Друзі за інтересами. Як "За майбутнє'" і "Довіра" будують відносини з владою

Під час важливих для влади голосувань "Слузі народу" нерідко приходять на допомогу парламентські групи "Довіра" і "За майбутнє". Як влаштована їхня співпраця і хто контролює ці групи – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Монобільшість "Слуги народу" не завжди працює як злагоджений механізм. Частина депутатів, які прийшли в Раду під прапором "Зе", не готова беззаперечно підтримувати провладні ініціативи. Тому команді президента довелося перейняти практику минулого скликання і обзавестися позакоаліційними партнерами, які приходять їй на допомогу в скрутну хвилину.

Роль союзників для правлячої партії найчастіше відіграють парламентські групи, які об'єднали мажоритарників із різних регіонів країни. Така дружба взаємовигідна обом сторонам.

У цьому скликанні в парламенті є дві групи – "Довіра" і "За майбутнє". Їхніми прототипами в минулій Раді можна вважати "Волю народу" і "Відродження", хоча склади трохи перемішалися.

У ці групи увійшли нардепи, які зуміли відвоювати свої округи під натиском популярності бренду "Слуги народу". З часом вони змогли знайти зручний формат співпраці в конструкції, збудованій новою владою.

Погляд на "майбутнє"

"За майбутнє" була першою групою, створеною на старті роботи парламенту. Туди увійшли близько двох десятків мажоритарників, які представляли різні бізнес-кола і регіони країни. Навесні минулого року вони оформилися в однойменну партію.

Один із її представників Дмитро Лубінець каже, що об'єднатися в групу вирішили тому, що так простіше відстоювати інтереси виборців. За законом у неї є ті ж повноваження, що і у фракції.

"Щоб озвучувати проблеми людей, потрібно мати доступ до трибуни і можливість виступати на погоджувальній раді. У партію нам довелося об'єднатися через те, що монокоаліція змінила виборче законодавство. І тепер на місцеві вибори в більшість рад кандидати можуть висуватися тільки від партій", – пояснив у розмові з РБК-Україна нардеп.

Народний депутат Дмитро Лубінець (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Під час жовтневих перегонів "За майбутнє" взяла четверте місце і майже 9% у боротьбі за облради. Після отриманого результату в політсилі розглядають можливість піти на наступні вибори в Раду.

"Ми "обкатали" "За майбутнє" на місцевих виборах і плануємо йти на наступні чергові чи позачергові вибори до Верховної Ради. За результатами до обласних рад ми фактично подолали парламентський поріг, причому сама партія була представлена за півроку до виборів. Маючи депутатів на місцях, депутатську групу на правах фракції, безумовно, ми маємо амбіції рухатися далі", – сказав виданню співголова групи Тарас Батенко.

Буквально з перших днів за цією політсилою маячила тінь Ігоря Коломойського. Зв'язок з ним їй приписують через те, що в "За майбутнє" увійшло чимало депутатів, які в різні періоди життя так чи інакше перебували в орбіті олігарха. Зокрема, Ігор Палиця – його багаторічний товариш і бізнес-партнер. Він же очолив створену на базі групи партію.

Проте, за інформацією РБК-Україна, останнім часом відносини між ними складно назвати близькими. Видання звернулося до самого Палиці за коментарем, проте на момент публікації відповідь отримана не була.

Ще до п'яти осіб всередині групи відносять до сфери впливу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Друге бізнес-крило, що долучилося до "За майбутнє" – група "Континіум" і пов'язані з нею люди. У минулому вони ворогували з "приватівцями". Але з огляду на те, що до партбудівництва "За майбутнє" залучені обидва табори, цю сторінку їхньої історії їм вдалося перевернути.

У політсилі від будь-яких прив'язок до Коломойського і Авакова відмахуються і вважають такі розмови підступами опонентів.

"Коломойський і Аваков ніякого відношення до групи не мають. Прив'язку Коломойського до групи роблять тільки через те, що в групі є Ігор Палиця. Але Палиця – не керівник групи, є два інших співголови – Тарас Батенко і Віктор Бондар. Ця прив'язка – маніпуляція і політична технологія. У нас сильні і самодостатні мажоритарники", - заявив Лубінець.

Зв'язок групи і партії з Коломойським, дійсно, порядком перебільшена. Поінформовані джерела видання підтвердили: сказати, що "За майбутнє" ходить по струнці перед олігархом ніяк не можна. Ключові рішення і в політсилі, і в групі підв'язані під Ігоря Палицю. Можливо, в якихось питаннях він прислухається до Коломойського, але точно не діє за його відмашкою, зазначив один зі співрозмовників в команді Зеленського.

Одне з наочних доказів тому – голосування групи за президентський законопроект про олігархів у першому читанні. З боку це розцінюється по-різному. Одні угледіли в цьому бажання відмежуватися від Коломойського, який може одним з перших потрапити під норми цього документа. Інші – дружній реферанс у бік "Слуг народу", адже там до останнього сумнівалися, чи вистачить їм власних голосів, щоб провести документ через сесійну залу.

Народний депутат Тарас Батенко (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Тарас Батенко сказав виданню, що група готова підтримувати позитивні законопроекти від влади. Але не стане голосувати за ініціативи, які її члени вважають безглуздими, уточнив парламентарій.

"Якщо їхні ініціативи мають якусь раціональність, ми готові підтримувати і потім допрацьовувати до другого читання. Наприклад, у нас були значні претензії до ініціатив з судової реформи в частині ВККС і ВРП, підняття податків в законопроекті №5600, до законопроекту про ДБР. Водночас ми не голосували за податкову амністію", – зазначив Батенко.

Співрозмовники видання в команді Зеленського стверджують, що конструктивна співпраця з "За майбутнє" є, але вона відбувається ситуативно – щодо конкретних законопроектів.

