Як виник День соборності України і чому його відзначають 22 січня: все, що треба знати про свято

Як виник День соборності України

22 січня 1919-го року на Софійській площі столиці проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Цим указом українську землі об'єднались, що було вкрай важливо для подальшого формування державності.

До цього обидві держави перебували у доволі скрутному становищі. УНР за останній рік пережила війну з більшовиками та державний переворот. ЗУНР воювала з Польщею.

Обмежене міжнародне визнання мала тільки УНР. І то лише з боку російського більшовицького уряду і держав Четвертного союзу, що програли у Першій світовій війні. Тому ідея об'єднання українських земель давала більше шансів на побудову незалежної держави.

Проголошення Акту Злуки українських земель на Софіївській площі 22 січня 1919 року (фото: Український Інститут національної пам'яті)

"Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня республіка", - йшлося в Універсалі Директорії УНР.

ЗУНР змінила назву на Західна область УНР. Уряд УНР надавав фінансову допомогу заходу України на закупівлю продовольства, налагодження транспортної системи, військове будівництво і розвиток культури.

Акт Злуки українських земель, укладений 22 січня 1919 року. (фото: Вікіпедія)

Проте подальша війна з "білими" і "червоними" росіянами стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 урядові установи УНР змушені буди вийти з Києва, який захопили більшовики.

Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину - румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині.

Втім дата 22 січня 1919-го року стала знаковою в історії українського державотворення. Навіть зараз вона спростовує російський міф про те, що начебто "Україну створив Ленін і більшовики".

Чому у цей день утворюють ланцюги єдності

Офіційний статус свята Дня соборності України з’явився аж у 1999 році за указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Проте за часів Януковича цей день не відзначали на державному рівня. А вже після Революції Гідності український народ знову офіційно вшановує Акт Злуки.

Традиційно у цей день покладають квіти до пам'ятників відомих державних чи культурних діячів. А також утворюють ланцюги єдності або їх ще називають "живі ланцюги".

Вперше такий утворили 21 січня 1990 року - тоді у заході взяли участь майже 3 мільйони людей. Вони взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Житомир та Київ у до 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Варто зазначити, що на той час Україна ще входила у склад СРСР.

Донеччани на першому "живому ланцюгу". Напис на плакаті "Харків і Донецьк споконвіку українські" (скриншот)

Цей ланцюг єдності був одним із наймасштабніших у світовій історії та став важливим кроком до здобуття незалежності Україною. Його довжина перевищувала 770 км.

Акцію організував Народний Рух України. Приготування розпочалось ще у вересні 1989 року. Організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця у Рівному.

Після проведення ланцюга 21 січня в переддень свята Злуки в Києві на Софійській площі, в Івано-Франківську на Вічевому майдані й у Львові біля пам'ятника Іванові Франкові відбулися мітинги-молебні.

Живий ланцюг 21 січня 1990 р. (фото: Вікіпедія)

Відтоді традиційно на День соборності українці утворюють ланцюги єдності, проте не такі вже масштабні. У Києві найчастіше люди, взявшись за руки на мості Патона, поєднують правий і лівий береги Дніпра.

Під час епідемії коронавірусу 2021 року українці влаштовували символічні ланцюги єдності онлайн. До такої ж акції закликають і цього року.

Ланцюг єдності на мості Патона у Києві 22 січня 2020 року (скриншот)