ua en ru

Справа Міноборони і "Трейд Коммодіті" може містити фальсифікації, - розслідування

Справа Міноборони і "Трейд Коммодіті" може містити фальсифікації, - розслідування Фото: Міноборони (nabukr twitter)

У справі так і не були названі вигодонабувачі і не було визначено корупційну складову

Справа про розтрату 149 млн грн державних коштів при закупівлі пального Міноборони може містити ряд фальсифікацій. Про це йдеться у програмі журналістських розслідувань "Шустрова live" на каналі "Еспрессо".

Наголошується, що єдиний доказ "змови" чиновників з компанією "Трейд Коммодіті" - Акт державної аудиторської служби, який повинен був показати були коливання цін на ринку в момент підписання додаткових угод між Міноборони та ТОВ "Трейд Коммодіті", рішенням Окружного адміністративного та Апеляційного адміністративного судів визнано недопустимим доказом по справі.

На думку журналістів, НАБУ втрутилося в ревізію аудиторів, яка стосувалася закупівлі продовольства, а не палива. Детективи ініціювали зміну об'єкта перевірки, "підбивши аудиторів до потрібного висновку", що не відповідає закону, йдеться у розслідуванні.

"Вони отримали Акт державної аудиторської служби, який був викладений на підставі листів НАБУ. Тобто навіть в Акті написано про те, що "згідно інформації НАБУ довідки такі-то не підтверджували коливання". Відповідні висновки Державна аудиторська служба зробила", - каже адвокат інвестора ТОВ "Трейд Коммодіті" Віталій Касько.

За словами адвокатів, аудитори не здійснили жодного експертного дослідження по коливанню цін. Зазначається, що документи, які пояснювали подорожчання і, як наслідок, підписання додаткових угод, "Трейд Коммодіті" надала Міноборони, відповідно до закону про публічні закупівлі. Документи показали, що сталися суттєві коливання цін на паливо на світовому ринку, що, в свою чергу, відбилося на українському ринку. Однак у суді представники слідства назвали ці докази недостатніми.

Журналісти відзначають, що претензії антикорупційних органів "зводилися до оформлення документів, а не до їх змісту". Експерти також вважають, що підписавши додаткові угоди, Міноборони і компанія "Трейд Коммодіті" закон не порушували.

"Складнощі з поставками нафтопродуктів у великих обсягах виникають внаслідок високої волатильності, тобто зміни цін на бензин, дизельне паливо та інші нафтопродукти через зміну ринкової кон'юнктури", - зазначає фахівець з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев.

Журналістам вдалося з'ясувати, що висновок судово-економічної експертизи Харківського НДЕКЦ повністю відтворює Акт аудиту "за винятком простих арифметичних підрахунків". Як зазначалося вище, Акт аудиту був викладений на підставі листів НАБУ.

Адвокати вважають, що дослідження призначалося тільки для підтвердження висновку аудиторів, адже "самостійного доказове значення документ не має".

Як зазначалося вище, Акт державної аудиторської служби в березні 2018 визнаний Окружним адміністративним судом міста Києва протиправними. Хоча НАБУ оскаржило це рішення в Київському апеляційному адміністративному суді, він визнав рішення першої інстанції законним.

На думку Ростислава Кравця, адвоката Ігоря Павловського, антикорупційні органи "повинні зізнатися в тому, що справа надумана і вибачитися, тому що саме такі справи завдають шкоди не тільки Міністерства оборони, не тільки України в цілому, а й тим правоохоронним органам, які займаються розслідуваннями ".

Журналісти програми "Шустрова live" зазначають, що спочатку НАБУ почав досудове розслідування "по підробці" відомостей до ЄРДР, адже Тетяна Чорновіл, за заявою якої начебто було порушено справу, стверджує, що не писала заяви про порушення законодавства при закупівлі пального. З іншого боку, залишається незрозумілим, як інформація про розслідування потрапила до Сергія Куюна, який вперше оприлюднив матеріали по справі, і чи не мала місце спланована інформаційна кампанія проти Міноборони, йдеться в розслідуванні.

Крім цього, адвокати обвинувачених відзначають, що в справі як такі не були названі вигодонабувачі і не було визначено корупційну складову.

Справа про розтрату 149 000 000 державних коштів при закупівлі пального Міністерством оборони може бути замовною, вважають журналісти. Кому вона вигідна - чи російській армії, чи представникам національного бізнесу - незабаром доведеться встановити.