Більшість українців підтримують каральні методи боротьби з корупцією, - опитування
Ілюстративне фото (Віталій Носач, РБК-Україна)
Українці проти м'яких методів викорінення корупції
Громадяни України підтримують в першу чергу каральні методи викорінення корупції: 55% вважають, що передовсім потрібно жорстко карати усіх, хто причетний до корупції. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду "Демократичні ініціативи" і Центру Разумкова.
За даними опитування, ще 28% вважають, що подолати корупцію можна шляхом усунення корупційних ризиків. Прихильники боротьби з корупцією "через виховання" явно у меншості - 12%.
Думки респондентів розділились стосовно того, чи можна вважати корупцію проявом української ментальності. 38% вважають, що корупція є частиною ментальності, а 46% - що ні. "Це питання ставилося у далекому 2001 році, і тоді корупцію вважали проявом української ментальності значно менше - 26%", - зазначили соціологи.
Більшість громадян певні, що давання хабаря для вирішення питання, яке має суттєве суспільне значення чи є важливим для сім’ї та родини респондента - не може бути виправданим. Однак частка осіб, які готові виправдати корупційні дії для блага сім’ї та родини, є вищою: 17% вважають, що заради блага родини можна дати хабар, а стосовно суспільного блага таких близько 9%.
Опитування було проведене фондом "Демократичні ініціативи" і Центром Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за виключенням окупованих територій серед 2019 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Нагадаємо, що за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС, серед проблем, які найбільше заважають розвитку України, у серпні 2018 року громадяни найчастіше вказували корупцію (78,9%). Ще 55,1% вказали серед головних проблем війну на Донбасі, 32,3% - засилля олігархів в економіці.
Відзначимо, що за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС, у серпні 2018 року найбільшою загрозою українці вважали економічний занепад, серйозну економічну кризу (57,6%), збідніння населення, значне майнове розшарування (41,5%), знецінення гривні (35,6%).
