диверсифікована мережа здатна діяти швидко та адресно, оперативно обробляти великі обсяги вантажів. Також, коли є декілька центрів розподілу, це зменшує ризики, що доставка гуманітарної допомоги людям буде заблокована в разі виникнення активних бойових дій в тому чи іншому регіоні.

– Як ця допомога доставляється?

– Для доставки ми співпрацюємо і з "Укрзалізницею", і з "Укрпоштою", і з "Новою поштою" та з іншими компаніями, які мають транспортні можливості, і навіть з волонтерами, які приватними невеликими автівками довозять їжу, ліки, воду та інші життєво необхідні речі в найгарячіші місця, куди не доїжджає ані залізничний транспорт, ані фури.

Розподіл, відповідно до потреб людей, забезпечують органи соцзахисту населення. Це дозволяє надавати допомогу адресно тим, хто її найбільше потребує. Адже органи соціального захисту – це осередки, куди стікається найбільше інформації про потреби людей, які щодня працюють з вразливими категоріями та мають спеціальну кваліфікацію в оцінці потреб.

– Звісно, є проблеми з доставкою гуманітарної допомоги до оточених міст та регіонів, які обстрілює ворог. Та чи самої гуманітарної допомоги достатньо? Яких товарів зараз найбільше потребує країна?

– Темпи надходжень гуманітарної допомоги лише зростають і ми працюємо над тим, щоб надходили саме ті товари, в яких є найбільша потреба. Але я б інакше ставила питання.

Людям, які постраждали від війни, гуманітарна допомога у вигляді товарів потрібна лише у перший час або певним категоріям – одинокі літні, люди з інвалідністю, або в особливих обставинах – в оточених містах, які знаходяться під обстрілами, наприклад. В усіх інших випадках потрібна системна допомога з житлом, працевлаштуванням та коштами на перший час, які допоможуть налагодити життя людині або родині.

Для того, щоб фінансувати такі комплексні рішення, потрібні не товари, а кошти. Національний банк відкрив Мінсоцполітики гуманітарний рахунок для залучення коштів саме на фінансування такої системної допомоги. І ми зараз закликаємо всіх наших міжнародних партнерів максимально консолідувати допомогу з усіх джерел на цей рахунок, щоб фінансувати системні рішення.

– Як бізнес може допомогти владі у гуманітарних питаннях? Є вже якісь кейси?

– Головне, що може зробити бізнес – це не зупиняти роботу за можливості, а краще нарощувати масштаби діяльності, сплачувати податки. Тобто підтримувати економіку.

Друге – наймати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Тобто підтримувати родини, яким необхідно облаштовувати життя на новому місці. І вже зараз з’являються такі ініціативи, компанії навіть об’єднуються, щоб створити пул вакансій для переселенців.

Третє – допомагати людям, своїм партнерам по бізнесу, армії. Таких прикладів зараз величезна кількість.

Мінсоцполітики також співпрацює з бізнесом для допомоги людям. Можу навести приклад масштабної програми "Мільйон продуктових наборів", яка реалізується за ініціативи та координації Мінсоцполітики та Мінагрополітики, у співпраці з Благодійною організацією "Благодійний фонд Івана Чайківського "Покрова".

У рамках цієї програми безкоштовно надають продукти харчування сільгосппідприємства та виробники. Завдяки цьому вже доставлено понад 150 тисяч продуктових наборів з продуктів тривалого зберігання людям у Донецькій, Луганській, Київській, Харківській, Запорізькій та Миколаївській областях.

– Як війна та масова евакуація громадян із зони бойових дій вплинула в принципі на можливість людей отримувати соціальну допомогу? Виплати по держпрограмам продовжують нараховуватися?

– Всі соціальні виплати продовжують нараховуватись і виплачуватись. Під час війни люди, які в мирний час отримували різні види соціальних допомог, стають, як правило, ще більш уразливими. Ми це розуміємо і тому в перші тижні широкомасштабного вторгнення Росії запропонували, а уряд ухвалив ряд рішень, щоб гарантувати людям підтримку від держави в цей складний час.

Ми у першочерговому порядку профінансували виплату пенсій, пільг, субсидій та державних соціальних допомог всім отримувачам. У більшості місць люди їх отримали навіть раніше, ніж зазвичай. Не дивлячись на введення воєнного стану, забезпечили індексацію пенсій більше ніж 10 мільйонам пенсіонерів.

Звичайно, перша проблема, яку приносить з собою війна – це фізична загроза життю людей. Нам було важливо не наражати людину зайвий раз на небезпеку в процесі підтвердження своїх прав на отримання соціальних допомог. Тому строк виплат всіх призначених допомог, пільг, субсидій ми продовжили на час дії воєнного стану плюс один місяць. Це відбувається автоматично, людині не потрібно нікуди йти або надавати документи.

