Вчителька з Харкова розповіла музею "Голоси мирних" про перші дні війни
Вчителька з Харкова розповіла музею "Голоси мирних" про перші дні війни (фото: прес-служба фонду)
Валерія Гукова - вчителька початкових класів з Харкова. Коли місто здригалося від вибухів, вона продовжувала проводити заняття зі сховища. Вона і досі підтримує усіх своїх учнів та мріє про зустріч із ними у рідній школі після перемоги.
Свою історію Валерія довірила музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
"24 лютого я прокинулася від дивних звуків. Скрізь сон подумала, що це фейерверки. Коли звуків стало більше, вони стали гучніше, я прокинулася остаточно, прочитала новини і зрозуміла, що путін оголосив повномасштабне вторгнення", - згадує Валерія.
Валерія та її хлопець вирішили їхати до нього на роботу. Він працював шеф-кухарем у кафе, розміщеному у підвальному приміщенні часів Другої світової війни. Із собою взяли тварин та тривожну валізку, у яку Валерія поклала ноутбук та... цілий набір дитячої канцелярії. Повноцінно поспілкуватися зі своїми учнями вдалося лише першого березня. Звісно, дистанційно.
"Їм не настільки цікаво було розповідати про себе, як цікавіше було дізнатися про мене. Де я знаходжуся, чим займаюся, чи я в безпеці. Їхній бойовий дух, налаштування на перемогу і позитивний настрій зберігаються і дотепер", - ділиться Валерія.
11 березня вона повністю повернулася до робочого процесу. Її хлопець із друзями організували систему приготування гарячої їжі для людей, які переховувалися у метро: по 400-500 порцій на день. Після середини травня в місті стало тихіше, люди почали повертатися з метро до своїх осель. Необхідність готувати відпала. Тоді Валерія та її хлопець теж повернулися додому.
"Влітку я їздила до школи. Там час застиг. На дошці написано „23 лютого“, лежать дитячі речі. Трішки моторошно, сумно. Музей спогадів. Я їм відео знімала, як виглядає клас. Показувала: отут ваші пенальчики, отут ваша папка з зошитами", - розповідає Валерія.
Вона мріє про перемогу, про зустріч з учнями, подругами, родичами. Валерія розуміє, що одразу легко не стане, але упевнена: українцям важливо не розгубити відчуття єдності, щоб відновити країну.
Історія Валерії увійшла до архіву музею "Голоси мирних" - масштабного архіву історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.
