Верховна рада не без проблем ухвалила державний бюджет на 2019 рік зранку у п'ятницю 23 листопада. Мінфін між першим і другим читаннями разом з бюджетним комітетом знайшли додатково майже 18 млрд гривень, щоб збільшити фінансування регіональних проектів, а також витрати на армію, оборонну промисловість та медицину. Детальніше про те, яким буде бюджет наступного року і як його приймали – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада прийняла державний бюджет на 2019 рік з доходами 1 трлн 26 млрд гривень і видатками 1 трлн 112 млрд гривень. Голосування за головний фінансовий документ вперше за багато років відбулося не в кінці грудня. Але депутати залишилися вірними іншій своїй "традиції" і прийняли бюджет лише під ранок.
Ще вдень парламент затвердив зміни в Бюджетний кодекс, необхідні для прийняття бюджету. З обіду четверга і майже до першої години ночі тривало засідання податкового комітету, на якому розглядали близько 500 поправок до законопроекту зі змінами до Податкового кодексу. На його базі Мінфін і бюджетний комітет Ради розраховували доходи скарбниці на 2019 рік.
Податковий закон парламент ледве не провалив. Для підтримки документа не вистачало близько 20 голосів, які в підсумку дала група "Відродження". Але тільки після того, як були схвалені необхідні групі правки до ПК.
За словами народного депутата Віктора Пинзеника (БПП), у проекті закону зі змінами в ПК було багато норм, які взагалі не мали відношення до Податкового кодексу, і законам, які не торкалися податкових питань, як, наприклад, Повітряний кодекс і закон про судоустрій. "Тому я і не голосував. Причому всі ці правки було складно вивчити, оскільки там було приблизно 600 правок. А закон нам роздали буквально гарячим, тільки з друку", - пояснив РБК-Україна нардеп.
Депутатів у цьому році підганяв уряд, пам'ятаючи про домовленості з Міжнародним валютним фондом – поки не буде прийнятий збалансований держбюджет, підкріплений реальними доходами, рада директорів Фонду не затвердить нову програму для України на 3,9 млрд доларів.
Що передбачено в держбюджеті? В 2019 році, як раніше писало РБК-Украина, зростуть витрати на обслуговування держборгу, дотації Пенсійному фонду, а також оборону і безпеку.
Через збільшених витрат на ці потрібні у депутатів було не так багато можливостей для маневрів при доопрацюванні проекту держбюджету між читаннями. Тим не менш, Мінфін і бюджетний комітет Ради знайшли кілька джерел, щоб збільшити доходи, а значить і витрати на 17,8 млрд гривень, зберігши задані МВФ рамки дефіциту і частково задовольнивши запити парламентаріїв.
Більше половини додаткових надходжень забезпечить підвищення тарифів на газ для населення. Серед іншого, 9 млрд гривень надійде у вигляді рентної плати за користування надрами. Ще плюс 2,9 млрд гривень – з податку на прибуток підприємств.
До того ж в наступному році уряд планує зібрати на 5,2 млрд гривень більше доходів після перегляду деяких податкових ставок, в тому числі, ренти на видобуток нафти, газового конденсату (+2 п.п. з січня 2019 року незалежно від глибини свердловин) і руди (+0,8 п.п.), а також акцизів на тютюнові вироби (індексація ставок на 8,9% з 1 липня 2019 року).
У Раді також вирішили повністю перераховувати до держбюджету екологічний податок, який справляється за викиди в повітря двоокис вуглецю. На даний момент 55% цього податку спрямовується до місцевих бюджетів. Забравши цей ресурс у міст, Кабмін хоче додатково збере в центральну казну 1,3 млрд гривень, випливає з висновків бюджетного комітету.
Понад 2,8 млрд грн Мінфін розраховує отримати в спецфонд держбюджету у вигляді надходжень іноземних компаній та організацій за окремими договорами. "Але не конкретизовано, про які саме іноземних суб'єктів господарювання та організаціях і окремих договорів йде мова", - сказано у висновку бюджетного комітету.
