ua en ru

У справі про захоплення Полтавського ГЗК уже поміняли сім колегій суддів

У справі про захоплення Полтавського ГЗК уже поміняли сім колегій суддів Фото: Полтавський ГЗК (ferrexpo.ua)

У Північному апеляційному госпсуді кілька колегій одна за одною беруть самовідведення, через що суд не може прийняти взагалі жодного рішення у великій інвестиційній суперечці. Йдеться про позов пов'язаних з Ігорем Коломойським офшорних компаній проти бізнесу Костянтина Жеваго, в рамках якого структури Коломойського хочуть отримати 10% акцій Полтавського ГЗК.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Дело.

Як зазначає видання, договір купівлі-продажу акцій регулярно заперечували з 2009 року. Ціна питання - близько 3 млрд грн, які Полтавському ГЗК доведеться компенсувати Ferrexpo. Крім того, можливі також інвестиційні позови проти України, оскільки йдеться про захист британських інвестицій.

Попередні спроби отримати акції з боку Коломойського не мали успіху. Суди виносили рішення не на його користь. Восени 2020 року офшорні фірми вирішили оскаржити ці рішення.

Позивачі вважають, що сторони на момент вчинення угоди не мали потрібних ліцензій на здійснення валютних операцій. Суд першої інстанції у задоволенні позову у справі №910/15551/20 відмовив. З червня 2021 року справа слухається у Північному апеляційному госпсуді.

Проте справа практично не рухається: судді кількох колегій поспіль беруть самовідведення від розгляду справи на підставі необґрунтованих заяв про відведення від однієї із сторін. На думку авторів, це може свідчити, що адвокати позивача шукають "лояльного" суддю.

"Станом на середину лютого у справі №910/15551/20, яку слухають у суді, помінявся вже сьомий (!) склад колегії. І це, зважаючи на все, ще не межа", - зазначає видання з посиланням на дані Єдиного реєстру судових рішень.

На думку спостерігачів в адвокатському середовищі, очевидно - явне зловживання правом на заяву відводів з боку однієї зі сторін процесу, а також - правом на самовідведення з боку суддів, зазначають журналісти.

У статті також зазначається, що йдеться про явні ознаки кримінального злочину, порушення базових правил функціонування системи, що відбулося за участю як суддів, так і працівників канцелярії суду, відповідальних за коректну роботу системи авторозподілу справ.