Торгпред України Наталія Микольська: Україна не є "беспрєдєльщіком", як Росія

В день заяви про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса скласти з себе повноваження виявили бажання і всі його заступники. РБК-Україна записував інтерв'ю з торговим представником України Наталією Микольська за тиждень до гучних звинувачень міністра в корупції депутата, одного, колись бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка. Микольська запевняє, що всі проекти вона закінчить, а в якості торгпреда буде працювати стільки, скільки буде потрібно. Про конфлікт в уряді, про вплив російських санкцій на українську економіку, перспективи країни за завоювання європейських ринків в першій частині інтерв'ю РБК-Україна.

В день заяви про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса скласти з себе повноваження виявили бажання і всі його заступники. РБК-Україна записував інтерв'ю з торговим представником України Наталією Микольська за тиждень до гучних звинувачень міністра в корупції депутата, одного, колись бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка. Микольська запевняє, що всі проекти вона закінчить, а в якості торгпреда буде працювати стільки, скільки буде потрібно. Про конфлікт в уряді, про вплив російських санкцій на українську економіку, перспективи країни за завоювання європейських ринків в першій частині інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: Не безвідповідально ваше рішення і рішення всієї команди міністра економічного розвитку подати у відставку? Фактично країна під час эконмической агресії Росії і запуску зони вільної торгівлі, коли потрібно відстоювати інтереси з ще більшою силою, залишиться без торгового представника.

Наталія Микольська: Я не політик. Мене відібрали і призначили на цю посаду, виходячи з моїх професійних якостей і досвіду. Тому, ще раз хочу підкреслити, що я не залишаю країну без торгового представника, а допрацюю стільки, скільки буде потрібно. За проектами, які розпочаті, я готова працювати в будь-якому статусі. Для мене важливо, щоб все, що ми почали, знайшло продовження.

Але, я вважаю, що ще більш безвідповідально мовчати про системні проблеми, які зараз в української влади, в тому числі, проблеми з розподілом влади і не втручанням в роботу технократів. Нам повірив бізнес - спасибі за це! Але виправдовувати його довіру далі при таких умовах практично неможливо. Я готова і буду рухатися далі! "Лупайте сю скалу ... бо вам призначено скалу сесю розбить". У цій боротьбі ми повинні перемогти.

РБК-Україна: З 10 січня Україна ввела дзеркальні санкції проти російської продукції. Чи можна вже говорити про ефект?

Наталія Микольська: Ефект видно, коли хоча б є статистичні дані за результатами місяця. Ми розуміємо, що оперативні дані у нас будуть до початку березня. Ми можемо говорити про певні оцінках за результатами нашого спілкування з експортерами. Січень, традиційно, не активний місяць. Плюс всі, хто повинні були поставляти продукцію, відклали операції. І, таким чином, експортерам вдалося досить сильно мінімізувати свої втрати, пов'язані з простоєм автомобілів з-за обмежень транзиту з боку Росії. Тому, я думаю, що об'єктивні і реальні результати ми побачимо у березні. Для нас важливіше зараз - втрати по торговому ембарго. По експорту - мінус 155 млн доларів. Це тверезі і реалістичні оцінки, якщо не брати зростання. Вплив на російський імпорт - 170 млн доларів.

РБК-Україна: Наскільки болючі для Росії ці втрати і наші обмеження?

Наталія Микольська: Завдання не зробити боляче, а адекватно відреагувати на їх дії.

РБК-Україна: Наш список торговельних обмежень ширше, ніж російський. Почему?

Наталія Микольська: Я б так не сказала. Я б сказала, що було багато різних робочих варіантів, кілька підходів.

РБК-Україна: Якщо порівнювати, то, наприклад, РФ ввела обмеження в основному за аграрним товарів. У нас, крім цієї продукції, санкції і локомотиви, на хімію, в тому числі, і побутову.

