З великої чи з малої букви? Мовознавець пояснив, коли та як правильно писати
В українському правописі дуже багато правил на тему написання слів з великої й малої літери. Однак є випадки, коли одне правило суперечить іншому та немає чіткої визначеності.
Як та коли правильно писати з великої та коли з маленької, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на блог відомого мовознавця та доктора філологічних наук Олександра Пономаріва на BBC.
Як пояснює мовознавець, з великої літери пишемо назви найвищих посад і почесних звань. Наприклад: "Президент України", "Герой України". Назви нижчих посад, звань, наукових ступенів - з малої літери: "декан", "директор", "міністр", "ректор", "член-кореспондент", "доктор наук" або "кандидат наук".
В офіційних документах назви послів, президентів академій тощо пишемо з великої літери: "Посол Латвійської республіки", "Президент Національної академії наук України".
У назвах установ, організацій, навчальних закладів з великої літери пишемо тільки перше слово: "Київський національний університет імені Тараса Шевченка", "Товариство охорони пам'яток історії та культури", "Київський будинок мод".
Астрономічні назви, незалежно від кількості складників, пишемо з великої літери: "Терези", "Козоріг", "Марс", "Чумацький Шлях", "Велика Ведмедиця". Слова "Земля", "Місяць", "Сонце" пишемо з великої літери, коли вони є астрономічними назвами. А коли "земля" є синонімом до слова "ґрунт", а "сонце" вживане як денне світило, - з малої.
Наприклад: "Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем". Тут астрономічні назви "Земля", "Сонце" й "Місяць" пишемо з великої літери. Але "обробіток землі", "схід сонця", уривок із пісні "місяць на небі, зіроньки сяють", тут ці слова пишемо з малої.
У назвах країн та міжнародних організацій усі слова, крім службових, пишемо з великої літери: "Організація Об'єднаних Націй", "Рада Безпеки", "Європейський Банк Реконструкції та Розвитку", "Королівство Бельгія", "Держава Бахрейн", "Князівство Монако".
Раніше ми писали про те, у яких назвах країн українці найчастіше роблять помилки.
А ще розповідали про те, як правильно говорити - "порічка" чи "смородина".