Класи нерухомості: як правильно вибрати
2000-е нерухомості стали десятиліттям елітного житла - чи не кожній новобудові надавалося почесне звання елітного житлового комплексу. А адже від визначення елітність будинку залежить вартість послуг квартплати. Критерії статусу будинку для комунальних підприємств не хитрі - це площі квартир та прибудинкової території. Ми розібралися в тому, що треба знати, щоб купити квартиру в по-справжньому елітному будинку.
Отже, типи житла, які ріелтори можуть видавати за преміум-клас:
Радянське житло для партійної і робочої номенклатури
Будинки, прозвані в народі "совминовскими" або "ЦКовскими" добре виділяються на тлі звичайних типових багатоповерхівок. Цегляні або монолітні (ні в якому разі не панельні будинки хитромудрої форми, часто розташовані недалеко від центру міста в мальовничих місцях будувалися в останні десятиліття радянської влади для начальників різних відомств. У ті роки квартири в таких будинках вважалися межею розкоші - кімнати по 20 квадратних метрів, великі кухні з балконами, вікна в санвузлах. Безумовно, ці будинки і зараз виграють на фоні типової забудови, але і вони не змогли уникнути морального та й фізичного) старіння. Висота поверху в них не дотягує до сучасного мінімуму - 3 метрів, стан сходових клітин не особливо відрізняється від інших будинків, а в стінах за десятки років вже міг завестися грибок.
"Сталінки" і дореволюційні будинки
Незважаючи на престижність будинків, побудованих до Другої світової, рівень комфорту в них не дуже високий. Основна проблема таких будинків - дерев'яні перекриття. З-за їх "сейсмічності" у вас будуть стрибати і люстра, і посуд, і навіть шибки у вікнах.
Інший недолік - незручні планування із прохідними кімнатами (після жовтневої революції прибуткові будинки переробляли в комуналки), замурованими вікнами й темними кімнатами. Добре, якщо в будинку робили капремонт - інакше вам доведеться користуватися комунікаціями столітньої давності. Та й навіть при наявності 5-6 поверхів у довоєнних будинках не завжди є ліфт. А адже поверхи там чималенької висоти.
Зате завдяки 4-метровим стель можна зробити антресоль з ліжком. Ще одна перевага - центральне розташування таких будинків.
Таунхауси по-українськи
За останні декілька років більшу популярність в Україні набуло будівництво так званих "таунхаусів", якщо говорити архітектурним мовою - блокованих будинків. Широке поширення таке житло отримало у вікторіанську епоху в Англії. Досі у містах туманного Альбіону залишилися цілі вулиці довгих двоповерхових будинків, з'єднаних торцями - таким чином глухі стіни зменшували небезпека пожеж. Спочатку, в часи промислової революції, це житло будувалося для робітників, проте в наш час і в нашій країні чомусь стало символом багатства. Переваги таунхауса - наявність власного невеликого ділянки та гаража. Однак у нас їх будують і в сільській місцевості, коли в такій щільній забудові немає потреби, вона лише знижує комфорт проживання в таунхаусі.
Елітні "мурашники"
Ще одна тенденція українського будівництва - величезні житлові комплекси на багато сотень квартир, квартири в яких стоять, як вілла де-небудь на узбережжі Адріатики. Задля збільшення кількості квартир забудовники йдуть навіть на перенесення кухні вглиб будівлі, позбавляючи її вікон і природній вентиляції. Квартири з одним вікном у Києві вже стали новим будівельним трендом. При цьому її вартість дорівнює ціні непоганий квартири (безумовно, з окремою світлою кухнею) на ринку вторинної нерухомості.
Нерідко забудовники займають ділянки, непридатні для будівництва - над колекторами, на місці шкідливого виробництва, або порушують затверджений проект, зводячи пару десятків додаткових поверхів, з-за чого будинок офіційно не вводять в експлуатацію. Отже, майбутні її мешканці мають проблеми з отриманням права власності.
Вибираємо правильно
З негативними моментами - що не є елітним будинком - ми розібралися. Тепер потрібно зрозуміти, що таке насправді елітний будинок.
У переважній більшості випадків забудовники називають нові будинки житловими комплексами. При цьому незрозуміло, що мається на увазі під "комплексом", адже крім самого житлового будинку в комплекті більше нічого немає. Справжній житловий комплекс повинен включати цілий набір закладів - і господарські служби, і освітні установи, обов'язково - торговий комплекс. Радує, що такі комплекси все ж стали з'являтися на вітчизняній будівельній ниві, але часто це житло швидше економ-класу, ніж елітне.
Важливо і грамотне географічне розташування будівлі. Старі промислові зони або ущільнювальна забудова центру не підходить - і там, і там зношена інженерна інфраструктура, відсутність магазинів і шкіл. Яке ж місце вибрати? Якісний у всіх сенсах житловий будинок повинен розташовуватися в обжитому районі, який задовольняє декільком умовам. Це - низький криміногенний рівень, наявність торгової, освітньої та інженерної інфраструктури, і обов'язково - близьке розташування парку і водойми.
Новий будинок не повинен інтегруватися в стару забудову, при цьому не відділяючись від неї 5-метровим парканом. Контрольно-пропускна система з огорожами, воротами і замками створює враження швидше в'язниці, ніж привілейованого житла.
Безумовно, важливими є і такі параметри:
- Якісні оздоблювальні матеріали фасаду, оформлення вхідної групи, знатність архітекторів;
- Мінімальна площа квартири - від 100 квадратних метрів, при цьому на одному поверсі не може бути більше двох квартир;
- Стелі від 3 метрів у висоту;
- Обов'язково наявність декількох санвузлів, гардеробних, їдальні;
- Площа кухні - від 20 м2, кімнат - від 30;
- Автономні опалювальна та енергетична системи, поквартирне кондиціонер, наявність декількох паркувальних місць на квартиру;
- Захоплюючий вид з панорамних вікон;
- Близькість ділового центру;
- Благоустрій і озеленення території;
- Наявність спортивного комплексу, ресторану, служб доставки і дитячих установ.
В середньому вартість елітного житла у багатоповерхівках Києві - від 1900 до 4500 доларів за м2. Найбільше елітних новобудов - в Печерському районі, але в останні роки намітився тренд до освоєння Лівобережжя і Оболоні.
Джерело: UBR