Наталія Микольська: Список вийшов ширше за кількістю тарифних ліній, але ми виходили з обсягів взаємної торгівлі. Тому що об'єктивно у нас експорт аграрної продукції в Росію в силу тих обмежень, які РФ вводить з 2013 року, смішний. Якщо б ми взяли і ввели дзеркальне ембарго, ми б не покрили навіть третини російського ембарго. У зв'язку з цим була ідея відштовхнутися від російського списку і покрити дзеркально за обсягами наші втрати. При цьому ми виходили не з оцінки експорту за позиціями, які Росія обмежувала в 2015 році, а виходили на плюс-мінус зважені обсяги за 3 роки. Крім того, коли розробляли список, виходили з того, що і чим ми можемо замінити, тобто, що є на внутрішньому ринку, щоб не було дефіциту, і що ми можемо ввозити з ЄС з нульовим митом, щоб споживач не відчув на собі значних коливань цін. Та основна позиція Мінекономрозвитку була в тому, що ми не обмежували сировину. Обмежувати сировина - об'єктивно не правильно, тому що від цього постраждають наші виробники.

РБК-Україна: Питання, який напевно вам задавали багато, але я для себе так і не знайшла відповіді. Чому тільки зараз Україна зважилася на введення торгових обмежень?

Наталія Микольська: Україна - порядний і чесний член СОТ, який виконує свої зобов'язання. У СОТ є процедура, як реагувати на порушення державою правил і обмежень, які вводила Росія. Це звернення до процедури врегулювання суперечок. Я не знаю і не розумію, чому уряд так довго до цього йшов, хоча деякі порушення у нас вже досить довго тривали. Ми для себе визначили першочергові завдання: звертаємося до СОТ і оскаржуємо порушення, які є. По вагонах подали, наступним етапом повинні були бути порушення, які стосувалися продуктової лінійки. Але після того, як РФ незаконно й неправомірно вийшла з договору про ЗВТ СНД, що вже саме по собі є порушенням міжнародного права, застосувала ембарго і підняла мита, у відповідь на незаконні дії Україна має право застосовувати контрзаходи. Тобто ми дали оцінку діям Російської Федерації, дочекалися фактичного порушення цих правил і взяли контрзаходи. Якщо говорити простими словами, Україна не є свавільний, як Росія, яка що хоче, те й робить.

РБК-Україна: 20 січня Кабмін розширив перелік контрзаходів проти російського імпорту ще на 70 товарних підкатегорій. Цьому передували консультації з виробниками та профільними асоціаціями. Що пропонував бізнес, і що в підсумку не попало туди?

Наталія Микольська: Запитів від бізнесу було багато і різних. Деякі були обґрунтовані, деякі - ні. Можливо, ми повернемося до обговорення цього питання, так як Росія не припиняє процес агресії. Наша позиція була в тому, що ембарго РФ - в основному продуктове. Ми у відповідь повинні застосовувати продуктове ембарго. Але, повертаюся до нашого принципом, ми вводили контрзаходи на товари, які легко можна замінити на внутрішньому ринку, тому що мета-захист нашого виробника. Всі заяви стосовно сировинних товарів ми не розглядаємо. І третє, про що всі повинні пам'ятати: будь-які заборони не повинні призводити до монополізації ринку.

РБК-Україна: Оскільки в тому числі і економічна агресія не припиняється, то не виключено подальше розширення санкцій з боку України?

Наталія Микольська: Я думаю що поки передчасно робити заяви з цього питання. Але я вважаю, що Україна повинна адекватно реагувати на агресію РФ, а не сидіти і чекати, і не захищати свій внутрішній ринок, але обов'язково виходячи з своїх міжнародних зобов'язань.

РБК-Україна: Що Україна замінила вже ці товари зі списку, тому що споживач, враховуючи війну і політична криза між країнами і так відмовлявся від продукції з РФ? Не варто побоюватися дефіциту і зростання цін після введення вже конкретних торговельних обмежень?