– Через війну порушена логістика з доставкою пенсій? Як вирішується це питання?

– Це друга проблема, яку тягнуть за собою активні бойові дії, – масове переміщення людей. Якщо людина отримує пенсію або соціальну виплату на банківську картку – немає проблем, вона продовжує одержувати свої виплати, незалежно від переміщень. А для тих, хто одержував виплати за місцем проживання через "Укрпошту" і вимушений був переїхати, ми забезпечили можливість отримати виплату у будь-якій іншій точці України через Ощадбанк або інше відділення "Укрпошти".

Третя проблема: в окремих містах та районах областей, де ідуть найактивніші бойові дії, органи соціального захисту населення фізично не мали змоги працювати і, відповідно, не змогли провести нарахування та виплати.

Для людей з таких місцевостей ми запустили спеціальний механізм централізованого нарахування та виплати соціальних допомог на основі інформації, яка наявна в наших реєстрах в "центрі". Тут дуже допомогло те, що ми вже рік будуємо Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Ми впорались та вже профінансували 100% виплат соціальних допомог за березень через цей механізм.

Виплати через цей механізм перерахували мешканцям наступних регіонів:

Донецька область: Волноваський, Маріупольський райони та місто Маріуполь;

Запорізька область: Василівський, Пологівський та Бердянський райони;

Луганська область: всі міста і райони;

Херсонська область: Генічеський та Херсонський в межах колишнього Олешківського райони, міста Нова Каховка і Гола Пристань;

Сумська область: Охтирський район в межах колишнього Тростянецького району;

Харківська область: Ізюмський, Харківський район міста Ізюм, Куп’янськ, Мерефа та більшість районів міста Харків;

Чернігівська область: частина Новгород-Сіверського району та Деснянський район у місті Чернігів.

Київська область: Вишгородський район в межах колишнього Іванківського району.

Як це працює? Мінсоцполітики перерахував кошти Ощадбанку, а Ощадбанк перерахував кошти людям. Тим, хто одержував виплати через банки – на їхні банківські рахунки. Тим, хто отримував виплати через "Укрпошту" – грошовий переказ, який можна отримати в будь-якому відділенні Ощадбанку. Тобто людині із зазначених регіонів, яка отримувала виплати на банківську картку, нікуди додатково звертатись не потрібно. Вона отримає гроші на ту саму картку.

Людині із зазначених регіонів, яка отримувала виплати через "Укрпошту", необхідно звернутися з паспортом та довідкою з номером РНОКПП (індивідуальним податковим номером) до будь-якого відділення Ощадбанку на території України протягом 60 днів та отримати свою виплату. Тобто ми зробили все, щоб люди отримали підтримку від держави, не дивлячись на воєнні дії. І це стало справжньою підтримкою для багатьох.

– Як бути тим, хто знаходиться під обстрілами і не має змоги залишити такі місця?

– Є і такі речі, на які ми вплинути не можемо. Ми виплатили людині допомогу на банківську картку. Але якщо вона знаходиться у місті, яке обстрілюють російські війська, та до якого не надають гуманітарного коридору, то ці кошти на картці не допоможуть.

Для того, щоб ними скористатись, потрібно добратись до місця, де є банкомат, відділення банку, безготівкові розрахунки або поштове відділення. І те, що нам не дають можливості допомогти цим людям, – це мій найбільший біль і найбільша лють до ворога.

У таких випадках намагаємось забезпечити евакуацію та доставити гуманітарну допомогу. Допомога надходить як від українських виробників і людей, так і з-за кордону. Головне – доставити. Знаходимо найменші шпаринки. Ми залучили дуже широке коло партнерів. Там, куди не мають можливості доїхати потяги та фури, доставку точково здійснюють волонтери, які співпрацюють з нами, невеликим приватним транспортом.

– Люди, які виїхали поки закордон, зможуть отримувати соцдопомогу? Чи тільки по поверненню в країну?

– Всі соціальні допомоги ми продовжуємо виплачувати, ними можна користуватись, незалежно від факту виїзду за межі України. Причому, як я вже казала, протягом воєнного стану плюс один місяць після нього – без додаткових звернень людини та підтверджувальних документів. Банківськими картками українських банків можна вільно користуватись за кордоном.

Більше того, нашим людям надають безпрецедентну підтримку країни, до яких вони виїжджають. Тимчасове розміщення, харчування, проїзд, юридична допомога, право працювати, медичні та освітні послуги – і це не повний перелік.

Я особисто провела більше десятка зустрічей з профільними міністерствами країн, до яких виїхало найбільше українців. З усіма ми опрацювали пакети підтримки, яку необхідно забезпечити для наших людей в країні перебування.

– Чи радили б ви українцям, які знаходяться через війну за кордоном, отримувати там статус біженця для постійного місця проживання? Чи поки не варто поспішати?

