Результати парламентських виборів у Німеччині вже відомі, але реальний переможець кампанії ще не визначений. Про те, як партія Ангели Меркель отримала найгірший результат у своїй історії, яка коаліція сформує майбутній німецький уряд, хто стане наступним канцлером і чого варто чекати Україні – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Загальнонаціональні вибори в різних країнах у ЗМІ нерідко перебільшено називають "епохальними". Але у випадку з виборами-2021 в німецький Бундестаг це визначення цілком доречне.
Це голосування закінчує 16-річну епоху правління Ангели Меркель, що почалася ще в 2005 році. Для порівняння – у сусідній Франції за цей період змінилося чотири президенти. По суті, 26 вересня на дільниці прийшло чимало молодих німецьких виборців, які взагалі не пам'ятають Німеччину без Меркель.
Політичну кар'єру канцлер завершує на досить песимістичній ноті. Її партія ХДС (Християнсько-демократичний союз), разом із союзниками з ХСС (Християнсько-соціальний союз) отримала найгірший результат на виборах у всій своїй історії, починаючи з 1949 року – 24,1%. Проте він забезпечив ХДС друге місце.
На першому опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яка набрала 25,7%. Третіми фінішували "Зелені" – 14,8%. Також в бундестаг пройшли ліберали з Вільної демократичної партії (ВДП) з результатом в 11,5%, ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (10,3%) і Ліва партія (4,9%). Ліві не подолали прохідний 5%-ний бар'єр за партійними списками, але через особливості німецької виборчої системи все ж зможуть сформувати фракцію в Бундестазі.
Ще на початку цього року здавалося, що позиціям християнських демократів нічого не загрожує, а перемога на виборах і нові чотири роки при владі їм майже забезпечені. Тоді ХДС рівно у два рази обходив в рейтингах своїх найближчих переслідувачів – "Зелених" (36% проти 18%).
Але ХДС підвів очевидно неправильний вибір кандидата в канцлери на зміну Меркель, що йде. У квітні ним став прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет. Тоді як більшість прихильників ХДС хотіли бачити в цій ролі главу союзної партії ХСС і прем'єра Баварії Маркуса Зедера. Сам процес визначення кандидата в канцлери проходив у дуже конфліктній атмосфері. Ходили розмови навіть про можливий розкол блоку ХДС-ХСС через те, що обидва претенденти не могли стримати своїх амбіцій.
Реакція виборців не змусила себе довго чекати. Вже через кілька днів після висунення Лашета ХДС втратив першу сходинку в рейтингах, поступившись "Зеленим" на чолі з Анналеною Бербок – новою зіркою німецької політики, якій відкрито симпатизували багато провідних ЗМІ Німеччини.
Анналена Бербок (Фото: GettyImages)
Але її зірка теж швидко потьмяніла після серії скандалів: у Бербок виявилися проблеми з декларацією і автобіографією, в її книзі знайшли плагіат, кандидат зробила ряд помилок в публічних виступах. До того ж проти лідера "Зелених" запустили чорну піар-кампанію: від того, що партія нібито збирається заборонити німецьким дітям утримувати домашніх тварин до фейкових оголених фотографій самої Бербок, нібито знятих за часів її юності.
"Зелені" впали в рейтингах настільки ж стрімко, як і виросли, на першому місці знову закріпився блок ХДС-ХСС. Але в середині літа партія Меркель зіткнулася з несподіваним викликом – руйнівними повенями. Їх епіцентром якраз стала земля Північний Рейн-Вестфалія, де і керує Лашет. Зарекомендувати себе ефективним кризовим менеджером в цій ситуації у кандидата від ХДС-ХСС не вийшло. Більше того, він зробив помилку, яка, ймовірно, коштуватиме йому канцлерського крісла.
У ЗМІ потрапило відео, на якому Лашет весело сміється під час виступу президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, присвяченого якраз подоланню наслідків паводку. Відео моментально розлетілося в соціальних мережах, Лашета звинуватили у відсутності співчуття до жертв повеней і некоректній поведінці. Рейтинги ХДС-ХСС негайно впали.
Зате стали рости рейтинги соціал-демократів на чолі з Олафом Шольцом. На відміну від Лашета, той зумів грамотно скористатися кризовою ситуацією і своїм постом міністра фінансів в коаліційному уряді, організувавши виділення допомоги постраждалому від повені регіону.
І в цілому Шольц зі своїм іміджем спокійного, стриманого технократа за політичним стилем більше за інших підходив на образ наступника Меркель, хоч і представляє іншу партію.
Лашет же так і не зміг оговтатися від серії скандалів, його ставка на перемогу на передвиборчих дебатах також не зіграла. Наприкінці серпня 70% прихильників ХДС-ХСС виступали за заміну Лашета як кандидата в канцлери від блоку.