Наталія Микольська: Дефіциту не буде, тому що ми говоримо про товари, які виробляються і в Україні У нас виробляються всі товари, які потрібні людині для нормального життя і існування. По-друге, всі глобальні корпорації, які постачали товари в Україну з РФ, можуть переорієнтувати свої ланцюжка поставок і почати завозити з Польщі, Угорщини та інших країн ЄС. Або, візьмемо яскравий приклад, з батончиками або жувальними гумками. Частина з них почали завозити з США і ціни на них не піднялися. Так, торгові мережі говорять, що відмовилися від російських товарів, але все одно на полицях їх досить багато. Так, споживач менше став віддавати перевагу таким товарів, але багато хто нічого не розуміють в товарних кодах і не звертають увагу на такі речі. Але є ще один важливий момент. У нас досить велика проблема з контрабандою. Якщо подивитися на полиці магазинів, варто ікра з написом "Made in Russia". А якщо взяти статистику, то у 2015 році в Україну зайшов такий мізерний обсяг ікри з Російської Федерації, що виникають запитання, як вона опинилася на полицях.

РБК-Україна: На самій митниці говорять, що введення санкцій - додатковий стимул для нелегального ввезення.

Наталія Микольська: Це було і до введення санкцій. Але краще б митниця це розглядала, як додатковий стимул краще працювати. І у митників зараз є велике завдання -моніторити постачання товарів, що перебувають під ембарго і під сплатою мит не тільки з Росії, а й з інших країн, через які може йти імпорт РФ.

РБК-Україна: Коли повністю з полиць українських магазинів зникнуть російські товари?

Наталія Микольська: Для цього у нас є відповідні служби, які повинні це контролювати. Кожен товар завозиться за документами, на нього повинні бути грузотаможенные декларації, документи, пов'язані з датою виробництва, термінами зберігання. І товари можуть зникнути з полиць, напевно, тоді, коли закінчаться терміни реалізації. Всі служби - щодо захисту прав споживачів, і СБУ, яка також займається економічними злочинами, і податкова міліція - повинні здійснювати контроль, щоб, в тому числі, і контрабанда не потрапляла в Україну.

РБК-Україна: Крім торговельних заборон, Росія заблокувала транзит вантажів з України в Азію по своїй території. Транзит можливий тільки з Білорусі. Які дані є на сьогоднішній момент, скільки вагонів і транспортних засобів все-таки пройшли оформлення і почали переміщення по території Росії?

Наталія Микольська: За даними оперативного штабу на ранок 27 січня, закритий кордон для транзиту в Казахстан. За інформацією бізнесу, з'явилася вимога отримання дозволу Росспоживнагляду для транзитних товарів, на які є ембарго.

РБК-Україна: тобто, це фактично нова вимога, крім формування конвою, обладнання транспортних засобів системою Глонасс?

Наталія Микольська: Росія - це досить специфічна країна. Такі речі і вимоги можуть виникати ще й тому, що хтось десь захотів заробити грошей. Це поки одиничний випадок і оперативна інформація. Ми підтвердимо, але знову-таки це не буде офіційної інформації, тому що ми не перебуваємо в прекрасних стосунках з Росспоживнаглядом. 26 січня відбувся заборону транзиту по території РФ живих свиней, як з України, так і тих, які переміщувалися по Україні. Тобто, вводиться додаткове обмеження, яке вони пояснюють африканською чумою. Крім того, Росія повернула не тільки українські вагони, але і кілька вагонів з інших країн. Поки що не хочу називати звідки, але скажу лише, що і європейські вагони в тому числі. Ці країни перевіряють також цю інформацію і, коли підтвердять, то, думаю, буде реакція. Це не масовий факт. 206 вагонів з 1 січня повернуто. Усі вони розподілені, крім одного. 158 пішло через Білорусь, 47-все-таки через РФ. Цікавіше інформація по автомобілям. З 11 січня на Казахстан все йде через Білорусь. Всі змушені чекати формування конвоїв. В конвої до 10 автомобілів. На даний момент пішло 2 конвою, рухається дуже повільно-200-250 км в день. Вівторок та четвер визначені, як дні відправки конвоїв. Тобто ми говоримо про те, що штучно створюються перешкоди для наших перевізників.

