Весняна алергія в Україні: як підготувати організм і уникнути ризиків

Головні весняні алергени в Україні

Навесні в Україні основним подразником є пилок рослин. Найчастіше алергічні реакції викликають:

• Дерева: береза, верба, тополя, дуб, клен, горіх. Їхній пилок активно поширюється повітрям у квітні-травні.
• Злакові трави: тимофіївка, пирій, райграс. Пік їхнього цвітіння припадає на травень-червень.
• Бур'яни: амброзія, полин, лобода. Хоча вони зазвичай квітнуть у серпні-вересні, деякі види виділяють пилок уже наприкінці весни.

Додатковим фактором ризику є забруднення повітря, яке робить пилок більш небезпечним для організму.

"Зараз нерідко можна побачити шкідливий рівень забруднення повітря в різних регіонах України, зокрема, в Києві. Він може спричинити дискомфорт при диханні у людей із захворюваннями легень, таких як астма, а також у людей із серцевими захворюваннями, дітей і літніх людей", — пояснюють в ДІЛА.

Як діагностувати і чому кількість пацієнтів з алергією зростає

За даними ВООЗ, у світі понад 400 мільйонів людей страждають на алергічний риніт. В Україні кількість пацієнтів з алергією також зростає. Серед основних причин:

• Зміна клімату: глобальне потепління подовжує період цвітіння рослин.
• Забруднення довкілля: пилок у поєднанні з промисловими викидами та вихлопами стає ще агресивнішим.

Алергія часто супроводжується іншими захворюваннями, як-от бронхіальна астма чи харчова алергія. Це вимагає комплексного підходу до діагностики та лікування.

Як пояснили в коментарі РБК-Україна в ДІЛА, для діагностики алергії використовуються різні методи:

• Шкірні алерготести (прик-тести): на шкіру наносяться краплі розчинів з різними алергенами, потім шкіру легенько подряпують. Якщо є реакція (почервоніння, свербіж), це свідчить про наявність алергії.
• Дослідження крові на IgE-антитіла: вимірює рівень специфічних антитіл до певних алергенів. Цей метод більш точний і безпечний, особливо для дітей.
• Молекулярна (компонентна) діагностика: дозволяє визначити реакцію на конкретні компоненти алергенів. Це корисно для виявлення перехресних алергій (наприклад, коли алергія на пилок берези поєднується з реакцією на яблука).

У будь-якому випадку, перед проведенням тесту рекомендується проконсультуватися з лікарем-алергологом, який допоможе вибрати оптимальний метод діагностики.

В разі вже встановленого алергічного діагнозу, повторні тести не потрібні, якщо симптоми не змінюються. Однак у деяких випадках тести можуть бути корисними: якщо з'являються нові симптоми, якщо лікування не дає результату, якщо ви переїхали в інший регіон з новими алергенами.

Для дітей тести також можуть повторюватися через кілька років, оскільки у дітей можуть з'явитися інші види гіперчутливості та /або виникнути толерантність до деяких алергенів, наприклад, харчових.

Хто схильний до алергій і як визначити ризик заздалегідь

Встановити схильність до алергії можна ще до появи перших симптомів. Як пояснюють в ДІЛА, якщо у вашій родині є випадки алергічних захворювань, ризик розвитку алергії у дитини або дорослого зростає. В цьому випадку варто звернути увагу на генетичне тестування. Такі аналізи допомагають виявити спадкову схильність і заздалегідь зрозуміти, до яких алергенів може бути чутливий організм.

Ще одним способом діагностики є визначення рівня загального імуноглобуліну Е (IgE) у крові. Підвищені показники цього показника можуть сигналізувати про ймовірність розвитку алергічних реакцій у майбутньому. Водночас рівень IgE не завжди свідчить про наявність алергії, тому потрібна консультація лікаря-алерголога, який допоможе правильно інтерпретувати результати.

Особливих відмінностей у діагностиці алергії у дітей і дорослих немає. Однак, якщо алергію виявити у дитячому віці, це дозволяє попередити її прогресування та розвиток ускладнень. Наприклад, вчасно діагностований та пролікований алергічний риніт дає можливість знизити ризик переходу захворювання у бронхіальну астму. Особливо ефективною у таких випадках є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), яка дозволяє значно покращити якість життя пацієнтів та мінімізувати прояви алергії в майбутньому.

Як підготуватися до сезону алергій: загальні рекомендації

за кілька тижнів до початку активного цвітіння лікар може рекомендувати профілактичний прийом антигістамінних препаратів або топічних назальних кортикостероїдів. Це допомагає організму краще підготуватися до контакту з алергенами і знизити ризик загострення захворювання.

Щоб мінімізувати вплив пилку на організм, варто дотримуватись кількох простих, але ефективних порад у повсякденному житті:

• Зробіть свій дім "безпечною зоною". Використовуйте очищувачі повітря з HEPA-фільтрами, частіше проводьте вологе прибирання, уникайте провітрювання шляхом відкривання вікон у ранкові години — саме тоді концентрація пилку найвища. Краще користуватись кондиціонером.

• Обмежте час перебування на вулиці у періоди пікової концентрації пилку. Це ранкові години та сухі, вітряні дні. Повертаючись додому, варто одразу змінювати одяг, приймати душ, промивати ніс сольовими розчинами, щоб зменшити кількість алергенів на тілі та слизових оболонках.

• Стежте за прогнозами рівня пилку у повітрі. Сьогодні є безліч мобільних додатків і вебсервісів, наприклад, Pollen.com або Air Matters, які дозволяють планувати активність у періоди низької концентрації алергенів.

Не зайвим буде також заздалегідь підготувати аптечку. Антигістамінні препарати, краплі для очей і носа, а у разі ризику важких реакцій — автоінжектор з адреналіном (епінефрином) — мають бути під рукою, щоб надати собі чи близьким невідкладну допомогу.

Правильна підготовка до сезону алергії завжди починається з консультації з лікарем. Саме фахівець з алергології допоможе розробити персональну стратегію, яка зменшить ризики та забезпечить комфорт навіть у період цвітіння рослин.