Свою роль зіграв сам факт того, що Меркель не пішла на вибори – згідно з опитуваннями, близько третини прихильників ХДС підтримували партію якраз через особу чинного канцлера. Повноцінно замінити її у Лашета не вийшло, в результаті ХДС втратив частину свого електорального ядра – жінок старшого віку, які симпатизували особисто Меркель.
Олаф Шольц (Фото: Getty Images)
Під кінець серпня соціал-демократи випередили ХДС-ХСС в рейтингах і втримали перше місце до дня голосування. Свою роль в успіху зіграла і поміркованість позицій Шольца. Він належить не до лівого, а до центристського крила СДПН, і тим самим не відштовхує від себе виборців, критично налаштованих до лівої ідеології. Хоча багатьом все ж припала до душі його ідея підвищити мінімальну зарплату в країні до 12 євро на годину (ХДС-ХСС виступали проти цього).
Перше місце на виборах для СДПН ще не гарантує Шольцу канцлерський пост. Зараз Німеччина входить у звичний для себе процес створення коаліції. І коаліціада може бути досить затяжною. Так, після виборів 2017 року переговори тривали майже півроку. До тих пір, поки не буде обраний новий прем'єр, Меркель продовжить керувати Німеччиною.
Виходячи з результатів виборів, арифметично можливі кілька варіантів коаліцій. Найбільш напрошується новий альянс між СДПН і ХДС-ХСС, так звана "велика коаліція", яка править Німеччиною з 2013 року. Тільки тепер соціал-демократи опиняться в ролі головної урядової сили і отримають посаду канцлера для Шольца. Це якраз і не влаштовує Лашета – до виборів він заявляв, що не хоче бути "молодшим партнером" в такому альянсі. Про небажання "блокуватися" з ХДС-ХСС раніше заявляв і Шольц.
Тому, найімовірніше, коаліцію сформують три партії, з обов'язковою участю "зелених" і Вільної демократичної партії. Більш вірогідним поки що бачиться союз між СДПН, "Зеленими" і ВДП – так звана "світлофорна" коаліція, за кольорами трьох партій: червоний, жовтий і зелений. І в такому випадку канцлером стане Шольц.
Можливий і варіант коаліції "Ямайка" (за кольорами прапора цієї країни): ХДС-ХСС, "Зелені" і ВДП. Тоді Лашет, незважаючи на невиразну кампанію, зможе отримати канцлерське крісло, а християнські демократи залишаться головною партією влади.
У будь-якому випадку очікуються напружені переговори, в ході яких треба буде узгодити два параметри: програму дій нового уряду (як ідеологічний компроміс між коаліціантами) і персональний склад кабінету міністрів.
Але вже точно можна сказати, що за підсумками виборів арифметично неможливою є червоно-червоно-зелена коаліція: соціал-демократи, "зелені" і Ліва партія – для парламентської більшості їм не вистачає п'ять мандатів. Такий варіант був би для України найгіршим – німецькі ліві займають відкрито прокремлівську позицію.
Кандидата від соціал-демократів і найвірогіднішого майбутнього канцлера Шольца також часто підозрювали у зайвій м'якості до Кремля. Багато в чому це ґрунтується на історії його партії – соціал-демократи традиційно були лояльні до Москви. Свою роль у зміцненні такого іміджу зіграла і кар'єра канцлера Німеччини в 1998-2005 роках, представника СДПН Герхарда Шредера, який нині займає пост голови ради директорів компанії "Роснефть".
Бундестаг – німецький парламент (Фото: GettyImages)
У своїх передвиборчих інтерв'ю Шольц заявляв про необхідність вироблення "нової східної політики" щодо РФ. Потенційний канцлер виступає за діалог з Кремлем. Водночас він засуджує "насильницький переділ кордонів у Європі" в контексті окупації Криму.
У СДПН давно лунають голоси на користь пом'якшення санкцій щодо РФ, але Шольц цю позицію не поділяє. Зате він повністю підтримує запуск "Північного потоку-2". Перспективи вступу України в ЄС і НАТО кандидат від СДПН оцінює дуже стримано, на його думку, поки що це питання не стоїть на порядку денному.
Зовнішня політика Німеччини, зокрема щодо України і РФ, буде залежати не тільки від того, хто займе пост канцлера, а й від складу майбутньої коаліції. Згідно з німецькими політичними традиціями, "молодший партнер" в коаліції отримує посаду глави МЗС. Якщо головним "молодшим партнером" в коаліції виявляться "Зелені" (що випливає з результатів виборів), для України це буде хорошою новиною.
Партія Анналени Бербок займає найбільш жорстку позицію щодо Кремля, виступаючи категорично проти запуску "Північного потоку-2". Втім, у форматі коаліційного уряду, де "зелені" гратимуть тільки другу роль, зірвати запуск газопроводу у них навряд чи вийде. Зате при "зеленому" міністрі закордонних справ поступки Кремлю в питаннях Криму і Донбасу будуть малоймовірними.