ua en ru

Кабмін визначив чотири галузі, які отримають податкові пільги

Кабмін визначив чотири галузі, які отримають податкові пільги, повідомляє видання "Комерсант-Україна", у розпорядженні якого опинився проект урядового законопроекту про стимулювання притоку інвестицій в економіку, який сьогодні має намір затвердити Кабмін.

Закон про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях з метою створення нових робочих місць було прийнято парламентом ще у вересні і набув чинності в січні. Але він не діє, оскільки Кабмін не затвердив перелік сфер економіки, які до 2032 року отримають податкові пільги. На перші п'ять років бізнес звільнять від сплати податку на прибуток, ще через п'ять років підприємства платитимуть його по ставці 8% і лише з 2023 року повернуться до базової ставки, яка до того моменту складе 16%. До 2018 року дається право безмитного ввезення обладнання і можливість вексельного розрахунку з ПДВ зі строком погашення 60 днів. Правда, останню преференцію Мінфін пропонує скасувати.

Документ містить чотири пріоритетні галузі, інвестиції в які дозволять оптимізувати оподаткування. Це агропромисловий та машинобудівний комплекси, ЖКГ та розвиток транспортної інфраструктури. Ще на початку року проект списку пріоритетних галузей був ширший і складався з шести галузей. У ньому були нафтопереробний і паливно-енергетичний комплекси (розвиток енергетичної інфраструктури, зокрема ГТС; видобуток нафти, газу і вугілля, виробництво енергії з альтернативних джерел, біологічних видів палива).

Після проведення консультацій Мінекономрозвитку з Міністерством енергетики та вугільної промисловості (за дорученням віце-прем'єра Юрія Бойка) перший заступник глави МЕРТ Анатолій Максюта прийшов до висновку, що немає доцільності "включати ПЕК до переліку пріоритетних галузей". Галузь і так звільнена від сплати податку на прибуток, зокрема при реалізації інвестиційних програм будівництва електро- і газорозподільних мереж, підземних сховищ газу. На що в Міненерго відреагували ремаркою, що без підтримки галузь "не в змозі самостійно функціонувати". Тому вони погодять проект лише після врахування наданих ними зауважень, йдеться у листі заступника міністра Сергія Чеха.

У прес-службі МЕРТ відзначили, що при доопрацюванні документа, крім розгляду пропозицій зацікавлених держорганів, враховувалися пільги, надані Податковим та Митним кодексами. У той же час, як випливає з протоколу узгодження позицій, пропозицію Мінфіну конкретизувати по галузях види діяльності, які отримають податкові пільги, було відхилено. "Питання узгодження запропонованого у законопроекті переліку пріоритетних галузей буде вирішуватися на засіданні уряду", - додали в прес-службі МЕРТ.

Відповідно до законопроекту, у кожній пріоритетній галузі визначені напрямки надання пільг. У сфері ЖКГ уряд підтримає проекти модернізації тепло- і водопостачання, енергозбереження, переробки сміття. У транспортній сфері очікується будівництво та реконструкція доріг, аеропортів, вокзалів, морських портів. Розвиток обіцяно атомному та ракетно-космічному машинобудуванню, авіа- і суднобудуванню, сільськогосподарському та гірничому обладнанню. Пільги отримають проекти в сфері виробництва продовольства, дитячого харчування і натуральних оболонок для харчових продуктів. Кожен проект буде розглядатися і затверджуватися Кабміном, в тому числі і перелік обладнання, який буде імпортуватися безмитно. "Я був на нарадах, і не думайте, що хтось щось тут лобіював, - заявив перший заступник глави Держслужби з питань підприємництва Олександр Потімков. - Це ті галузі, які дадуть найбільший соціально-економічний ефект, і де можливо створити найбільшу кількість робочих місць".

Уряд переглянув і критерії, яким повинні відповідати інвестиційні проекти. Їх вартість для великого бізнесу повинна перевищувати 12 млн євро (зараз - 3 млн євро), а кількість створених нових робочих місць - 250 (150). Параметри для середніх (1 млн євро; 50 робочих місць) і малих підприємств (500 тис. євро; 25 робочих місць) залишилися колишніми.

У Мінінфраструктури не підтримали збільшення ліміту створення робочих місць, так як при будівництві мостових переходів нові робочі місця можуть і не бути створені. За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, уряд намагається підтримати одні й ті ж галузі, а ефекту немає. "Ось діє закон "Про експеримент у галузі суднобудування". Але він не працює через відсутність підзаконних актів і хронічного браку грошей", - говорить експерт. Він упевнений, що необхідна підтримка галузей, яка дасть ефект і в суміжних галузях, наприклад через зв'язок металургії з будівництвом та машинобудуванням.

Крім того, додає Забловський, підприємства часто потребують підтримки, а в прозорих правил, своєчасного повернення ПДВ, доступу до дешевих кредитів і зниження адміністративного тиску. "Це дасть в рази більший ефект, ніж податкові пільги. Жодному підприємству за 20 років пільги не принесли відчутного ефекту", - стверджує заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна ("Батьківщина"). Вона вважає, що не чиновники в уряді повинні встановлювати галузі для підтримки, а ринок. "Був у нас закон "Про експеримент в металургійному комплексі", так його Віктор Пінчук просив скасувати, оскільки проти його підприємств почалися антидемпінгові розслідування", - згадує Ляпіна. Втім, її колега по комітету Сергій Кальцев (Партія регіонів) вважає, що в умовах дорогих кредитних ресурсів галузям, які вимагають великих інвестицій, таким як авіа- і суднобудування та ЖКГ, необхідна держпідтримка. "Ми відстали в технологічному розвитку, потрібно завозити і впроваджувати нові технології, а також створити преференції для їх впровадження, - упевнений він. - Але для початку я б все-таки провів ревізію податкових пільг". Ще в минулому році Державна податкова служба обіцяла провести ревізію податкових пільг і запропонувати скасування неефективних преференцій. Ця норма була включена в програму активізації економіки на 2013-2014 роки, але в підсумку була виключена з неї.

Читайте також: В Україні набувають чинності закони про стимулювання інвестдіяльності