Експерти розповіли, як прагнення ЄС до вуглецевої нейтральності вплине на розвиток України
Політика ЄС щодо втілення кліматичних цілей має базуватись на співпраці з сусідніми країнами, а не на податкових обмеженнях, які можуть погіршити глобальну ситуацію із викидами парникових газів.
Про це заявили міжнародні експерти під час онлайн-події «Кліматична нейтральність континенту за межами ЄС», організованої Центром європейських політичних досліджень.
Європейський зелений курс передбачає досягнення кліматичної нейтральності для всього континенту. Однак Європа набагато більша, ніж тільки ЄС. За прогнозами експертів, Росія та Туреччина, разом узяті, обійдуть за рівнем викидів весь ЄС до 2030 року. А найближчий сусід ЄС, Україна, має один з найбільших показників у світі за кількістю викидів парникових газів на одиницю ВВП.
Тож, кліматична нейтральність на європейському континенті може бути досягнута лише у співпраці з сусідніми країнами ЄС. Саме для обговорення рекомендації для ЄС щодо можливих напрямів взаємодії і була проведена подія із запрошенням експертів та посадовців. Дискусія точилась навколо економічних та кліматичних проблем, з якими стикаються ці країни.
Нагадаємо, що ЄС розробляє механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism), стосовно інших країн, і України в тому числі та планує ввести цей механізм в дію у 2023 році. Поки не зрозуміло, як буде виглядати Carbon Border Adjustment Mechanism, наприкінці червня 2021 року Європейська Комісія має представити відповідний проєкт. Це може бути податок на кордоні або акцизний збір, а також, можливо, такий механізм буде віддзеркалювати систему торгівлі викидами ЄС. Зараз експерти Європейської Комісії працюють над різними варіантами, які мають відповідати вимогам СОТ.
Нік Батлер, запрошений професор Королівського коледжу Лондона та голова-засновник Королівського Інституту політики, під час заходу наголосив на тому, що задля досягнення вуглецевої нейтральності ЄС має інвестувати в інші країни, бути активним учасником у їх трансформації, а не просто будувати протекціоністські кордони.
"Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС залишає надію, що ЄС вибере такий самий метод стимулювання вуглецевої нейтральності для України, як і для самих країн-членів ЄС. Мова йде саме про інвестування, технологічну і фінансову кооперацію, технологічне оновлення і модернізацію, замість податку на кордоні. Адже податки на кордоні ЄС і України ніяк не допоможуть їй досягти вуглецевої нейтральності, а лише зменшать її конкурентоздатність і змусять шукати інші ринки збуту для своєї продукції", - сказав Батлер.
Радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин під час заходу нагадав, що Україна взяла на себе зобов’язання бути вуглецево-нейтральною, підписавши Паризьку угоду, тож напрямок декарбонізації, із особливим наголосом на енергетичну ефективність, є для країни ключовою ціллю.
"Водночас ми розуміємо, що необхідно забезпечити і справедливу трансформацію вугільних регіонів, а особливо гостро стоятиме питання про декарбонізацію і процеси на тимчасово окупованій частині Донбасу. ЄС є основним торгівельним партнером для України, це надзвичайно важливий здобуток останніх років, який ми не маємо права втрачати. Це розуміє і уряд, і багато українських компаній, які заявляють про стратегічні плани досягнення вуглецевої нейтральності. Причому це саме компанії із сектору енергетики і металургії, найбільш ресурсоємких галузей нашої економіки", - сказав Рябчин.
Відзначимо, що за оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, додаткове фінансове навантаження під час експорту до ЄС може зрости на 566,3 млн євро на рік внаслідок потенційного прикордонного вуглецевого коригування у разі його поширення на Україну.
Майже 94% від цієї суми може припадати на товари та послуги підприємств металургійної промисловості та електроенергетики.