Ще 1 млрд гривень має надійти в спецфонд держбюджету від розмитнення автомобілів з європейської реєстрацією. Ці кошти, як очікується, уряд перерахує у вигляді дотації до Пенсійного фонду.
Вирішуючи непросту задачу з пошуком грошей, бюджетний комітет рекомендував уряду збільшити доходи держбюджету за рахунок прибутку Національного банку. У фінальній версії бюджету сума, яку НБУ, на думку Кабміну і Ради, повинен перерахувати в наступному році складе 47,6 млрд гривень. Це на 2 млрд гривень більше, ніж уряд передбачало у вересні, коли вносило бюджет у Раду.
Є ризик, що ця сума не буде отримана в повному обсязі. Як пояснили РБК-Україна в прес-службі Нацбанку, НБУ ще навесні направив в Раду і Кабмін інформацію стосовно частини прогнозованою прибутку, яка підлягатиме перерахуванню в бюджет. Мова йшла про 34,9 млрд гривень. Правда, в Нацбанку уточнили, що сума може змінитися. На це впливає обсяг грошово-кредитних зобов'язань НБУ на кінець року, обмінний курс, якість активів.
"Остаточна фактична сума прибутку НБУ до розподілу держбюджету-2019 за результатами повного 2018 року буде визначено і підтверджено в аудованої звітності НБУ за 2018 рік, яка буде опублікована у квітні 2019 року", - розповіли виданню в НБУ.
До ранку четверга основні вимоги більшості фракцій і груп були узгоджені. "Божевільних "хотілок" немає. В цьому році все легше, тому що цей бюджет потрібен і президенту", – пояснив РБК-Україна співрозмовник з оточення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Він натякнув на 1 млрд гривень, який Рада виділила на Фонд президента на підтримку освітніх та наукових програм для молоді. Опоненти глави держави стверджують, що це "передвиборна скарбниця Порошенко".
При підготовці проекту до другого читання витрати загального фонду на безпеку і оборону додатково збільшили на 2,2 млрд гривень. Ці кошти підуть на утилізацію боєприпасів, розвиток озброєння і військової техніки, грошове забезпечення військовослужбовців та на інші потреби, уточнили в Міністерстві фінансів. На цьому наполягала фракція БПП. Минулого тижня міністр оборони Степан Полторак на засіданні уряду заявив, що в державному бюджеті недостатньо коштів для будівництва нових сховищ боєприпасів.
Ще 2,8 млрд гривень чиновники Кабміну і депутати домовилися направити на поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому". Для яких цілей держхолдингу потрібні ці гроші - невідомо. Як пояснив РБК-Україна один з членів комітету з питань бюджету, інформація по цій програмі засекречена, оскільки містять держтаємницю.
Півмільярда гривень влади заклали для "Укрпошти" на компенсацію витрат на послуги з доставки пенсій та грошової допомоги. Гендиректор компанії Ігор Смілянський заявляв раніше, що "Укрпошта" припинить доставку пенсій і закриє до 7 тисяч відділень у сільській місцевості з наступного року, якщо тарифи на доставку пенсій не зростуть. Чиновники, зокрема прем'єр-міністр Володимир Гройсман, розкритикували Смілянського, але вирішили не грати з вогнем перед виборами і не дратувати цим рішенням сільське населення.
В ситуацію з "Укрпоштою" навіть втрутився президент Петро Порошенко. "Ці 500 млн грн вирішують проблему на певний час. Це час для того, щоб ми спільними зусиллями знайшли системне рішення, яке не вимагало б подальшого втручання", - сказав президент.
Щоб переконати депутатів з мажоритарних округів підтримати держбюджет, уряд погодився передбачити у документі 4,9 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку.
Крім того, бюджетний комітет за рахунок перерозподілу коштів між програмами направив 2 млрд гривень на проекти Державного фонду регіонального розвитку, що стало додатковим стимулом для мажоритарників. Таким чином під бюджету зібрали голоси "Волі народу" і "Відродження", що складаються виключно з "мажоритарників". Але для цього 1 млрд забрали з витрат на будівництво та ремонт доріг державного значення та 1 млрд гривень дотацій аграріям. Що стало одним з найбільш спірних рішень, з яким цілком очікувано не погоджувалося аграрне лобі.
