ua en ru

Профілактика не на часі. Коли і як треба приймати калій йодид, щоб не отримати рак

Профілактика не на часі. Коли і як треба приймати калій йодид, щоб не отримати рак Чи можна приймати йодид калію для профілактики чи ні (фото: Юлія Червінська, РБК-Україна)

Ситуація навколо Запорізької АЕС є дуже напруженою і ризик теракту залишається високим. І хоча українці намагаються не піддаватися паніці, знати алгоритм дій у разі радіаційної небезпеки варто знати. І головним захистом від радіації медики називають йодид калію.

Що це таке, кому і коли його потрібно приймати та чому не варто вживати ці ліки для профілактики – читайте у матеріалі Styler.

Небезпека ядерної аварії

При ядерній аварії найнебезпечнішим вважається радіоактивний йод. Він може потрапити у навколишнє середовище у вигляді хмари та забруднити ґрунт, поверхні, їжу та їжу.

Також він може осідати на шкірі та одязі людини, потрапляти всередину організму з повітрям, водою та їжею.

Радіоактивний йод накопичується в щитовидній залозі та підвищує ризик розвитку раку цього органу.

Захистити від негативної дії радіоактивного йоду може йодид калію. Але приймати його потрібно дуже обережно і лише безпосередньо під час аварії чи одразу після.

Що таке йодид калію

Це неорганічна сполука, калієва сіль йодидної кислоти. Є безбарвними кристалами, які розчиняються у воді. Незначною мірою йодид калію міститься в морських водоростях.

Як лікарський засіб його застосовують при йододефіцитних захворюваннях для захисту щитовидної залози від впливу радіоактивного йоду. Також йодовану сіль застосовують у кулінарії та фотографічній справі.

Як і більшість йодидів, йодид калію токсичний при вживанні у великих дозах.

"Препарати йоду вчені рекомендують приймати для того, щоб у щитовидній залозі накопичився нормальний "здоровий" йод і не залишилося місця для радіоактивного. Це так званий метод "йодного блокування щитовидної залози", - пояснюють медики.

Скільки потрібно приймати йодиду калію

У формі таблеток його можуть призначати для лікування йододефіцитних захворювань у строго обмежених дозах і лише за вказівкою лікаря.

Підліткам та вагітним жінкам – 100-200 мкг на добу

Маленьким дітям – 50-100 мкг на добу

У разі радіаційної небезпеки один прийом йодид калію дозволяє зменшити вплив радіації на щитоподібну залозу на 90%.

Важливо! Тільки в тому випадку, якщо його було прийнято безпосередньо перед аварією або протягом 8 годин після. Вже через 4 години після аварії ефективність препарату знижується до 50%.

Дітям до 1 місяця – 1 мг

Від 1 місяця до 3 років – 32 мг

Дітям від 3 до 12 років – 62,5 мг

Підліткам до 18 років, дорослим, вагітним та годуючим – 125 мг

"Оптимальний період прийому - до 2 годин після очікуваного початку впливу. Доцільно - протягом 8 годин після опромінення. Прийом пізніше, ніж через 24 години може принести більше шкоди, ніж користі та не рекомендується. НЕ працює як профілактика ДО радіоактивного забруднення. Таблетки слід приймати лише за вказівкою органів охорони здоров'я", - наголошує лікар Людмила Раковська.

Вона додала, що дорослим після 40 років приймати йодид калію не рекомендується.

Одного прийому у разі аварії достатньо захисту на 24 години. У разі тривалого впливу опромінення, неминучого вживання зараженої води або їжі, і якщо евакуація неможлива, через 24 години можливе повторне введення.

Але повторну дозу не можна давати немовлятам до 1 місяця, вагітним, які годують, а також особам віком від 60 років.

Які можуть наслідки неконтрольованого прийому йодиду калію

У Центрі громадського здоров'я МОЗ України нагадують, що калій йодид корисний лише в окремих ситуаціях у конкретних дозах та певних групах людей. Тож приймати його "про всяк випадок" – не можна! Він може зашкодити здоров'ю.

До побічних ефектів неконтрольованого прийому йодиду калію відносять:

  • висип на шкірі
  • запалення слинних залоз з набряком та болем
  • частковою втратою смаку та сухістю в роті
  • шлунково-кишкові розлади – нудоту, діарею
  • серйозні алергічні реакції – лихоманка та болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук чи ніг),
  • проблеми з диханням, говорінням чи ковтанням
  • хрипи чи задишку
  • розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардію, фібриляцію передсердь
  • розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук
  • зоб – збільшення розмірів щитовидної залози
  • втрата маси тіла
  • гіперфункцію щитовидної залози
  • зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз), може призвести до зниження частоти пульсу, артеріального тиску.
  • також є ризик смерті