– Я хочу, щоб після перемоги вже найближчим часом всі українці змогли зібратись і не просто відбудовувати зруйноване, а забезпечити небачений розквіт нашої держави. Такий само неочікуваний для всього світу, як і наша потужна відсіч ворогу зараз. Але, безумовно, це рішення має приймати кожен для себе: чи хоче він бути біженцем у чужій країні, чи хоче стати частиною історії успіху своєї Батьківщини.

– Субсидії, комунальні пільги – це в принципі зараз якось нараховується у містах, які охвачені війною? Чи варто людям платити за комунальні послуги, щоб не втратити субсидії? Чи тут все "на паузі"?

– Так, субсидії так само, як і інші соціальні допомоги, нараховуються і виплачуються. І всі призначені субсидії будуть виплачуватись до кінця опалювального сезону.

Що стосується сплати за комунальні послуги. Давайте я зараз розповім про це по закону і по совісті. По закону – субсидія не призначається, якщо є прострочена заборгованість за комунальні послуги за більше, ніж три місяці на суму понад 680 гривень.

Але оскільки у нас субсидію призначають строком до дати закінчення опалювального або неопалювального сезону, то наявність заборгованості буде аналізуватися органами соціального захисту населення в травні поточного року. Тому фактично до травня отримувач може розраховуватись за комунальні послуги із зручною йому періодичністю.

А тепер по совісті. Завдяки працівникам підприємств-постачальників комунальних послуг у більшості людей в оселях є тепло, світло, вода, працює холодильник, плита для приготування їжі. У бомбосховищах ми як ніколи змогли оцінити важливість таких зручностей.

У містах під постійними обстрілами люди, ризикуючи життям, лагодять мережі водопостачання та електроенергії, по яким цинічно цілить ворог. Кожен ваш платіж за комунальні послуги – це ваше дякую цим людям. І можливість для них годувати свої родини. Тому по совісті – подякуйте їм. Заплатіть за комірне. Це – ще один ваш вклад в оборону свого міста.

– Чи отримуватимуть переселенці у західні області країни допомогу на оплату житла чи компенсації? Чи це питання ще не пропрацьовувалося?

– Уряд у цьому напрямку вирішив стимулювати громади розміщувати людей безкоштовно. Для цього Кабмін ухвалив рішення, згідно якого громади, які безкоштовно прийматимуть переселенців у приміщеннях комунальної форми власності, отримають відшкодування комунальних витрат.

Відшкодовуватимуться всі витрати, понесені з 1 березня, та пов'язані з теплопостачанням, водопостачанням, водовідведенням, газопостачанням, купівлею дров, палетів та вугілля. Також зараз опрацьовується питання компенсацій за розміщення, які б надавались людям, що прихистили у себе переселенців.

– Що потрібно зробити людині, яка приїхала на нове місце, щоб отримати допомогу?

– Це дуже важливе запитання. Перше, що необхідно зробити людині, яка приїхала на нове місце у зв’язку з бойовими діями, – це отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Ми зараз надали додаткові канали для звернення за нею. Якщо раніше це були лише органи соціального захисту населення РДА та міст обласного значення, то тепер людина за довідкою зможе звернутись до уповноваженої особи громади, ЦНАПу, а згодом – просто подати заяву через портал Дія.

Подати про себе інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб принципово важливо для того, щоб влада бачила "соціальний портрет" переміщених осіб в кожному конкретному регіоні, правильно оцінювала їхні потреби та планувала допомогу.

Також важливо розуміти, які регіони прихистили найбільше людей і, відповідно, їхня інфраструктура життєзабезпечення, надання послуг людям перевантажена. Цим регіонам потрібна термінова допомога для того, щоб швидко нарощувати можливості забезпечувати потреби людей. Мова йде як про освітні, медичні, соціальні послуги, так і про житлові приміщення, магазини, доставку продуктів, банкомати тощо.

Інформація про людину вноситься до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб виключно на підставі її заяви, поданої добровільно. Зараз люди ще не до кінця усвідомили, що вони є переміщеними особами. У людей – стадія заперечення. Це зрозуміло, але нам її потрібно якнайшвидше пройти, щоб ефективно надавати допомогу тим, хто її потребує, та саме таку, яка потрібна людині.

– Про яку саме допомогу для біженців ми вже можемо говорити?

– Внутрішньо переміщені особи, які змушені були покинути місце постійного проживання у зв’язку з широкомасштабним вторгненням Росії в Україну, можуть отримати допомогу на проживання від держави у розмірі 3000 гривень на кожну дитину або людину з інвалідністю, та у розмірі 2000 гривень на кожну іншу особу. Відповідне рішення ми розробили, а уряд днями ухвалив.

