Рескілінг для жінок як один зі способів вирішення кадрового голоду

Попри високий рівень безробіття український ринок праці характеризується дефіцитом робочих рук у певних галузях. Через початок повномасштабного вторгнення Україну покинуло понад 8 млн людей. За підрахунками аналітичного центру EasyBusiness поточна чисельність населення може складати від 28 до 34 млн осіб, при тому потенційний дефіцит робочої сили складає 3,1-4,5 млн осіб.

Темпи відновлення економіки та майбутньої відбудови можуть суттєво сповільнитись через брак робочої сили. Одним зі шляхів розвʼязання проблеми - є залучення кадрів всередині країни. Зокрема, перекваліфікація жінок у спеціальності, яких найбільше потребує ринок.

На жаль, неформально в Україні досі існує поділ на "жіночі та чоловічі" професії. Між якими є розрив у попиті на ринку праці та рівні оплати. Після початку повномасштабного вторгнення, коли тисячі чоловіків потрапили під мобілізацію, відчутною для роботодавців стала нестача фахівців саме для професій, які рахувались у суспільстві "чоловічими". Зокрема, йдеться про виробничі спеціальності, працівників підприємств, логістичної й будівельної галузей та інші професії "синіх комірців".

За даними OLX Робота, найбільший запит на ринку праці наразі мають наступні професії:

• продавець
• водій
• різноробочий
• кухар
• вантажник

Кейси, коли під час воєнного стану та дефіциту робочої сили, жінки освоювали "чоловічі" професії не нові. Проте зараз у час активного розвитку новітніх технологій проводити рескілінг стало набагато простіше. Головне тут - зацікавленість, як зі сторони роботодавців, так і співробітників.

Ми провели опитування роботодавців на платформі, щодо того, чи відчутний для них кадровий голод та як вони ставляться до рескілінгу жінок.

60% опитаних відповіли, що відчувають кадровий голод у своїх компаніях. Щодо причин кадрового голоду респонденти зазначили наступне:

• 32% вважають, що кадровий голод виник загалом через війну
• 24% - через мобілізацію
• 16% роботодавців вважають причиною виїзд кваліфікованих фахівців за кордон ще до війни або на початку війни
• 11% зазначили причиною недостатній рівень кваліфікації наявних кандидатів на посаду
• 2% - проблеми, які повʼязані із якістю освіти в Україні
• ще 15% обрали відповідь "інше".

51% роботодавців погоджується із тим, що рескілінг жінок для освоєння професій на які є високий запит від роботодавців та які в суспільстві рахуються "чоловічими" може розвʼязати проблему кадрового голоду в Україні.

Разом із тим ще 56% роботодавців відповіли, що готові запроваджувати у своїх компаніях програми з рескілінгу для жінок.

Щодо того, що може спонукати запроваджувати подібні програми, респонденти зазначили наступне:

• бажання та високий рівень мотивації брати участь у програмах зі сторони співробітниць (44%)
• матеріальна підтримка від держави (21%)
• наявність грантових програм, які б покривали витрати та надавали підтримку у впровадженні рескілінгу (15%)
• інше (20%).

Варто зазначити, що деякі підприємства вже активно впроваджують програми із перекваліфікації жінок на професії, де раніше здебільшого працювали чоловіки.

Наприклад, все частіше можна зустріти водійок навантажувачів чи іншого спецтранспорту або просто транспорту, охоронниць чи працівниць на виробництві. Проте, зазвичай програми рескілінгу жінок, які ми маємо зараз - це внутрішні ініціативи великих підприємств, які зустрілись із браком робочих рук.

Щоб робити кроки до вирішення кадрового голоду, шляхом залучення жінок до затребуваних професій, потрібно, щоб про ініціативи бізнесу, які вже впроваджують програми рескілінгу розповідали більше. Також було б добре побачити активну комунікацію цього питання від державних органів, впровадження держпрограм та відповідну мотивацію для бізнесу, щоб перенавчати та залучати жінок у професії, де відчутний дефіцит.

Розв'язання проблеми кадрового голоду в країні є критичним для відновлення України, стимулювання стійкого економічного розвитку та підтримки конкурентоспроможності українського бізнесу на світовому ринку.

Тому потрібно використовувати всі шанси та потенціал, щоб вирішити цю проблему внутрішніми ресурсами, зокрема залученням жінок у спеціальності, в яких найбільше відчувається кадровий голод.