Безгрошів'я та пропаганда. Чому українські біженці у Чехії опинилися у непростій ситуації
Чехія – одна із найгостинніших країн для українських біженців. Країна надала прихисток пів мільйона українців, понад 350 тисяч втікачів від війни залишаються у цій країні.
Втім, через півтора роки війни значна частина біженців із України перебувають у непростій ситуації в Чехії, повідомляє TRAVEL РБК-Україна з посиланням на intellinews.com.
Чому становище українських біженців ускладнюється
Чехія є країною з найбільшою у ЄС кількістю українських біженців на душу населення – 32,2 біженця на тисячу осіб. Трохи менші показники у Польщі (26,6) та Естонії (25,8). При цьому середній показник по ЄС – 9,1.
Загалом прихисток отримали 555 639 українців, але третина з них повернулися в Україну. Ще 364 319 біженців залишаються в Чехії. У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що приблизно 10% з них плануютьє залишитися назавжди.
Але дві третини біженців – переважно жінок, дітей і людей похилого віку –живуть у Чехії за межею бідності. Такі дані показали результати дослідження платформи дослідження соціальної політики PAQ Research та Соціологічного інституту Чеської академії наук.
Крім того, програма допомоги уряду на біженців значно скорочена, щоб зменшити дефіцит бюджету. Нові правила надання притулку, відомі як Lex Ukraine V, значно урізають солідарні виплати на 127-633 євро (залежно від кількості людей, які перебувають у притулку) на місяць тим, хто надає житло українцям.
Із 1 липня українці повинні оплачувати житло самостійно або з виплат гуманітарної допомоги, які визначаються за доходами та заощадженнями заявника.
Водночас російські дезінформаційні сайти та певні політичні сили використовують приплив біженців для розпалювання соціальної напруги і досягають мети серед окремих груп, наприклад, чеських ромів.
Біженці стають дешевою робочою силою
Українці до війни складали одну із найбільших груп іммігрантів у Чехії: чоловіки зазвичай працювали на будівництві, а жінки – на прибиранні.
Втім, українські біженці часто мають вищу кваліфікацію, але їм важко знайти роботу, відповідну своєму рівню. Хоча 67% економічно активних українських біженців й знайшли роботу, і ця частка постійно зростає, більше половини з них працюють на менш кваліфікованих роботах, ніж в Україні, а 41% працюють значно нижче своєї кваліфікації. Лише 9% українців виконували фізичну роботу в Україні, але 45% займаються фізичною працею в Чехії.
"Ці люди працюють, але ми маємо подивитися, на яких посадах", – зауважує голова громадської організації "Асоціація інтеграції та міграції" Магда Фалтова.
На її думку, показники бідності погіршаться, бо PAQ збирало дані опитування у червні – до того, як 1 липня запрацював суворіший режим державної допомоги.
"Українці служать дешевою робочою силою для чеської промисловості, для якої дешева робоча сила є важливою", – зазначає журналістка Саша Углова, яка досліджувала меншини в Чехії.
Багато українців опинилися у "пастці" низькооплачуваної нелегальної роботи, бо система державних грошових виплат розроблена таким чином, що спонукає їх приховувати свої доходи від влади.
"Для розрахунку гуманітарної допомоги враховується 100% доходу домогосподарства. Якщо легальний дохід збільшується на 1 чеську крону, то допомога зменшується на 1 чеську крону – й загальний дохід не збільшується Це демотивує їх збільшувати свої легальні доходи, а держава отримує збитки від менших зборів податків", – пояснив гендиректор PAQ Research Даніель Прокоп.
Соціальна напруженість у спільноті чеських ромів – через допомогу біженцям
Експерти вважають, що урядова допомога українським біженцям спричинила напруженість у відносинах із чеськими ромами, які перебувають у вразливому стані.
"Чеські роми складають меншість, яка є жертвою структурного расизму в довгостроковій перспективі, включаючи розділення в освіті, житлі чи працевлаштуванні. Держава не змогла забезпечити більшу інтеграцію за останні 30 років", – каже Углова.
Чимало чеських ромів відчули себе покинутими, коли владі вдалося розмістити прибулих українців, тоді як сім’ї ромів, які потребують, продовжують шукати відповідне житло, зазначила Фалтова.
Водночас чеські роми відзначили дискримінацію українських ромів, багато з яких не отримували жодної допомоги та були змушені спати на вокзалах разом із дітьми після втечі з України.
"Ворожість до уряду та українців, особливо серед бідніших чеських ромів, дуже сильна. Ззараз хтось незнайомий прийшов і йому запропонували допомогу, а їм ні", – пояснила Саша Углова.
Напруженість досягла піку в червні, коли ромський підліток помер від ножових поранень, отриманих під час бійки з іноземцем, якого ЗМІ назвали громадянином України. Далі з'явилися фейки в інтернеті про автобуси, якими нібито керують українці та викрадають ромських дітей. Відтоді у ромських громадах пройшли кілька мітингів з вимогами дій поліції.
Неурядова організація Czech Elf Group, , яка займається спостереженням за кремлівською пропагандою в чеському інформаційному просторі, відзначила, що після червневого інциденту в соціальних мережах є спроби радикалізувати ромську меншість.
Дехто з опозиційних політиків поклав на українців колективну провину за окремі інциденти, у яких були замішані громадяни України.
За словами Фалтової, зараз і роми, і українці відчувають напругу, яка наростатиме, якщо проблеми ромської громади залишаться без уваги.
Раніше ми писали, де надаватимуть безкоштовне житло українцям у Чехії з 1 вересня.
Також повідомлялося, до чого призвело скорочення пільг українським біженцям у Чехії.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.