Клер Споттісвуд: Сподіваюся, що після анбандлінга "Нафтогазу" потенційні партнери будуть готові виходити в Україну з інвестиціями

Клер Споттісвуд: Сподіваюся, що після анбандлінга "Нафтогазу" потенційні партнери будуть готові виходити в Україну з інвестиціями
Клер Споттісвуд не вважає, що анбандлінг "Нафтогазу" не виконується (прес-служба НАКу)

Ця історія стала публічною наприкінці жовтня. Тоді наглядова рада компанії "Магістральні газопроводи України" вперше заявила про повну відсутність співпраці з НАК "Нафтогаз України". У результаті розділення НАКу – анбандлінгу – МГУ з 2020 року має стати новим оператором газотранспортної системи. Обидві компанії розраховують, якщо анбандлінг пройде успішно, і Секретаріат енергетичного співтовариства ЄС підтвердить незалежний статус нового оператора ГТС, Україна зможе залучити іноземних гравців ринку до управління українським газопроводом та укласти новий довгостроковий контракт на транзит російського газу в Європу.

Проблема у тому, що замість злагодженої спільної роботи, МГУ та "Нафтогаз" з'ясовують стосунки. Перша звинувачує НАК у тому, що в анбандлінгу немає прогресу, друга не готова вирішувати матеріальні труднощі, з якими зіткнулася наглядова рада МГУ. Все це ускладнюється ще й позицією міжнародних донорів, які висловили свою стурбованість ситуацією. А голова Секретаріату Енергоспівтовариства Янез Копач днями і зовсім заявив, що "плани "Нафтогазу" далекі від реального анбандлінгу".

РБК-Україна на початку листопада звернулося з проханням прояснити ситуацію до голів спостережних рад "Нафтогазу" і МГУ. Сьогодні редакція публікує інтерв'ю з Клер Споттісвуд, яка очолює спостережну раду НАКу з грудня минулого року. Інтерв'ю з Вальтером Больцем можна буде прочитати на сайті РБК-Україна у п'ятницю, 7 грудня.

- Давайте поговоримо про ситуацію, яка склалася між наглядовими радами НАК "Нафтогаз України" та компанії "Магістральні газопроводи України". Наглядова рада МГУ під керівництвом Вальтера Больца заявила, що, незважаючи на підписаний між наглядовими радами Меморандум про взаєморозуміння, ніякої співпраці немає, прогресу в процесі анбандлінгу теж немає, а Меморандум не виконується. Ви публічно відповіли, що здивовані такою позицією наглядової ради МГУ. Ви можете пояснити, що відбувається?

- Почнемо з того, що ми домовилися з Вальтером Больцем про нашу співпрацю влітку. Він прислав мені Меморандум, я затвердила його і надіслала йому. Я очікувала, що він його підпише, але на це у нього пішло кілька місяців. Крім того, нам потрібно було підписати з МГУ договір про нерозголошення (non-disclosure agreement, NDA, - ред.). Це необхідно, оскільки без такого договору ми не маємо права ділитися з МГУ конфіденційною інформацією. І підписання цього документа теж затягнулося у часі. І зараз, я думаю, що питання не тільки у підписанні "Нафтогазом" юридичних документів, а є й інші причини.

Я б хотіла звернути вашу увагу, що ми підписали всі документи з МГУ відносно недавно. Тому почасти пан Больц абсолютно правий – наше співробітництво могло і повинно бути більш інтенсивним. Але це відбувається не тому, що ми цього не хочемо, а тому що ця компанія була створена відносно недавно, і ще не вирішені окремі організаційні моменти її роботи.

Весь цей час ми зі своєї сторони продовжували робити свою роботу. І я, і Андрій Коболєв (голова правління "Нафтогаз України", - ред.) пообіцяли, що ми маємо намір провести анбандлінг, ми готові до розділення компанії. Так чи інакше, рішення щодо анбандлінгу повинні приймати уряд і парламент України. Ми можемо обґрунтувати, яку частину компанії потрібно відокремити, ми можемо аргументувати мету та оптимальні способи розділення компанії, опрацювати організаційні питання. Але політики повинні прийняти рішення про те, яким буде анбандлінг, і вирішити регуляторні моменти. Ми зі свого боку готові до анбандлінгу, але інші інституції теж повинні бути готові рухатися вперед. І поки з цим не все ясно. Одним із завдань, яке ми повинні вирішити як можна швидше – розробити проекти договорів між НАКом і МГУ, "Нафтогазом" і урядом. І ми вже почали цю роботу.

