Великдень чи Пасха? Як правильно говорити і чи є різниця

То "Пасха" чи "Великдень"?

Передусім, як зазначає філолог Олександр Авраменко, такого слова, як "Пасха" немає в словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка. Це слово - відповідник єврейській назві свята, Песаху. За словами філолога, саме від нього походить і назва традиційної для християнського свята випічки - паски.

Проте, в словнику Б. Грінченка є "Великдень" і "Великодень", які визначаються як "Світле Воскресіння". Сучасний тлумачний словник української мови визначає "Великдень" як "найбільше християнське свято Воскресіння Ісуса Христа", а "Великодень" вважає застарілою формою слова.

Однак у словника, упорядкованого Грінченком, є певний недолік - він досить старий (упорядковувався протягом 1907-1909 років), не включає неологізми та не розрізняє розмовну і літературну лексику.

А от в сучасному тлумачному словнику, в якому зібрано понад 250 тисяч українських слів, окрім слів "Великдень" та "Великодень" є також "Пасха" з таким самим визначенням, як і для "Великодень" - "те саме, що й Великдень".

Втім, навіть зважаючи на постійний розвиток української мови, слово "Пасха" зустрічається здебільшого у російських словниках, тож його цілком можна вважати калькою і натомість говорити "Великдень".

"Паска" чи "Пасха"

Хоча ці два слова звучать і пишуться майже однаково, зі спільного у них - хіба що походження. Як вже зазначено раніше, "Пасха" - це назва свята, яка не притаманна українській мові.

А от "паска", слово, яке аж ніяк не може бути синонімом до "Великдень" чи "Великодень" - назва виду хліба, який випікають до свята, як пояснюють цей термін словник Бориса Грінченка та сучасний словник української мови.

До того ж тільки цей термін використовується в українській мові - "куліч", слово, якого немає в жодних українських словниках, вживається лише у російській мові.