Ці великодні традиції не змінились із козацьких часів: ви про них знаєте?

Деякі великодні традиції українців залишилися незмінними ще з доби козаччини. Дізнайтесь, які саме звичаї ми наслідуємо вже кілька століть.

Козаки були релігійними, тому до Великодня готувалися заздалегідь. Вони дотримувалися Великого посту, готувалися до літургії та причастя. 

Служба у церкві в ніч на Великдень

На Великдень вони збиралися у церкві на богослужіння, а хто у храм не вміщався - влаштовувався поруч та робив "гоніння смерті". 

Це було велике багаття, яке підтримували цілу ніч, поки йшла служба і робили вогнище великим, щоб було видно здалеку. А припиняли тільки, коли священник виголошував: "Христос Воскрес!"

Освячення паски та крашанок

Цей ритуал був невід’ємною частиною козацького Великодня. Після всеношної козаки верталися до куренів з кошиками, повними домашніх смаколиків, серед яких були паски, писанки, м’ясні вироби, сало та хрін. Часто у кошиках були сирні коники, хрін та сир.

Вони вірили в силу духу та обрядів і завжди дотримувалися усіх традицій. Освячене вважалося захисним - його зберігали як оберіг.​ Паска була символом воскресіння та нового життя.У часи козацтва кошики з пасками освячували так само як і зараз (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Великодня хода

Ще за часів козаччини відбувалася особлива великодня хода до церкви. Ходили всі разом - сім'ями та громадами. Сьогодні ця традиція збереглася у селах - там йдуть цілою громадою. А у містах - всі йдуть у певний час святити паски у церкву.

"Христосання" та три поцілунки

На Січі, як і в селах, усі вітали один одного словами "Христос воскрес!" та тричі цілувалися. У відповідь було заведено казати: "Воістину воскрес!" Це був не просто звичай, а символ братерства та духовної єдності.​

Писанкарство

Розписування яєць також має глибоке історичне коріння. У часи козаків писанки були не просто декоративними елементами святкування, а мали магічне значення. Вони вважалися оберегами, які захищали від нечистої сили й приносили удачу.

Писанка - сире яйце видувають і розписують за допомогою писачка, воску та фарб

Крашанка - яйця варять і фарбують в один колір, найчастіше це був червоний - як символ Воскресіння Христа

Крапанка - яйце цяткують воском і занурюють у барвник

Дряпанка - яйце фарбують у темний колір і голкою видряпують орнаментПисанкарство було одне з найважливіших традицій у часи козацтва (фото: Getty Images)

Великодній сніданок

Традиція збиратися на сніданок у святковий ранок на Великдень залишилася незмінною ще з козацьких часів. Після освячення їжі уся родина збиралася за святковим столом, де обов'язково були паска, варені яйця, ковбаса та інші страви, що символізують достаток та добробут.

У череп'яну миску наливали воду, клали освячену крашанку та вмивалися, а крашанкою терли щоки, щоб були рум'яні. Святкову трапезу починали з розрізання крашанки на стільки частин, скільки було членів сім'ї. Кожен мовчки з'їдав свій шматочок, а вже потім брався до інших страв.

Обмін яйцями

Це одна зі старовинних традицій, якої й зараз багато де дотримуються - обмін писанками. В часи козацтва ця традиція символізувала побажання здоров'я, удачі та процвітання.

А ще гра у "Чий батько дужчий", яку зараз знають, як стуканням крашанками.

Великодні ігри та гуляння

Після богослужіння молодь брала участь у забавах: водили гаївки, влаштовували змагання - кидали булаву, боролися на руках або стрибали через вогонь. Це було не лише розвагою, а й виявом сили, витривалості та єднання громади.​

Великдень святкували три дні. Перший день - з родиною і збиралися усі в батьківській хаті. Другий та третій день - у гості та гуляння молоді.

Молоді хлопці ходили до дівчат по писанки. Якщо парубок отримав від дівчини пару розмальованих яєць, то мав на третій день Великодня "відгуляти писанки" - найняти музик та запросити її в танок.У козацькі часи дуже багато традицій було пов'язано саме з яйцями (фото: Getty Images)

Страви за козацькими рецептами

Окрім паски, козаки готували печеню з баранини, вареники з сиром і сало з часником. Усе - домашнє, зі своїх продуктів. Їжу розділяли між побратимами та подорожніми - святковий стіл мав бути щедрим для кожного.​

Найпопулярнішою стравою було ціле печене молочне порося, начинене гречаною кашею або рисом. Хто мав більші статки, готував на свято цілу щуку або іншу рибину. 

Готували також кров'янку, печену ягнятину, драглі, холодець, смажених індичок. Обов'язково до м'ясних страв подавали хрін або цвіклі.

З напоїв на столі було декілька видів різних настоянок та горілок - медовуха, хріновуха, слив'янка та малинівка.

Обливаний понеділок

Колись на обливаний понеділок поливали водою хлопці та дівчата, а старших людей та дітей ніхто не рухав. Облити можна було родича, кумів, але це все було жартома та легенько - "для годиться", а не відрами чи черпаками.