У вересні ми пообіцяли, що щокварталу будемо публічно звітувати про виконану спільну роботу (19 вересня НАК представив план анбандлінгу, який повинен бути реалізований до 2020 року, - ред.). Ми будемо відкриті для всіх, щоб люди могли запитати нас, як далеко ми просунулися у процесі анбандлінгу, і переконатися, що ми його проведемо до кінця наступного року. Такий звіт у нас запланований на наступний місяць.

- Наскільки я знаю, у директорів спостережної ради МГУ деякі проблеми з одержанням плати за їх роботу. Зараз "Нафтогаз" і МГУ обговорюють можливість ввести директорів борда МГУ на рівні радників в наглядову раду НАКу і виплачувати їм зарплату. Але наглядова рада МГУ повинна залишатися незалежною, тому не дуже зрозуміло, як "Нафтогаз" може виплачувати її членам зарплату?

- В якийсь момент з'ясувалося, що уряд не готовий продовжувати фінансувати спострежну раду МГУ через нестачу коштів. І це дійсно непроста ситуація, оскільки наглядова рада МГУ має залишатися незалежною. До нас звернулися за рішенням. Ми запропонували залучити наглядову раду МГУ в якості радників нашого комітету (комітет спостережної ради НАКу, - ред.), який займається анбандлінгом. Таким чином, наглядова рада МГУ була би безпосередньо залучена до анбандлінгу "Нафтогазу".

- Але в якості радників вони будуть отримувати зарплату у "Нафтогазі"?

- Так, у такому випадку вони отримували би оплату від "Нафтогазу". Дивіться, ми можемо піти двома шляхами. В Україні ми можемо виплачувати їм зарплату, перш за все, якщо вони стають працівниками "Нафтогазу". Але в МГУ є побоювання, що в цьому випадку, вони можуть втратити свою незалежність. При цьому я завжди говорила, що я б хотіла, щоб вони були експертами, нашими "очима та вухами", якщо завгодно, щоб вони завжди могли сказати свою думку з приводу того, як ми проводимо анбандлінг.

Ми почали з МГУ переговори про це, намагаючись дуже коректно підійти до питання про те, в чиїх інтересах вони будуть працювати, і які документи вони підпишуть в якості найманих працівників. Зокрема, всі співробітники "Нафтогазу" повинні підписати угоду про нерозголошення інформації (NDA). Ми ж, у свою чергу, повинні були знайти спосіб, щоб наглядова рада МГУ зберігла свій незалежний голос, і використовувала його, коли це буде потрібно. Але при цьому щоб члени спостережної ради МГУ могли підписати трудовий договір (employment agreement, - ред).

Інший спосіб вирішити це питання – залучити МГУ в якості радника щодо процедури анбандлінгу з допомогою тендера. Але "Нафтогаз" при закупівлі таких послуг зобов'язаний слідувати дуже суворій та складній тендерній процедурі. А що буде, якщо в результаті такого тендеру виграє не МГУ? До того ж це затягнуло б нашу роботу ще на кілька місяців. Тому ми і запропонували варіант з договором про найм.

Деякі директори МГУ не погодилися підписувати такі контракти, їм здалося, що це позбавить їх незалежності. Інші були готові підписати такі угоди з нами. Але потім у МГУ була зустріч з урядом, і, наскільки я розумію, на наступний рік вони все ж отримали фінансування (від держави, - ред.). В результаті, вони вирішили не підписувати з нами договори про найм і підписали лише угоди про конфіденційність.

Ми вже провели кілька зустрічей між представниками комітету з анбандлінгу спостережної ради "Нафтогазу" і представниками Консорціуму потенційних партнерів в управлінні ГТС (мова йде про об'єднання кількох європейських компаній-операторів, яким потенційно цікаво після анбандлінгу управляти українською ГТС, - ред.). Представники наглядової ради МГУ також були присутні на цій зустрічі.

- Ви можете детальніше розповісти про роботу спостережної ради НАКу з Консорціумом партнерів та про співробітництво з МГУ у цьому зв'язку?