РБК-Україна: Оціните обсяг втрат українських експортерів та перевізників від введення обмежень по транзиту.

Наталія Микольська: Нехай конвої дійдуть до Казахстану. Перший конвой, який вийшов 19 січня, на 26 число ще не досяг території Казахстану. Я так дивлюся, що поїзд, який іде по "шовковому шляху" буде доходити швидше. 5-6 конвоїв нехай пройде, тоді об'єктивно можна буде говорити про збитки.

РБК-Україна: Як РФ пояснює свої дії? Ведуться консультації на міжурядовому рівні про розблокування ситуації?

Наталія Микольська: Зараз спілкування немає, але ми сподіваємося, що воно відбудеться в рамках СОТ та за участю наших торгових партнерів. Консультації у нас йдуть тільки з питань взаємних дозволів на автомобільні перевезення. До 15 лютого продовжили взаємні дозволу з РФ. З Білоруссю також ведеться діалог на досить високому рівні з усіх питань: щодо зниження тарифу на ж/д перевезення, і збільшення кількості дозволів на автомобільні перевезення. Тариф за день зменшити не можна. Необхідно дати їм хоча б обсяги та "Укрзалізниця" з Мінінфраструктури над цим працюють.

РБК-Україна: Про зниження тарифу може йти мова?

Наталія Микольська: Ми говоримо, що від 28 до 50% у нас виходить дорожче, якщо їхати через Білорусь. Ми повинні просити про зниження на 10-30%. Про який тариф домовимося, - подивимося.

РБК-Україна: Уряд розглядає альтернативний маршрут по морю в обхід території РФ. 15 січня був запущений перший контейнерний склад. Назвіть приблизний тариф, який може бути по цьому маршруту.

Наталія Микольська: Це питання правильніше адресувати "Укрзалізниці" та Мінінфраструктури.

РБК-Україна: МЕРТ також бере участь у переговорах.

Наталія Микольська: МЕРТ бере участь у стратегічному плануванні і допомагає в переговорах щодо зменшення тарифів.

РБК-Україна: Яким чином, за рахунок чого тариф можна знизити?

Наталія Микольська: Про це можна говорити, коли ми досягнемо домовленостей з усіма країнами, які беруть участь у цьому маршруті. Планується низка візитів в ці країни. Я не буду говорити коли, оскільки вони вимагають підтвердження усі сторін. Але це буде найближчим часом.

РБК-Україна: Ряд експортерів самостійно вивчали цей маршрут і кажуть, що він удвічі дорожче їм обходився, ніж сухопутний і оптимізувати витрати по цьому маршруту, наприклад, можливо за рахунок максимально великих обсягів перевалки. На який обсяг розраховує Кабмін?

Наталія Микольська: Давайте почнемо з того, що бізнес використовував цей маршрут, коли не було домовленостей з усіма залізницями. Маршруту, як такого не було. Вони самі домовлялися, відповідно не мали ні наскрізних тарифів, ні підтримки, ні домовленостей про повернення порожніх вагонів. Тариф формується не тільки з обсягів товарів, що йде в ту сторону, і з товаропотоку, який йде назад. Тому тільки на підставі того, що робили деякі експортери не правильно оцінювати перспективи альтернативного маршруту. З інформацією, яка у нас є - багато автоперевізники вже зараз зацікавлені в тому, щоб доставляти фури на пором. Бізнес веде постійний діалог з Мінінфраструктури, обговорюють потенційні обсяги, вантажі і тарифи, їм цікаво постачати свої товари в ті країни, де пролягає маршрут.

