"Тривожна" освіта. Як сьогодні працюють школи Києва

Як адаптувалися освітяни до навчання під час війни?

На початку вересня батьків і працівників сфери освіти найбільше непокоїла реакція дітей на сигнали повітряної тривоги. Серед основних засторог було те, що учні будуть панікувати, не слухатимуть керівника та будуть створювати хаос.

Щоб цього уникнути педагог повинен максимально привернути увагу до себе й діяти за чітким алгоритмом.

Вчителька початкових класів і фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 Оксана Хомич розповідає, що за місяць навчання повітряних тривог не було багато, але діти все ж лякалися: “Звичайно, що перших декілька разів учні хвилювалися, попри те, що ми мали тренувальні заняття”.

Після того, як пролунав сигнал, пані Оксана повинна максимально швидко та оперативно організувати клас. Із собою викладач обов’язково має список учнів, щоб зробити перекличку.

“Коли діти зібрані, ми разом прямуємо відповідним маршрутом до укриття, яке розміщене в нашій школі. Кожен клас має там своє місце. Далі я перераховую всіх учнів класу. Після чого пишу в батьківську групу про те, що ми перебуваємо в укритті. Батьки повинні бути проінформованими”, - каже пані Оксана.

Важливо, щоб діти чули вчителя та реагували на нього (фото: РБК-Україна)

Як вгамувати велику кількість дітей: поради психотерапевта

Сімейний психотерапевт Богдана Янків дає поради, як заспокоїти та згуртувати дітей, особливо коли їх багато.

“Перш за все важливо, аби діти реагували на вас. Після цього нехай кожен школяр покаже на пальцях рівень його тривожності. Це допоможе усвідомити та прийняти свої відчуття”, - зазначає фахівець.

Знизити рівень стресу допомагає розуміння того, що дитина не сама. Хорошою для цього вправою є "Гра в блискавку", коли діти стають в коло та руками ніби передають блискавку одне одному.

“Так діти усвідомлюють, що поруч є люди, які можуть їм допомогти, і тривога знижується”, - пояснює психотерапевт.

Не менш ефективними є вправи з диханням. Психотерапевт наголошує, що під час війни найбільше в людини страждає аудіальна система, яка розпізнає звуки сирен і вибухів.

“Тому найкраще дихати, видаючи певні звуки. Наприклад, імітувати дзижчання бджоли, що буде цікаво діткам”, - додає пані Богдана.

Ще однією дієвою вправою є техніка заземлення “5-4-3-2-1”. Вона полягає в тому, щоб фокусувати увагу на речах довкола. Таким чином мозок перемикається зі страху на заспокоєння.

Спочатку шукаємо п’ять речей синього кольору. Потім чотири речі, яких ми можемо торкнутися. Далі прислухаємося до трьох звуків. Наступним кроком нюхом шукаємо два запахи. І наостанок одна річ, яку можна відчути на смак.

Фахівець розповідає, що для заспокоєння великої кількості дітей добре допомагають пісні, казки, будь-які вигадки та розмови. Тобто якщо діти гомонять, не намагайтеся їх втихомирити та давайте політ їхній фантазії.

Своєю чергою пані Оксана ділиться спостереженнями за школярами: “У сховищі під час повітряних тривог учні між собою спілкувалися, гралися різними іграшками, читали книги, малювали тощо. Наразі діти вже почуваються спокійно та досить впевнено, тому вчителі розпочали проводити уроки”.

Так обладнано укриття в одній зі шкіл Києва (фото: РБК-Україна)

Вчителька також переконана, що жодне ефективне дистанційне навчання не замінить дітям живого спілкування з однолітками та вчителями.

“На мою думку, якщо в школі створені максимально безпечні умови для навчання дітей, а також сам заклад знаходиться у відносно безпечному регіоні, очне навчання варто розпочинати”, - каже вона.