Міста України зазнали масованого ракетного обстрілу та нальотів дронів-камікадзе. Атаки, а також багатогодинні тривоги, спровокували в деяких людей почуття, схожі на ті, що були на початку повномасштабного вторгнення - розгубленість, страх і паніку.
У Міністерстві охорони здоров'я підготували рекомендації про те, як не втратити витримку та самовладання у небезпечних ситуаціях.
Будьте готові вчасно та адекватно, без паніки реагувати на загрозу. Пам'ятайте, що війна триває й обстріл може повторитися. Потужність та регулярність атак може бути різною, але важливо бути готовими без паніки реагувати на погрози.
Дотримуйтесь правил безпеки, зберіть "тривожний рюкзак". Почувши сигнал тривоги, обов'язково прямуйте в укриття. Тривожні рюкзаки повинні бути завжди напоготові – у кожного члена сім'ї свій. Регулярно переглядайте та наповнюйте рюкзаки.
Завчасно вивчіть маршрут до безпечного місця. Маршрут до безпечного місця має бути відомим. Прорахуйте час до укриття з місць, які ви регулярно відвідуєте. Зробіть це разом із дитиною, літніми родичами. Якщо їдете в інший район чи місто – вивчіть карту укриттів поблизу.
Прийміть, що страх – це нормально. Страх - це система сповіщення про загрозу. Не бійтеся боятися, але пам'ятайте, що страх (як і будь-яка інша емоція) повинен допомагати вам, а не навпаки.
Звертайтеся за допомогою. Не доводьте вашу психіку до тяжкого стану та звертайтеся за допомогою до фахівців, якщо це необхідно. Іноді достатньо опрацювати ситуацію, щоб упоратися з проблемами.
Поставтеся до випробувань як до досвіду. Стикаючись з різними випробуваннями, ми маємо можливість виявити нові якості та перетворити свій досвід на надбання. Випробування дають шанс для особистісного зростання. А загальнонаціональні – для дорослішання нації.
До речі, раніше ми розповідали про те, що психолог пояснив, як не піддавати паніці та не реагувати на ІПСО.
А ще писали про те, як правильно розмовляти з дітьми про ракетний чи ядерний удар.