Шевченківські дні відмічаються 9 та 10 березня. Тарас Шевченко залишив свій слід у багатьох куточках України, і не всі з них добре відомі широкому загалу. Окрім Канівщини та Моринців, є ще багато місць, які пов’язані з його життям, творчістю та подорожами.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про п'ять цікавих місць, пов'язаних з життям Тараса Шевченка.
Село Будище, розташоване за 25 км від Черкас, є частиною Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка". Саме тут у маєтку пана Енгельгардта 14-річний Тарас виконував обов’язки слуги.
Будівля маєтку збереглася, хоча потребує реставрації – до 2013 року тут працювала школа, а згодом планувалося створення музею. Через проблеми з передачею будівлі вона нині закрита та поступово руйнується.
Однак навколишній парк приховує унікальні природні пам’ятки, пов’язані з Шевченком. Серед них - три величні дуби, яким понад тисячу років. За переказами, у дуплах цих дерев Тарас ховав свої малюнки та сам ховався від панських слуг.
Старовинне поселення Седнев на Чернігівщині приваблює не лише мальовничими краєвидами, а й історичними пам’ятками. Тут зберігся маєток Лизогубів - старовинного козацького роду, де Шевченко гостював у 1846-1847 роках.
Будівля багато років слугувала школою, а нині в ній облаштовано музей, присвячений Кобзарю. На території маєтку збереглися залишки відомої липи Шевченка - місцеві переказують, що під її гілками поет відпочивав та написав поему "Відьма".
Окрім маєтку, у Седневі варто відвідати старовинні козацькі кам'яниці та унікальну дерев’яну Георгіївську церкву XVIII століття. У навколишніх лісах збереглися давні кургани, які Шевченко замальовував у своїх етнографічних дослідженнях. А якщо завітаєте сюди влітку - обов’язково скуштуйте купання в річці Снов, що славиться чистою водою.
Місто Яготин, що за 110 км від Києва, пов’язане з іменем Тараса Шевченка через його дружбу з князівським родом Репніних-Волконських. У 1843-1844 роках він гостював у їхньому маєтку, зокрема, в невеликому флігелі на території парку.
Оригінальна будівля, на жаль, не збереглася – її було знищено під час Другої світової війни. У 2003 році на її місці звели реконструйований флігель, де відкрили музей, присвячений перебуванню Шевченка в Яготині.
У шести експозиційних залах можна побачити автентичні предмети з маєтку Репніних, зокрема стіл, за яким працював поет. Також тут представлена колекція картин із зібрання князівської родини. Окрім музею, у Яготині варто відвідати художню галерею та мальовничий парк, що зберігає атмосферу минулих століть.
Хоча назва міста Корсунь-Шевченківський асоціюється з подіями Другої світової війни, воно має й шевченківські сліди. Тарас Шевченко неодноразово бував тут, захоплюючись місцевими краєвидами та історичними пам’ятками.
Одне з таких місць - колишня літня резиденція польського магната Станіслава Понятовського, що славилася своєю архітектурною пишністю. Сьогодні її територія є частиною садово-паркового комплексу, де збереглася каштанова алея.
Саме під одним із цих дерев, за переказами, Шевченко малював і писав свої вірші під час останнього візиту до міста. Крім того, тут можна помилуватися мальовничими берегами річки Рось та побачити унікальні гранітні валуни, які створюють неповторний ландшафт.
На Чернігівщині є чимало місць, пов’язаних із перебуванням Тараса Шевченка, і одним із них є село Густиня поблизу Прилук. Головна пам’ятка цього місця - Густинський Свято-Троїцький монастир, архітектурний ансамбль XVII століття в стилі українського бароко.
У 1623-1627 роках тут була створена знаменита Густинський літопис - важлива пам’ятка української історіографії. Під час подорожі Чернігівщиною в 1845 році Шевченко відвідав монастир і зробив кілька його замальовок, зокрема Трапезної церкви та храму Петра і Павла.
На території монастиря похований князь Микола Репнін-Волконський - близький друг Шевченка, який приймав його у Яготині. Відвідавши це місце, можна не лише побачити величні храми, а й насолодитися тишею та особливою атмосферою монастирських стін.
Вас може зацікавити
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайти та видання Trip.com, "Етнохата", Вікіпедія.