РБК-Україна: Коли 30 грудня уряд в оперативному порядку брало постанову про введення заборони на ввезення на митну територію товарів з Росії, в документі була допущена технічна помилка. Фактично вона призвела до блокування транзиту через нашу територію. Які наслідки можуть бути, тому що Україна на кілька тижнів виявилися таким же порушниками, як і Росія? Чи скористається цією помилкою РФ, на вашу думку?

Наталія Микольська: Я б не говорила про помилку. Я б говорила про прохання ГФС уточнити положення відповідної постанови. В України є міжнародні зобов'язання, передбачені ГАТТ СОТ, про забезпечення вільного транзиту.

РБК-Україна: Я кажу про відсутність конкретизації в постанові. Ввезення - це може бути будь-режим.

Наталія Микольська: А норма в статті 5 ГАТТ 94, яка є нормою міжнародної угоди, яка має пряму юридичну силу, передбачає свободу транзиту. ГФС попросила уточнити, щоб на пунктах пропуску не було проблем. Тому моя позиція: ми нічого не забороняли. На даний момент ми нічого не порушуємо.

РБК-Україна: А на той момент, до того як уряд уточнив і прописав конкретні пункти пропуску, через які здійснюється транзит?

Наталія Микольська: Транзит пройшов? Пройшов. Ніяких затримок на кордоні немає. Якщо були конкретні випадки, будемо розбиратися, тому що багато спекуляцій навколо цієї теми. Ми, вочевидь, не збиралися забороняти транзит і не забороняємо його на даний момент. Про це говорили я, міністр (Айварас Абромавічус - ред.) і прем'єр-міністр. Тому я не бачу підстав для якої-небудь реакції з боку СОТ. У будь-якій країні при введенні будь-якого нового режиму, можливі збої. Основне завдання, якщо перебої і мали місце, щоб проблема була виправлена. І моє завдання, як торгового представника, який, крім експорту, відповідає ще й за імпорт і свободу транзиту, щоб транзит йшов по території України. У зв'язку з цим було розроблено й прийнято постанову, щоб ні у кого не виникало питань і сумнівів, що транзит дозволено.

РБК-Україна: наприкінці лютого відбудеться Генрада СОТ. З якою позицією Україна поїде туди? На даному етапі є підтримка з боку членів СОТ і, що в підсумку може отримати Росія за систематичне порушення правил міжнародної торгівлі?

Наталія Микольська: В СОТ є кілька органів. Генеральна рада-орган, який збирається обговорювати глобальні проблеми. Тому говорити про те, що там ми обговоримо всі проблеми з Росією, неправильно. У кожному органі СОТ є свій формат обговорень. Детально проблеми з РФ будуть обговорюватися на раді з торгівлі товарами, яка за розкладом запланована на березень. На Генради СОТ наше завдання - привернути увагу членів СОТ до ситуації і до того, що це не одномоментні речі, а агресія, а також звернути увагу, що Росія порушила святий принцип Всесвітньої торгової організації - свободу транзиту.

РБК-Україна: Якщо в лютому лише звернемо увагу на проблему, то чого варто очікувати в березні?

Наталія Микольська: У березні ми очікуємо вже конкретних відповідей з боку Росії на всі питання. Вони можуть відповісти, як завжди: "Ні, ми нічого не забороняли і не забороняємо". Тому ми готуємо аргументи, підтвердження, працюємо з іншими членами СОТ, які могли постраждати.

РБК-Україна: це Може вилитися в додаткові санкції для Росії?

Наталія Микольська: Санкції вводять наші торговельні партнери. Додаткова агресія з боку РФ буде підтвердженням того, що вони правильно застосували санкції і повинні їх далі продовжити.

Продовження інтерв'ю читайте на сайті "РБК-Україна" 5 лютого

Розмовляла Наталія Непряхіна