"У Бюджетному кодексі передбачена норма, що на підтримку АПК виділяється 1% ВВП АПК. ВВП АПК розтане: три роки тому ця цифра була приблизно 5,7 млрд гривень, в цьому році повинна була бути більше 6 млрд, а в 2019 році – понад 7 млрд. Але виходить, що на 2018 рік фінансування не надали у повному обсязі, а на 2019 ще до другого читання і зовсім зменшили", - обурюється член аграрного комітету Іван Мірошниченко (фракція "Самопоміч").
Впливовий депутат із "Відродження" Віталій Хомутиннік, який володіє великим аргрохолдигом "Кернел" разом з бізнесменом Андрієм Веревським, висунув окремі умови. По-перше, він вимагав виділити його компанії 300 мільйонів гривень дотацій на купівлю зерновозів. По-друге, нардеп-бізнесмен хотів отримати 1 мільярд з дотацій, левову частку яких останні роки відходять підприємств "Миронівського хлібопродукту" близького до президента Юрія Косюка.
"Народний фронт" погодився голосувати за пакет бюджетних законопроектів за умови достатнього фінансування міністерств, яким керують "фронтовики". У цьому списку 6 міністерств: внутрішніх справ, юстиції, освіти, молоді та спорту, інфраструктури та екології. З окремою вимогою виступив глава МВС Арсен Аваков.
"Маркарова розуміє, що їй випало бути міністром фінансів в рік виборів. Тому вона намагається невикористані гроші в цьому бюджеті перенести на наступний рік. Але Він вперся, що йому потрібно зараз 10 мільярдів на "вертольоти Тахтая", – розповів один з "фронтовиків".
Навідріз відмовилися підтримувати бюджет "Батьківщина", "Радикальна партія" і "Опозиційний блок". Хоча рано ввечері у прем'єра переконували, що частина "опоблоковцев", орієнтована на Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, все ж дасть голоси. У цій групі чутки спростували, мовляв, аргументів у парламентерів не знайшлося. "Якби нас чомусь випробовували, то ми б голосували. Це як в тому анекдоті: Ви корупціонер? Ні! Тобто, чесна людина? Ні, просто ніхто не пропонує", – розсміявся один з видних "газовиків".
У групи "промисловців", що контролюється олігархом Рінатом Ахметовим, був свій важливе питання. Верховна рада так і не змогла проголосувати законопроект 9223 "Про ринок електричної енергії" (щодо надання універсальної послуги). Депутат з профільного комітету пояснив РБК-Україна, що без цього документа холдинг Ахметова опиниться в скрутному становищі. "ДТЕК гвалтує Южаніну, бо інакше через місяць дитячі садки залишаться без світла, а весь негатив знову ляже на Ахметова. Закон хочуть впихнути в податковий кодекс", – додав співрозмовник.
За кілька годин перед голосуванням за бюджет Рада призначила міністром фінансів Оксану Маркарова, яка керувала відомством з приставкою в. о. з червня цього року після відставки Олександра Данилюка. Разом з нею також була затверджена на посаді міністра у справах ветеранів Ірина Фриз.
Кілька джерел у правлячій коаліції підтвердили РБК-Україна, що ці два кадрові питання йшли пакетом. "У БПП сказали Гройсману, що голоси під Маркарову нехай він сам збирає. Довелося домовлятися. Щоб її затвердили, він погодився на нове міністерство, і щоб його очолила Фриз", - пояснив один з депутатів.
Крім того, співрозмовники РБК-Украина стверджують, що дві фракції вимагали посади заступників міністра у справах ветеранів в обмін на свої голоси: "Радикальна партія" квоту не отримала, а "Народний фронт" планує посадити в крісло першого заступника свого кандидата.
Над текстом працювали: Ростислав Шаправский, Уляна Безпалько, Владислав Красінський