Допомогу можуть отримати люди, які перемістилися з тимчасово окупованої території Криму, а також з територій активних бойових дій. Перелік територій затверджений Кабміном (№ 204 від 6 березня 2022 року, - ред.). Але це ті люди, які зареєструвались як внутрішньо переміщені особи.

Допомогу автоматично, без додаткового звернення, отримають також внутрішньо переміщені особи, які станом на 1 березня отримували щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабміну №505 (від 1 жовтня 2014 року, мова про біженців з Донбасу, - ред.).

– Тобто мова про тих, хто ще сім-вісім років тому був змушений залишити східні регіони?

– Так, до мене були запитання, а що з тими людьми, які є "повторними" переселенцями, і змушені кидати свої домівки вдруге? Це люди, які вперше переїхали через бойові дії та окупацію Росією частини України протягом попередніх років, починаючи з 2014 року.

Частина з них побудувала нове життя в Харкові, Бучі, Сумах, Ірпені та інших містах, які зараз опинились під вогнем ворога. І тепер ці люди переміщуються знову в безпечні місця. Відповідаю: безумовно, ці люди також отримають допомогу на проживання, ми це передбачили в рішенні уряду.

Виплата допомоги здійснюватиметься через Ощадбанк на банківський рахунок (за стандартом IBAN), який отримувач вказав у заяві на допомогу. Допомога надаватиметься щомісячно з місяця звернення на весь період введення воєнного стану плюс один місяць після його припинення чи скасування. Вона виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Для того, щоб отримати допомогу, необхідно подати заяву до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг. Це можна буде зробити вже з 28 березня.

Також після необхідних доопрацювань подати заяву можна буде через Дію. Ми запропонували, а уряд погодився з нашою пропозицією в своєму рішенні, щоб розмір отриманої допомоги на проживання не враховувався при обчисленні сукупного доходу сім’ї при наданні всіх інших видів соціальних допомог, які надаються з урахуванням доходу.

Також ця допомога на проживання не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Тому я прошу всіх, хто переїхав з небезпечних місць та потребує допомоги, реєструватись як внутрішньо переміщені особи і звертатись за допомогою.

Також я прошу тих, кому допомога не потрібна, хто не втратив роботу і може забезпечувати себе самостійно на новому місці, поступати згідно того, що вам підказує совість.

– Які взагалі форми підтримки біженців можуть бути?

– Форми підтримки біженців ми опрацьовуємо різні. Перш за все, безумовно, це допомога з житлом та роботою для працездатних через механізми компенсацій тим, хто розміщує та працевлаштовує переселенців.

Питання виплати соціальних допомог та пенсій, незалежно від місця перебування, ми вирішили. Також для допомоги родинам з дітьми ми дозволили використовувати кошти монетизованого "Пакунку малюка" для придбання будь-яких потрібних родині товарів, без обмежень.

У рамках співпраці з представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні запускається багатоцільова програма підтримки внутрішньо переміщених осіб. Її перший етап – грошові допомоги родинам з новонародженими, багатодітним родинам. Зараз програма розпочинає роботу у Львові, але поширюватиметься і на інші регіони. Загалом, розрахована на підтримку 450 тисяч людей.

Звичайно, частина гуманітарної допомоги йде на допомогу постраждалим від бойових дій, які перемістились до інших регіонів України. Згодом мені б дуже хотілось знайти можливість поширити на переселенців програму "Рука допомоги", яка передбачає надання до 100 тисяч гривень малозабезпеченим родинам на відкриття власної справи.

Мінсоцполітики напрацювало концепт "Соціального пакету внутрішньо переміщеної особи", який би включав в себе комплексні рішення щодо забезпечення переміщених осіб житлом, роботою, освітніми, медичними, соціальними послугами та соціальними допомогами.

Подібні комплексні "пакети підтримки" є відображенням найкращого міжнародного досвіду. Вони, з одного боку, є дієвою допомогою людям, з іншого – сприяють керованому відновленню економіки з фокусом на пріоритетні галузі.

Але такі пакети – дороговартісні, і впроваджувати їх комплексно можливо лише після перемоги. Я щиро сподіваюсь, що це станеться вже найближчим часом та наші напрацювання стануть частиною великого плану відновлення України.

– Вже є попередні розрахунки, скільки коштів знадобиться на держпрограми допомоги вимушеним переселенцям? Хоча б попередні.

– Я можу дати приблизні розрахунки лише щодо програм, які реалізуються Мінсоцполітики. Зокрема, це програма щомісячної допомоги на проживання, в рамках якої ми виплачуватимемо людям по 2000 та 3000 гривень.

Зараз ми очікуємо, що за наданням допомоги на проживання звернуться близько 2 мільйонів людей, які були змушені покинути свої домівки через активні бойові дії. Тому необхідно орієнтовно 5 мільярдів гривень на місяць. Але в залежності від подальшого розвитку подій ці цифри можуть суттєво змінюватись.