- Робота з Консорціумом – ще одне непросте питання. Як ви знаєте, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, бажаючи домогтися конкуренції та залучити іноземні компанії до управління ГТС, сформувало пул потенційних партнерів. (У грудні 2017 року Міненерговугілля запросило іноземні газові компанії взяти участь у спеціальному тендері. Переможець – одна компанія або їх консорціум – повинні були стати партнерами МГУ по управлінню газотранспортною системою - ред.). Я сподіваюся, що вони будуть зацікавлені інвестувати в газотранспортні активи після проведення анбандлінгу. Але зараз очевидно, що ці компанії поки не готові виходити в Україну з інвестиціями. Частково, це пов'язано з політичною невизначеністю, частково, з тим, що у них немає достатньої інформації, вони не проводили комплексну оцінку активів.

Ми в Україні ніколи раніше не проводили анбандлінг. У нас у "Нафтогазі" немає людей, які мають подібний досвід. Тому нам потрібна участь досвідчених фахівців, які допоможуть нам розробити і реалізувати оптимальний шлях для цього процесу.

У серпні різні організації і компанії (переважно, оператори газового ринку в ЄС, - ред.) об'єдналися в Консорціум і погодилися працювати як одна організація. За підтримки Єврокомісії ми звернулися до них з проханням допомогти нам кваліфікованими кадрами, які допоможуть нам поліпшити нашу роботу.

Ми розробили вимоги до п'яти вакансій і хочемо, щоб люди, які заповнять ці позиції, приєдналися до роботи у нашій компанії. Я б хотіла, щоб ці люди використовували свій досвід, щоб адекватно оцінювати те, що ми робимо в процесі анбандлінгу. І якщо вони побачать, що ми щось робимо не занадто швидко або неправильно, нам буде потрібна їхня порада. Але ці фахівці повинні не тільки розмовляти з наглядовою радою НАКу, а в першу чергу, зі своїми роботодавцями – членами Консорціуму.

І дуже важлива частина їх роботи полягатиме у тому, щоб Консорціум провів якісний аналіз активів (due diligence). Вони повинні проаналізувати, в якому стані знаходиться газотранспортна система і об'єктивно оцінити обсяг інвестицій, який для неї знадобиться. У них вже є цілком чітке розуміння того, яким має бути інвестиційний план у наступному році і у наступні періоди теж.

Ми разом з МГУ зустрічалися в Брюсселі з членами Консорціуму. Як я вже говорила, невирішеність деяких організаційних проблем створює для нас додаткові складності. Наприклад, ми досі не знаємо, з ким ми повинні працювати – з МГУ або з Консорціумом? Або з обома? Саме тому ми попросили Консорціум допомогти нам з кадрами, які можуть провести експертизу і сказати нам, як правильно побудувати роботу. І ми також попросили Консорціум вирішити, чи працюють вони спільно з МГУ чи ні. Ми повинні визначитися, як і з ким ми працюємо.

- Ви отримали відповідь на своє питання?

- Ні, поки вони думають і обговорюють. У Консорціуму є деякі побоювання з приводу того, що спеціалісти, про яких ми говорили, підпишуть з нами або з МГУ контракти про працевлаштування. Вони вважають, що ці люди повинні залишитися співробітниками Консорціуму, але стати при цьому нашими радниками. Але вони і зараз підзвітні членам Консорціуму. Тому "Нафтогаз" зараз обговорює з Консорціумом всі ці моменти, а я збираюся проконтролювати, наскільки вони просунулися в цій роботі.

- Українські медіа опублікували лист, адресований прем'єр-міністрові Володимиру Гройсману від керівників Світового Банку, Секретаріату енергетичного співтовариства ЄС, посла США в Україні і від віце-президента Єврокомісії. Всі вони висловили стурбованість тим, що процес анбандлінгу НАКу призупинений або зовсім заморожений. Ми не можемо ігнорувати позицію наших донорів. Чи існують будь-які реальні підстави для цих побоювань?

- Це не правда, що анбандлінг не відбувається. "Нафтогаз" веде дуже серйозну роботу, можливо, не особливо публічно. Думаю, цей лист з'явився в результаті неповної інформації у донорів. Ми запровадили щоквартальні публічні звіти, щоб всі могли отримувати інформацію про те, що ми зробили. Ми вибудовуємо роботу з Консорціумом і намагаємося залучити МГУ до цього процесу.

Процес анбандлінгу залежить не тільки від "Нафтогазу". В нього залучені і уряд, і регулятор (НКРЭКП, - ред.), та інші учасники. Важливо, щоб вони зі свого боку робили все необхідне для успішного анбандлінгу, як і ми.

