Понад мільйон українців разом із тимчасовим захистом у Німеччині отримали доступ до німецької системи охорони здоров'я. Багатьох вразили черги до лікарів у порівнянні з українськими медичними закладами.
Що біженцям слід знати про особливості медицини в Німеччині, TRAVEL РБК-Україна розповідає з посиланням на YouTube-канал українки Олени Храмцової, яка 20 років живе в цій країні.
"Проблема в тому, що ми підходимо до німецької системи охорони здоров'я за українськими мірками. Порівнювати можна, але нема сенсу. Слід знати, що із зарплати брутто (повна сума до відрахувань – ред.) в Німеччині частина відраховуються також на медичне страхування", – розповідає Олена Храмцова.
Це означає, що кошти за медицину фактично платять усі люди, навіть якщо не вони звертаються до лікарів та не лікуються.
"Один із плюсів – страхування всієї родини. Наприклад, якщо чоловік працює, то з ним застраховані й жінка, і діти. Я плачу свої 180-200 євро на місяць незалежно, чи я звертаюся до лікаря чи ні. Зі мною застраховані також мої діти", - розповідає українка.
Другою перевагою медичної системи у Німеччині є те, що люди, які залежать від держави, також отримують це медичне страхування.
"Якщо ви отримуєте допомогу в Jobcenter, ви також застраховаі. Це пенсіонери, малозабезпечені сім'ї. Ви можете в будь-який момент піти до лікаря і вам допоможуть. Це один із плюсів – ви отримуєте всі послуги, хоч ні копійки за це не платите. Але платять інші люди", – звертає увагу блогер.
За її словами, такий підхід є великою перевагою, адже українські біженці, які приїхали зараз до Німеччини, використовують цю можливість.
Також вона перелічує особливості надання медичних послуг:
Шлях від лікаря до операції у Німеччині може бути дуже тривалим, зауважує Олена Храмцова.
"Перед тим, як піти до спеціаліста, треба потрапити до сімейного лікаря. Сімейні лікарі перевантажені і у них може не бути термінів (часу запису на прийом – ред.). Коли отримуєте направлення, ще півроку чекаєте", – розповідає вона.
Така ситуація пов'язана із браком медиків у країні.
"Є катастрофічна проблема з персоналом. Тому лікар не може прийняти "завтра". Я працюю в лікарні – у нас немає медсестер, які вийшли б на зміну працювати. У медперсоналу середнього і старшого віку вигорання і мала зарплата, багато хто працює вночі. Кваліфіковані лікарі виїжджають з Німеччини, наприклад, у Швейцарію, бо там кращі умови", – пояснює блогер.
Фото: Прийомний покій в Ростоку в Німеччині (unsplash.com/martin-8U)
Вона додає: медичне обладнання у Німеччині – на високому рівні. Але для роботи з ним також потрібні люди.
"Людина повинна мати таку освіту, щоб могла зробити МРТ чи УЗД. В цьому може бути проблема", – звертає увагу українка.
Біженці нарікають, що лікарі просять прийти на прийом з перекладачем, інакше можуть відмовитися прийняти. Але Олена Храмцова пояснює: за день лікарі можуть приймати 50 пацієнтів, з яких дехто не володіє німецькою мовою. Водночас спілкування через онлайн-перекладач забирає багато часу. А переклад медичних термінів може виявитися неправильним, що загрожує лікарською помилкою і неправильним лікуванням.
"Я впевнена, що з часом ситуація буде кращою, але зараз немає персоналу, людський фактор, немає фінансування, через це великі черги. Але якщо ви хочете піти до лікаря в Німеччині – ви потрапите", – каже вона.
Нагадаємо, ми писали, як українцям записатися до лікаря у Німеччині.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.