"Вони в будь-який момент можуть припинити голосувати разом з монобільшістю. Але вони не вороги. Вони допомагають з голосами, коли мова заходить про питання, що стосуються інтересів мажоритарників, децентралізації, про ініціативи щодо МВС і поліції", – додало впливове джерело в президентській політсилі.

За його словами, підтримка групою потрібних "Слузі народу" питань вирішується з Ігорем Палицею. Він спілкується не тільки з керівництвом монобільшості, а й з Банковою, в основному – із заступником керівника ОП Кирилом Тимошенко. За даними видання, налагодити мости їм вдалося завдяки "Великому будівництву".

"Чи не половина групи "За майбутнє" бере участь у роботах по цьому проекту. Плюс вони отримують бюджетні кошти на округи, по 10-30 млн гривень соцеконома на рік", – розповів про умови цієї "дружби" один із поінформованих співрозмовників РБК-Україна.

"Довірчі" відносини

Через кілька місяців після початку роботи дев'ятого скликання в Раді створили ще одну групу – "Довіра". Її склад ще більш різношерстний, ніж у "За майбутнє". Вона об'єднала вихідців із "Волі народу", а також депутатів, які мають інтерес в аграрному секторі.

"Багатьох членів групи, які зараз працюють зі мною, я знаю вже третю каденцію. Ініціатива об'єднатися в групу "Довіра" виходила від мене і народного депутата із Закарпаття Валерія Лунченка. Ми з ним разом працювали минулі два скликання в аграрному комітеті. Багато з членів групи також входили в цей комітет", – розповів РБК-Україна керівник групи "Довіра" і засновник однойменної партії Олег Кулініч.

Недарма "Довіру" називають конфедерацією. Вона все ще не транформувалася в єдину політичну силу. У її списку можна знайти членів партії "Довіра", укоріненої в Полтавській області, "Нашого краю" на чолі з Сергієм Шаховим і "Рідного Закарпаття", яку представляють кілька мажоритарників з цього регіону. На місцеві вибори вони також йшли окремо один від одного.

Можна без особливих зусиль відстежити, що члени цієї групи нерідко страхують "Слугу народу" під час важливих голосувань. У президентській фракції вважають "Довіру" більш поступливим партнером, ніж "За майбутнє", і не під запис називають її "сателітом".

"Більшість із них голосують з нами за замовчуванням. Якщо в них є якісь зауваження або ж розглядається якесь резонансне рішення, з ними це окремо обговорюється. Натомість вони виставляють певні умови – кадрові, наприклад. І на додачу системні вимоги по аграрній галузі", – говорить інформоване джерело в "Слузі народу".

У "Довіри" є серйозні інтереси в аграрній галузі (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Співрозмовники видання називають двох великих бізнесменів, чий інтерес проглядається в діяльності "Довіри". Один із них – це власник МХП Юрій Косюк, який працює в аграрній сфері. Але його слід у групі значно менший, ніж у іншого фігуранта списку Forbes – власника "Кернела" Андрія Веревського. У минулому Кулініч значився помічником Веревського, коли той був нардепом.

Одне з джерел в команді Зеленського описало комунікацію між "Довірою" і владою так: саму групу модерує Кулініч, але глобальні "пакетні" домовленості укладаються або ж оновлюються на рівні вищого керівництва Банкової і Веревського. Хоча інший співрозмовник в ОП таку комунікацію заперечує.

Окремо мажоритарники з групи можуть клопотати про власні питання, користуючись дружбою з владою. Але їхні побажання цілком адекватні, зазначило одне з джерел РБК-Україна. Наприклад, зниження ПДВ до 14% на агросировину, питання щодо зеленої енергетики, проблеми Закарпаття.

У самій же групі запевняють, що підтримують тільки позитивні, на їх погляд, ініціативи і точно не голосують за вказівкою "зверху". За словами Кулініча, всередині групи демократичні відносини: всі питання, які готуються до розгляду в Раді, група заздалегідь обговорює на своїх засіданнях. Кожен з депутатів має право голосувати інакше, ніж усі інші.

"Зі "Cлугою народу" у нас абсолютно нормальні і робочі відносини, в тому числі з керівництвом фракції. З Офісом президента також робочі відносини. Є питання регіональної політики, роботи в обласних радах. Ми спілкуємося з правлячою командою – така комунікація завжди була і буде, тому що депутати-мажоритарники мусять спілкуватися з владою, подобається це комусь чи ні",-пояснив керівник "Довіри".

Розмови про контроль над групою з боку Веревського Кулініч заперечує. Він визнав, що вони знайомі понад 20 років. Але їхні особисті відносини ніяк не впливають на парламентську діяльність.

"Це мій товариш, ми обидва з Полтавщини. У нього є аграрний бізнес, я теж свого часу мав аграрний бізнес. Ми спілкувалися і зараз спілкуємося, є мої особисті відносини, але ніякого впливу і зв'язку – ні політичного, ні економічного – з групою немає. До того ж більшість моїх колег з групи навіть з ним ніколи не спілкувалися", – сказав Кулініч.

***

Депутати, що обралися від округів, виявляються для влади навіть більш поступливими, ніж члени власної політсили. Один зі співрозмовників видання резюмує: "Всі вони розуміють своє місце в харчовому ланцюзі і, схоже, не хочуть його втрачати".

Ступінь задоволення їхніх виборців, ремонт доріг та соціальної інфраструктури багато в чому залежить від рішень центральної влади та прихильності Банкової. Тим більше, мажоритарники – це в основному вихідці з бізнесу, з яким вони зберігають зв'язок навіть після переходу в парламент. Це додає провладній команді ще одну стежку для підходу до них.