- За моєю інформацією, у проспекті емісії євробондів, які збирався випустити "Нафтогаз", було обумовлено, що під час розміщення цінних паперів анбандлінг компанії неможливий (інтерв'ю відбулося до того, як "Нафтогаз" заявив про скасування випуску бондів, - ред.) Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

- Ми постаралися чітко пояснити наглядовій раді МГУ і нашому акціонеру (уряду, - ред.), що умови випуску єврооблігацій не забороняють нам проводити анбандлінг. Але анбандлінг піднімає більш глобальне питання. Не можна ігнорувати економічні реалії. Зараз у багатьох сегментах діяльності "Нафтогазу" є крос-субсидування (коли за рахунок прибуткової діяльності компанії, наприклад, транзиту, перекриваються збитки за іншими сегментами роботи НАКу, наприклад, збитки від продажу газу населенню або небалансів облгазів, - ред.). Левова частка цих крос-субсидій стосується якраз газотранспортного бізнесу, за рахунок якого підтримуються інші напрямки роботи компанії. Коли ми відокремимо функцію транспортування газу, застосовувати перехресне субсидування буде неможливо.

Якщо газотранспортна система буде генерувати доходи від транзиту, це буде дуже прибуткова компанія. Якщо ні – то збиткова. Зараз дуже важливо, щоб національний регулятор встановив такі правила, які дозволять компанії вижити навіть при відсутності доходів від транзиту газу.

Але й інші сегменти "Нафтогазу" також повинні бути прибутковими. Енергетична компанія повинна приносити своєму акціонеру значний прибуток, а не генерувати збитки. Уряду необхідно буде прийняти певні рішення щодо ціни газу і спецобов'язки "Нафтогазу" (PSO, - ред.). Після анбандлінгу не можна буде використовувати транзитний сегмент для забезпечення державної соціальної політики в постачанні газу. Тому, як я вже казала, не можна ігнорувати економічні реалії.

Якщо повернутися до питання про випуск бондів, ці гроші повинні підтримати ліквідність компанії, коли вона позбудеться газотранспортних активів. Але це вибір, який повинен зробити уряд: вирішить він мати незалежний і ефективний енергетичний бізнес, або ж захоче продовжити крос-субсидування.

- Якою буде фінансова ситуація в МГУ та в "Укртрансгазі", коли УТГ, фактично, втратить газотранспортні активи, передавши їх новому оператору?

- Новій компанії, яка у результаті анбандлінгу отримає газотранспортні активи, знадобляться серйозні інвестиції в модернізацію основних фондів. Але вона не буде прибутковою, якщо не буде транзиту. Ми поки не знаємо напевно, чи буде транзит газу по території України після 2020 року. Але, якщо нова компанія – МГУ – буде збитковою, Секретаріат енергетичного співтовариства ЄС не сертифікує її як незалежного оператора ГТС. І, відповідно, компанія не зможе залучати інвестиції. Тому мені імпонує ідея Консорціуму партнерів, в який увійшли західні компанії. З їх залученням у нас більше можливостей зберегти доходи від транзиту.

- Давайте тоді поговоримо про більш глобальні завдання, які повинні вирішитися в процесі анбандлінгу "Нафтогазу". Ми говорили з вами про те, що зараз створюється нова компанія-оператор ГТС, яка повинна залучити західних партнерів для управління газотранспортними активами. Якщо ми все ж знайдемо таких інвесторів, ми розуміємо, що тоді у ЄС буде менше аргументів будувати другу гілку "Північного потоку". Але якщо говорити про негативний сценарій – ми не залучили партнера, після 2020 року немає транзиту, і немає інвестицій в газотранспортний бізнес. У такій ситуації, нам як і раніше буде потрібний анбандлінг компанії?

- Коли я прийшла працювати в "Нафтогаз", я теж не могла зрозуміти, чому всі так сильно концентруються на анбандлінгу. З економічної точки зору, особливого сенсу в цьому немає. Куди більш важливо розвивати внутрішній видобуток газу, виключивши з цього процесу корупційні схеми, і зробити Україну енергетично незалежною країною. Анбандлінг – це все ж невелике відхилення від цієї задачі, але оскільки акціонер поставив перед нами таке завдання, і ми повинні виконати вимоги Третього енергопакету ЄС, ми це зробимо. Я побоююся, якщо у Консорціуму буде розуміння, що після 2020 року контракту на транзит російського газу не буде, вони не будуть зацікавлені інвестувати в газотранспортні активи.

- І це означає, що тоді ми зіткнемося з іншою проблемою. Якщо транзиту газу не буде, то Україні доведеться шукати фінансування для того, щоб згорнути частину потужностей нашої ГТС...

