Ембарго від Лукашенка. Що чекає Україну без енергоресурсів Білорусі
Білорусь явно підігрує Росії, анонсуючи нові торгові обмеження проти України. Влада у Мінську погрожує перекрити постачання е/е і нафтопродуктів. Чи стане це проблемою для Києва – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Білорусь може припинити постачання в Україну паливно-мастильних матеріалів та електроенергії у разі загострення військової ситуації між Києвом і Москвою. Приводом для цього може стати сам факт прямого конфлікту між двома країнами, про що дещо витіювато сказав лідер білоруського режиму Олександр Лукашенко.
"Ви будете божевільними, якщо зіткнетеся з Росією – і ми будемо не з вами... Ми відріжемо всякі поставки не тільки ПММ з Росією разом, і електрику", – зазначив Лукашенко. Цю заяву про можливість ембарго він зробив після нової інформації про можливі провокації з боку Росії для ескалації ситуації.
Привід для ембарго
Про провокації щодо України західні ЗМІ з посиланням на розвідку США почали писати у січні. А на початку лютого з'явилася більш конкретна інформація. В американській пресі повідомили про намір РФ використовувати фейкове відео з нападом "українців" на російську територію або російськомовних людей на сході України.
Якщо подібні провокації РФ вдасться реалізувати, ймовірно, Білорусь може використовувати ситуацію для запровадження торгових обмежень, про які сказав Лукашенко.
Під заборону, як вважають профільні аналітики, можуть потрапити поставки всього переліку нафтопродуктів, а також й електроенергії. До того ж Білорусь на цьому тижні вже заборонила залізничний транзит нафтопродуктів з Литви, що ускладнило постачання цієї продукції в Україну. Поки за обсягами палива це не критично для нашого ринку, поставки планується замістити альтернативними маршрутами.
Україна, в свою чергу, пообіцяла застосувати відповідні заходи, якщо Мінськ вдасться до прямого ембарго. "Якщо країни обмежують торгівлю один з одним, хто від цього страждає? В даному випадку точно постраждають просто люди. Якщо є бажання у кам'яний вік перейти, можна робити й так. Щось заборонить Білорусь. Заборонить тоді й Україна", – відповів у вівторок, 8 лютого, президент України Володимир Зеленський.
Деталі можливих заходів в уряді поки не коментують. У Мінекономіки на запит РБК-Україна не змогли відповісти, які саме кроки можуть бути застосовані по відношенню до Білорусі. Без відповіді також залишилися питання про плани диверсифікації поставок на випадок нестачі нафтопродуктів.
У Міністерстві енергетики також не дають офіційних коментарів з приводу можливих обмежень з боку Мінська. Але джерела РБК-Україна у відомстві повідомили, що через заборону імпорту електроенергії переживати точно не варто. "Ми повністю впораємося власними силами без білоруської електроенергії", – зазначив співрозмовник.
Україна імпортувала е/е з Білорусі до травня 2021 року. Потім рішенням НКРЕКП на імпорт була введена заборона, але у листопаді поставки відновилися. За три місяці – з листопада по січень – країна закупила у білорусів 223 МВт, 439,5 МВт і 511 МВт відповідно. Ці поставки підтримували систему і дозволяли накопичувати вугілля на складах об'єктів теплогенерації за рахунок поставок з США, ПАР і Колумбії.
"Зараз запаси вугілля не викликають занепокоєння, як і припинення імпорту електроенергії з Білорусі", – додав співрозмовник в Міненерго.
Е\е поза ризиком, паливо може стати у дефіциті
Проблем через відсутність імпорту е/е з Білорусі не очікує і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
"Зараз поставки здійснюються за прямим графіком в умовах профіциту потужностей української генерації. Навпаки, це (припинення імпорту – ред.) призведе до істотного припливу фінансів для українських ТЕС і АЕС, оскільки через постачання білоруської е/е існують обмеження для українських виробників", – зазначив Омельченко.
Але, як уточнив співрозмовник, побоювання викликає припинення поставок нафтопродуктів. "Цей сценарій для України слід оцінювати як критичний у зв'язку з імпортною залежністю від Білорусі щодо моторного палива на рівні 70%. Тому українському уряду слід у терміновому порядку зайнятися диверсифікацією джерел поставок нафти та нафтопродуктів", – упевнений він.
Загроза припинення поставок нафтопродуктів з Білорусі виникає не вперше. Наприклад, влітку минулого року така небезпека вже була. В уряді тоді очікували, що ситуацію врятує Кременчуцький нафтопереробний завод. Підприємство могло збільшити переробку нафти з 3 до 4,5 млн тонн. Це дозволило б збільшить виробництво світлих нафтопродуктів на 1 мільйон тонн. Нестачу дизельного палива планували компенсувати імпортом морським шляхом.
"Найбільший Кременчуцький НПЗ завантажений менш ніж на 50%, порти працюють із завантаженням на 20-25%. Якщо створити належні тарифні умови, то частку Росії з Білоруссю (в імпорті нафтопродуктів – ред.) можна зменшити з поточних 65% до 30%", – сказав РБК-Україна директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Інше питання, що швидко збільшити внутрішнє виробництво не можна, оскільки необхідно закупити достатній обсяг нафти. На це потрібно місяць-півтора, зазначив Куюн. А якщо імпорт енергоресурсів з Білорусі припиниться, на ринку виникнуть тимчасові перебої з паливом.
"Якщо відбудеться різке і повне припинення поставок пального з Білорусі та РФ, то це може спричинити тимчасовий гострий дефіцит в Україні. Адже на заміну країн постачальників пального і розробку нових логістичних маршрутів буде потрібен певний час", – підтвердили у Нафтогазовій асоціації України.
Публічно деякі експерти та аналітики висловлювали побоювання через можливу нестачу палива в армії. Однак у Міноборони запевнили, що проблем бути не повинно. У липні-грудні 2021 року укладено 56 договорів на постачання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2,587 млрд гривень, повідомили РБК-Україна в Міноборони. А з січня 2022 року проходить планова робота з підготовки до нових закупівель.
"Станом на поточний момент забезпечені необхідні запаси ПММ відповідно до потреб, сформованих Генеральним Штабом ЗСУ", – йдеться у відповіді Міноборони на запит РБК-Україна. Там запевнили, що вживають заходів з диверсифікації джерел поставок ПММ з інших країн, щоб гарантувати безперебійність поставок і збільшення їх обсягів при необхідності.