Верховна рада в четвер ухвалила держбюджет на 2020 рік. Голосування не затягнулося до ночі, як це вже не раз траплялося. До того ж парламент, на диво, не став вносити зміни в Податковий кодекс, затвердивши бюджет на старій податковій базі. Але на початку року Раді, скоріш за все, доведеться коригувати розрахунки в документі після прийняття низки "ресурсних" законів. І хоча голосування в четвер обійшлося без великих скандалів, вже на початку розгляду бюджетних питань депутати були змушені піти на півторагодинну перерву, щоби домовитися про розподіл частини акцизу з палива. Не сперечаючися з мажоритарниками, які вимагають залишити гроші з акцизу в місцевих бюджетах, в уряді пішли назустріч і поступилися. Детальніше про те, як Рада приймала держбюджет і яким він буде – в матеріалі РБК-Україна.
Голосування за госбюджет за негласною традицією часто відбувалися під покровом ночі. З року в рік парламент, перш ніж приступити до розгляду проекту бюджету, сперечався й домовлявся про податкові правки.
Для чого це робили? Так депутати й Кабмін шукали додаткові ресурси, щоби збирати більше грошей на соціальні витрати, оборону та інфраструктуру. А лобісти фінансово-промислових груп тим часом вибивали потрібні податкові пільги і преференції в обмін на голоси під бюджет.
Що змінилося в цьому році? Кабінет міністрів разом із проектом держбюджету не подавали зміни в Податковий кодекс, розрахувавши доходи на чинній податковій базі. Виходили з того, що монобільшість "Слуги народу" і так забезпечить необхідні їм голоси, а тому буде нескладно домовитися.
До обіду четверга голоси за держбюджет, крім "слуг народу", дали представники групи "За майбутнє", частину депутатів якої пов'язують з Ігорем Коломойським, а також позафракційні парламентарі. Тоді як усі інші політсили розкритикували бюджет Кабміну і відмовилися за нього голосувати.
У "Голосі" назвали бюджет "еволюційним, а не революційним". У фракції Вакарчука зазначили, що сфера освіти залишається недофінансованою на тлі зростання витрат на силові органи і держапарат. Під час голосування "Голос" майже повним складом "утримався".
"Батьківщина" відмовилася голосувати за проект, назвавши його "бюджетом проїдання". У фракції заявили, що в ньому "не передбачено підвищення соцстандартів, фінансування освітніх програм, а також програм, спрямованих на охорону здоров'я". Частина "бютівців" проголосувала "проти", а частина "утрималася".
Майже всі депутати "Європейської солідарності" проголосували проти бюджету, назвавши його "бюджетом невиконаних обіцянок". За словами членів фракції ЄС, у самому проекті не передбачено ні економічного зростання, ні підвищення соціального забезпечення громадян.
Проти проголосували і в "Опозиційній платформі – За життя", вважаючи, що в такому вигляді проект бюджету "культивує бідність". У "Опоплатформі" наполягали на суттєвому збільшенні видаткової частини бюджету, однак їхні вимоги так і не врахували.
Мажоритарники СН, які все частіше подають голос, коли ініціативи влади зачіпають інтереси їхніх округів, не змовчали і цього разу. Частина фракції "Слуги народу" наполягла на тому, щоби залишити в місцевих бюджетах 13,44% акцизу з палива. Тоді як уряд пропонував спрямувати ці кошти у спеціальний Державний дорожній фонд. Ціна питання в даному випадку – 7,7 млрд гривень.
Бюджетний комітет у середу, 13 листопада, на своєму засіданні цю правку мажоритарників відхилив. Проте вже під час розгляду ініціативи в залі депутати залишили частину акцизу в розпорядженні місцевої влади ще щонайменше на один рік. За цю поправку голосували не тільки члени СН.
"Уряд і Міністерство фінансів декларують про фінансову децентралізацію. Але наступного року вони цей податок пропонують направити в Державний дорожній фонд. Неприпустимо забирати ці гроші у місцевих бюджетів. Потрібно дати можливість місцевим громадам стати на ноги, а з 1 січня 2021 року ми будемо наповнювати дорожній держфонд", – пояснив позицію мажоритарників Зіновій Андрійович ("Слуга народу").
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що таке рішення не зашкодить обласним бюджетам. "Це гроші міст, сіл, селищ та об'єднаних територіальних громад. МВФ проти всіляких спецфондів, учора на комітеті про це говорили. Залишивши гроші на місцях, ніхто не розбалансує бюджет. Просто на цю цифру зменшиться обсяг субвенції обласним держадміністраціям. А ось забирання грошей у місцевих громад та передача їх в спецфонд, щоби губернатори ними розпоряджалися в ручному режимі – це негатив", – упевнений співрозмовник.
Відразу після прийняття поправки про акциз "Слуга народу" зібралася на засідання фракції, яке пройшло на підвищених тонах. Саме розподіл акцизу вніс розбрат в лави коаліції, підтвердили кілька співрозмовників у президентській фракції. Після півторагодинної наради з урядом і керівництвом СН було прийнято рішення задовольнити вимогу залу.
"Це скоріше був не конфлікт, а дискусія. У результаті був знайдений баланс. Хоча ці гроші повинні були піти в Дорожній фонд, звідти вони все одно пішли б на місцеві дороги", – пояснив РБК-Україна голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (СН).
Поступившись мажоритарникам з акцизом на паливо, Кабмін дещо згладив можливий негатив від урізання субвенції на проекти соціально-економічного розвитку. Справа в тому, що в уряді не стали збільшувати фінансування "соцеконому", який часто називали "хабарем мажоритарникам".
На наступний рік сума субвенції складає 2 млрд гривень замість 7 млрд гривень, які просив бюджетний комітет. І, за словами одного з мажоритарників, навіть ця сума навряд чи буде розподілена між округами, а, можливо, піде на фінансування одного великого інфраструктурного проекту.
Але заступник голови бюджетного комітету Олександр Трухін (СН) цю інформацію заперечує. "Рішення про виділення грошей за напрямком соцеконом буде відбуватися за рішенням комісії. Будуть вибирати проекти, далі вони повинні бути затверджені Мінфіном, а далі будуть виноситися на Кабмін", – сказав Трухін РБК-Україна.
Акциз на паливо був не єдиним каменем спотикання перед прийняттям бюджету. За день до голосування гарячі обговорення в бюджетному комітеті правок торкалися переважно соціального спрямування. Мова йшла, наприклад, про нестачу коштів на закупівлю матеріалів і техніки в рамках Державного фонду розвитку водного господарства.
Ще одна правка стосувалася розподілу коштів на потреби населення, яке проживає в зонах 30 км від українських АЕС. Уже кілька років не працює норма, згідно з якою 1% від продажу електроенергії атомних станцій повинні направляти на соціально-економічні потреби місцевого населення.
На комітеті також піднімалося питання, що під час розподілу освітньої субвенції в проекті бюджету-2020 була проігнорована норма щодо забезпечення фінансування видатків на отримання українцями повної середньої освіти у приватних коледжах і технікумах. Але ці питання до моменту прийняття бюджету не знайшли підтримки ні у профільному комітеті, ні в залі.
Остаточно не поставлена крапка в питанні дотацій аграріям – одній із найбільш спірних в останні роки тем після скасування спецрежиму сплати ПДВ для с/г виробників. Спочатку в проекті було передбачено 4,4 млрд гривень на компенсацію ставок за кредитами фермерам під ча покупки землі з жовтня наступного року. Пізніше цю суму зменшили вдвічі, але в підсумку незадовго до голосування саму програму зовсім прибрали.
"На комітеті представники профільного міністерства пояснили, що оскільки немає відповідного закону, а в Бюджетний кодекс заборонено включати програми, під які немає закону, відповідно – ці гроші забрали", – розповів РБК-Україна секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль ("Голос").
Але натомість, за його словами, до бюджету додали нову програму держпідтримки сільськогосподарських товаровиробників, на яку направлять 4 млрд гривень. "У міністерстві заспокоюють, що в цій програмі в тому числі будуть закладені кошти і на земельну реформу", – сказав парламентарій.
З цієї програми кошти підуть як на ринок землі, так і на підтримку аграрної сфери, підтвердив міністр економіки Тимофій Милованов. "Дотації для аграріїв ніхто не відміняв. Підтримка буде продовжуватися. За необхідності ми знайдемо додаткові ресурси, в тому числі через детінізацію ринку землі", – сказав Милованов РБК-Україна.
Мінфін, допрацьовуючи проект до другого читання, відкинув більшу половину пропозицій бюджетного комітету, які стосуються як збільшення дохідної частини, так і витрат.
Комітет пропонував додатково відшукати 12-20 млрд гривень, серед іншого, за рахунок збільшення ставки прибуткового податку з дивідендів за акціями і корпоративними правами з 5% до 18%, індексації ставок акцизів, рентної плати та екологічного податку. Також пропонувалося скасувати пільги з ПДВ під час ввезення вітроенергетичних установок, сонячних панелей тощо.
Крім того, депутати хотіли ввести акцизний податок на метанол за ставкою 245 євро за тонну. Мінфін також не став збільшувати план прибутку від НБУ на 3,5 млрд гривень, як запропонував комітет, залишивши цей показник на рівні 40,7 млрд гривень.
Відмовившись від фіскальних ідей депутатів, у міністерстві все ж бачать можливості для більшого зростання доходів казни, ніж це закладено в бюджеті. За словами міністра Оксани Маркарової, цьому сприятимуть уже прийняті закони, зокрема, про спільний режим транзиту, про економічних операторів, про концесії і про приватизацію.
Водночас усе ще очікується прийняття законів про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Хоча доходи з цих індустрій уже закладені в бюджеті на наступний рік. І без них виконати план надходжень буде складно.
Бюджет також може отримати більше з рентної плати за видобуток руди й акцизу з тютюнових компаній, якщо Рада прийме законопроект Данила Гетманцева (№1210), яким, зокрема, передбачено підвищення податкового навантаження для цих галузей.
"Якщо ми отримаємо додатковий ресурс, передбачений законопроектом №1210, то цей ресурс буде згодом відображено в проекті бюджету на 2020 рік шляхом внесення змін до нього", – сказав РБК-Україна Гетманцев.
Те, що держбюджет доведеться переглядати вже протягом першого півріччя, підтвердив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко. "Я думаю, що протягом півріччя ми внесемо багато доповнень. Вони будуть ґрунтуватися на оновленні макропрогнозу, який буде постійно оновлюватися у зв'язку з тими реформами, які ми проводимо", - зазначив депутат, уточнивши, що економічна ситуація може покращитися вже після прийняття закону про ринок землі.
До другого читання держбюджет допрацьовували на підставі оновленого макропрогнозу. У ньому очікується номінальний ВВП у розмірі 4,51 трлн гривень (було 4,55 трлн гривень). Реальне зростання економіки може скласти 3,7% (було 3,3%). Інфляція очікується на рівні 5,5% (було 6%). Реальне зростання зарплат спрогнозоване на позначці 10,1% (було 8,7%). Водночас обмінний курс на майбутній рік, згідно з очікуванням чиновників, буде в межах 27 гривень/долар (було 28,2 гривень/долар).
Дефіцит бюджету складе 2,1% прогнозного ВВП. Між першим і другим читанням дефіцит держбюджету не виріс, але змінилися джерела його фінансування. Наприклад, заплановані доходи від приватизації зросли з 5 млрд до 12 млрд гривень. Але якщо не вдасться реалізувати плани з розпродажу держмайна, уряду доведеться більше позичати, щоби покрити дефіцит.
Після перегляду макропрогнозу змінилася прибутково-видаткова частина бюджету. Доходи зросли на 1,3% або до майже 14,2 млрд гривень. Витрати збільшилися на 0,9%, або 10,1 млрд гривень. У структурі дохідної частини бюджету відбулися певні корективи. На 8,8 млрд гривень зросли показники чистого прибутку держпідприємств і дивідендів, а також на 2,8 млрд гривень збільшилися надходження від оренди держмайна.
Можна очікувати, що загальний фонд держбюджета-2020 отримає більше податкових платежів, оскільки прогноз збору податку на доходи фізосіб зріс на 4,7 млрд гривень, податку на прибуток підприємств – на 4,3 млрд гривень, а ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг – на 3,3 млрд гривень.
Але разом з тим деякі джерела доходів впали. На це вплинуло зміцнення курсу гривні до долара. Зокрема, ПДВ з товарів, які ввозяться на митну територію України, став меншим на 7,4 млрд гривень, а рентна плата за користування надрами для видобування нафти, газу – на 3,3 млрд гривень, кредитування та надання гарантій – на 935,6 млн гривень.
Якщо ж говорити про видаткову частину бюджету, то тут зміни відбулися в основному за рахунок зростання доходів і перерозподілу окремих напрямів витрат. Зокрема, на 364 млн гривень зросли субвенції місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи та придбання житла для дітей-сиріт, розвиток сімейних форм виховання. Крім цього, на 3,2 млрд гривень збільшена централізована закупівля ліків та медичних виробів.
Ще на 400 млн гривень зросла позиція щодо лікування громадян України за кордоном. Також на 292 млн гривень став більшим бюджет для проведення інвентаризації земель і оновлення картографічної основи Держземкадастру. При цьому на заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств влада направила додатково 622,8 млн гривень.
З цікавого варто зазначити, що в доопрацьованому бюджеті скоротилися витрати на обслуговування і забезпечення президента і його Офісу. Якщо в проекті, поданому в Раду у вересні, на ці цілі передбачали понад 986 млн гривень, то в останній версії документа, опублікованій на сайті парламенту, фінансування урізали на 70,4 млн гривень. До речі, на прес-марафоні в жовтні, відповідаючи на питання РБК-Україна, Володимир Зеленський пообіцяв, що витрати на нього і його апарат у 2020 році не зростуть.
Над текстом працювали: Ростислав Шаправський, Уляна Безпалько, Христина Коновалова