- Це дійсно потребує певних коштів, але не думаю, що настільки великих, як зараз про це говорять. Якщо у вас є газотранспортний бізнес, навіть при "нульовому" транзиті (з РФ, - ред.) він повинен приносити прибуток. Тоді у вас буде джерело фінансування для реструктуризації потужностей.

- Ви, напевно, знаєте про дискусії "Нафтогазу" з основним акціонером з приводу того, чи повинні бути підземні газосховища відокремлені від решти ГТС. Згідно з затвердженим планом анбандлінгу, у майбутньому НАК планує передати ПСГ окремому оператору. "Нафтогаз" каже, що зараз підземні сховища – неприбутковий бізнес з безліччю боргів і суперечок про те, чий в них зберігається газ. Чому ПСГ все ж повинні залишатися у структурі НАКу, і коли ви плануєте виділити їх в окремий сегмент?

- Безумовно, ПСГ не повинні бути частиною газотранспортного бізнесу. Тому що, щоб здійснювати транзит газу, оператору ГТС не потрібні підземні сховища. І зберігання газу не має нічого спільного з його транспортуванням. Ви назвали цілий ряд проблемних моментів і труднощів, які стосуються роботи ПСГ. Дуже багато питань пов'язано з системою обліку газу, а також спорами з приводу того, чий газ у "підземках", потенційної корупцією і т.д. (Андрій Коболєв раніше пояснював необхідність виділення ПСГ в окрему компанію тим, що потенційних інвесторів можуть налякати судові спори зі структурами олігархів Коломойського і Фірташа через близько 15 млрд кубометрів газу в ПСГ, - ред.). Тому зараз ми вважаємо оптимальним розділити газотранспортний бізнес і сховища, тимчасово залишивши ПСГ в управлінні "Нафтогазу". Принаймні, до тих пір, поки не вирішимо проблеми, про які вище йшла мова. Але, як тільки нам це вдасться, немає сумнівів у тому, що ПСГ повинні стати окремим бізнесом і бути відокремлені від "Нафтогазу". Я сподіваюся, що прийде час, і цей бізнес буде працювати як хаб, надаючи всі можливі сервіси. Тому, так, ми будемо створювати окремого оператора ПСГ, але це завдання на майбутнє.

- Як ви оцінюєте ситуацію з розвитком сегмента видобутку газу?

- Я вважаю, що зараз склалася насправді сумна ситуація. Адже "Нафтогаз" – не єдина, а одна з компаній, що працюють у цьому сегменті. І ми вважаємо, що при видачі ліцензій та спецдозволів ми заслуговуємо такого ж ставлення, як і будь-який інший гравець ринку. Видача дозволів має відбуватися на тендерах, які проводяться за прозорими правилами і без корупції.

Важливо розуміти, що якщо корупцію не буде подолано, ми не залучимо необхідний капітал, якого, як відомо, Україна вкрай потребує. Всім відомо, що Україна далеко не повною мірою використовує свій потенціал по видобутку газу. Україна – потенційно багата країна, і видобуток газу та нафти можуть бути частиною цього багатства, "драйвером" його збільшення. Багато хто каже, що у вас достатньо газу та нафти для того, щоб держава стала енергетично незалежною. Вам потрібна хороша регуляторна база в цьому сегменті, де буде чітко прописана відповідальність сторін за надання ліцензій на видобуток газу, передбачені антикорупційні заходи. Це допоможе створити сприятливе середовище для залучення інвестицій.

- Що ви думаєте про перспективи приватизації "Укргазвидобування"? "Нафтогаз" може продати свою дочірню компанію?

- Особисто я вважаю, що приватизація послужить на благо економіки, країни і громадян. Але уряду складно це зробити, і багатьом людям важко повірити, що це правильний крок. Тому що їм здається, що тоді вони втратять важелі управління країною. Але коли ви приватизовуєте компанію, потрібно подбати про те, щоб зробити це без участі олігархів, і в результаті створити чесний і прозорий бізнес. У зв'язку з цим, я думаю, "Нафтогаз" дійсно вдалий приклад. Оскільки все, що ми намагаємося робити в компанії, і вся наша антикорупційна політика спрямована на те, щоб зупинити свавілля олігархів в енергетиці.

Інтерв'ю РБК-Україна з головою наглядової ради "Нафтогаза" Клер Споттісвуд англійською читайте тут:

 

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся