Багаті теж плачуть: з кого влада почне підвищення тарифів на електроенергію
У Кабінеті міністрів вперше за довгий час заговорили про підвищення вартості електроенергії для населення. Попередня влада пішла на різке і дуже хворобливе підвищення цін на газ, тоді як тарифи на електроенергію для домогосподарств не міняли з 2017 року. Тим самим більше двох років не вирішувалася проблема перехресного субсидування.
Це непросте питання для нової влади, яка активно експлуатує тарифну тематику. Правда, у випадку з електроенергією є можливість все зробити поетапно, послідовно і без шоків для населення, на відміну від попередників.
Зараз пропонується почати підвищення ціни з тих, хто споживає багато електроенергії і може собі дозволити за неї заплатити. Детальніше про ці плани чиновників і їх причини – у матеріалі РБК-Україна.
Вже у наступному році в Україні може зрости вартість електроенергії для заможних громадян. Мова йде про поетапний перегляд тарифу поки лише для однієї категорії споживачів. У Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища вважають, що необхідно підвищити ціну для тих, хто витрачає у місяць понад 500 кВт*год.
Якщо чиновники узгодять цю ініціативу, тариф збільшиться з 1,68 грн до 2,88 грн/кВт*год. Але зростання торкнеться тільки того об'єму, який перевищує 500 кВт*год. Перші 100 кВт*год, як і раніше, поки будуть коштувати 90 коп/кВт*год, а об'єм 100-499 кВт*год залишиться у тарифі 1,68 гривень/кВт*год. По суті, з'явиться третій тариф для преміального споживача.
Частка таких споживачів серед усіх домогосподарств становить 3,6%. При цьому вони споживають 17% всього обсягу е/е, яку використовує населення. Міністр Олексій Оржель в кінці листопада говорив, що в групу понад 500 кВт*год входять або дуже забезпечені люди, або ті, хто, маючи якісь виробництва, платить за електроенергію за тарифом для фізосіб. Тим самим порушуючи закон.
Як видно з інфографіки нижче, щоб використовувати 500 кВт*год на місяць, одній родині необхідно щодня активно користуватися великою кількістю електроприладів, в тому числі, теплою підлогою і кондиціонером.
Тоді як більше половини українських сімей використовують у середньому в місяць до 125 кВт*год, випливає з даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). У минулому році у цей обсяг е/е "вписалися" 52% сімей, що проживають у містах, і майже 55% домогосподарств у сільській місцевості. Іншими словами, до більшості громадян плани чиновників про підвищення тарифів на е/е поки не відносяться.
В Україні е/е для населення у два рази дешевше, ніж для бізнесу. Через це викривлення ціни на ринку (перехресне субсидування) промислові споживачі змушені закладати високі витрати на е/е у вартість своєї продукції. Отже, громадяни платять за "дешеву" електрику у більш високій ціні товарів і послуг.
Разом з тим при низьких тарифах населення позбавлене стимулу до енергозбереження. Сьогодні для споживача немає великої різниці – використовувати 400 кВт*год або 600 кВт*год. Та з появою "тарифу для багатих" цей стимул з'явиться.
Через перехресне субсидування недоотримують прибуток державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго". На них покладені спеціальні зобов'язання продавати е/е для населення за невисокою ціною. Враховуючи, що в обох компаній відносно дешева собівартість виробництва, робота у вільному ринку дозволила б їм продавати е/е для промисловості за більш низької вартості, ніж бізнес платить зараз.
Не кажучи вже про те, що ці компанії змогли б більше відраховувати прибутку до держбюджету, тим самим даючи більше ресурсу на програми житлових субсидій для незабезпечених громадян. Крім того, атомна промисловість потребує інвестицій, будівництва нових блоків, виведення з роботи старих блоків. Тому це, насамперед, питання безпеки.
Останній раз тарифи для побутових споживачів переглядали більше двох років тому після поетапного підвищення, розпочатого у 2015 році. Причому тоді тариф для тих, хто використовує понад 600 кВт*год, підвищували не настільки різко, як для громадян, які використовує до 100 і до 600 кВт*год. І тому нинішню ідею чиновників почати перегляд тарифу для тих, хто використовує багато електроенергії, в якомусь сенсі можна назвати відновленням справедливості.
Немає іншого шляху, крім як вирівнювати ціни для населення та для промисловості у середньостроковій перспективі, вважає глава НКРЕКП Володимир Тарасюк. "У нас зарплати не будуть європейськими, якщо ми не побудуємо ринок, якщо не переможемо перехресне субсидування", – заявляв раніше чиновник.
Реформа, про яку каже Тарасюк, неможлива без скасування пільгового тарифу для тих споживачів, які у місяць використовують до 100 кВт*год. Скасування перехресного субсидування мало відбутися до 1 липня 2019 року, це було закріплено законом.
Однак регулятор не виконав цю вимогу. Попереду були парламентські вибори, і, зрозуміло, для влади підвищення тарифів було максимально небажаним. Але вимога закону нікуди не зникла. І новий глава НКРЕКП це добре розуміє.
Враховуючи, що підвищення тарифу згодом торкнеться всіх громадян, влада поки йде шляхом поетапного підвищення, щоб уникнути різкого стрибка ціни. Саме тому завдання уряду – забезпечити субсидіями ті сім'ї, які не можуть платити за комунальні послуги за вищими розцінками. Які джерела для компенсації субсидій буде шукати влади – поки питання відкрите.
Разом з тим у разі зростання цін на електроенергію не варто очікувати кризи неплатежів. Оскільки послугу досить просто припинити окремо взятому абоненту, українці справно платять за електрику. З цієї ж причини платіжна дисципліна у сегменті е/е набагато краще, ніж, скажімо, у випадку з теплопостачанням.
Чи зможуть українці платити за вищими тарифами? Державна статистика вказує, що так. Яким би не було фінальне підвищення, воно не йде ні в яке порівняння з тарифами на тепло і газ.
Частка електроенергії в загальних витратах сімей на комунальні послуги відрізняється в залежності від часу року. В опалювальний період на електроенергію ми витрачаємо 13-15% від загальної суми в платіжці, тоді як у літні місяці цей відсоток дещо вищий. При цьому у структурі загальних витрат громадян електроенергія займає менше 3%, це можна порівняти з тим, скільки українці витрачають на мобільний зв'язок.
Поетапне підвищення тарифів – прагматичний крок влади. Це дозволить їй мінімізувати ризики і перестрахуватися від негативної реакції населення. Без цього кроку неможливо завершити реформу енергетичного ринку, яка повинна створити в Україні конкурентний ринок і конкуренцію серед постачальників електроенергії для населення. І тільки тоді українці зможуть обирати собі постачальника е/е, який їм подобається, з мінімальною ціною.