Велика користь. Як українські біженці впливають на польське суспільство

Велика користь. Як українські біженці впливають на польське суспільство Фото: Українці у Польщі (gettyimages.com)

З перших днів війни в Україні через 535-кілометровий кордон Польщі ринув потік біженців у масштабах, яких у Європі не було з часів Другої світової війни.

Що змінилося у Польщі у зв'язку з прийомом понад мільйона українців, TRAVEL РБК-Україна повідомляє з посиланням на intellinews.com.

Скільки українських біженців залишаються у Європі

За щоденними звітами Прикордонної служби Польщі, на сьогоднішній день майже 8,1 млн українців перетнули кордон з Польщею – це основний маршрут виїзду біженців. З того часу майже 6,2 млн людей повернулися назад.

Із 1,9 млн біженців, що залишилися, деякі переїхали в інші країни ЄС, а в Польщі залишилися близько 1 млн людей. Влада України закликала біженців залишитися в Європі на зиму, оскільки постійні російські бомбардування інфраструктури роблять життя в країні дедалі складнішим.

Загалом у Європі було зареєстровано 7,8 млн біженців, зокрема 4,5 млн – у ЄС. Польща надала прихисток найбільшій кількості українців серед країн ЄС, хоча Чехія отримала більшу частку стосовно свого населення.

Як хвиля українців вплинула на економіку Польщі

Великий приплив біженців вплинув на суспільство та економіку Польщі, пише видання.

У країні прогнозували, що до кінця 2022 року на допомогу українським біженцям буде витрачено 18 млрд злотих (3,83 млрд євро), включаючи виплати, організацію освіти для українських дітей медичне обслуговування.

Насправді поляки витратили на допомогу біженцям набагато більше – за рахунок приватної допомоги, починаючи від разових пожертв грошей та предметів першої необхідності та закінчуючи довгостроковою орендою квартир чи кімнат у своїх будинках.

Велика користь. Як українські біженці впливають на польське суспільство

Фото: Близько 71% біженців в країні – жінки, 47% – діти віком до 18 років (Getty Images)

Проте українці не просто отримувачі допомоги. Понад мільйон нових споживачів допомогли підтримати роздрібну торгівлю, яка знизилася через інфляцію. Поки поляки скорочували свої витрати, українці продовжували робити покупки.

Продаж текстилю, одягу та взуття підскочив на 41,9% у березні порівняно з тим самим місяцем роком раніше, а у квітні - на 121,4% у річному обчисленні.

У жовтні біженці, як і раніше, стимулювали продаж текстилю, одягу та взуття, а також фармацевтичних препаратів та косметики.

"Українці – освічені та заповзятливі"

Із перших місяців українці перейшли від пошуку притулку до пошуку заробітку, хоча матері із дітьми обмежені у працевлаштуванні. Близько 71% біженців – жінки, 47% – діти віком до 18 років.

Нещодавнє дослідження, проведене Лодзинським університетом, показало, що до вересня працювала половина біженців, а 25% – шукали роботу. Таким чином українці також стали важливими вкладниками у податкову систему за рахунок соціальних виплат.

Деякі з них активні як представники малого бізнесу. Лише до кінця вересня українці у Польщі відкрили близько 10 000 підприємств. Понад 1100 – це перукарні, салони краси, які зазвичай належать жінкам. Але українці також створили компанії з обслуговування програмного забезпечення, а також фірми, які пропонують послуги з будівництва та ремонту.

Велика користь. Як українські біженці впливають на польське суспільство

Фото: Більшість кредитів, які беруть українці у банках Польщі – це кредити на житло (wikimedia.org)

Кредити українців у польських банках становили приблизно 0,8% від усього кредитного портфеля польських банків і становлять 6,34 млрд злотих, що вчетверо більше, ніж у 2018 році. Дані включають й українців, які мешкали в Польщі перед війною.

Понад 75% українських кредитів у польських банках – кредити на житло, з них 18% – готівкою.

Приплив ще більше мільйона українців міг би пом'якшити проблеми Польщі з ринком праці, низьким рівнем народжуваності та суспільством, що старіє, зауважують експерти.

Дослідження Лодзинського університету також показало, що не менш як половина українських біженців мають вищу освіту.

"Люди, які їдуть зі своїх регіонів, є "позитивно самовідібраними". Вони краще освічені, більш заповзятливі. Вони приносять користь країнам-отримувачам", – заявила виданню в листопаді головний економіст ЄБРР Беата Яворчик.

Нагадаємо, ми писали, як змінилася вартість комунальних послуг у Польщі.