Продюсер Сергій Чудаєв: Жодних "хороших" російських артистів не існує

– Сергіє, з якими курйозами під час роботи з відомими акторами та коміками ви зіштовхувалися? Можливо, розкриєте якісь цікавинки про “дивацтва" з побутових райдерів… 

– Курйози завжди трапляються в роботі, особливо в шоу-бізнесі. З часом на них починаєш дивитися спокійніше. 

Сьогодні більшість публічних осіб стриманіші у своїх запитах, хоча інколи все ж трапляються ситуації, які дивують. Наприклад, одна відома особа категорично відмовилася їхати автобусом у тур Україною, наполягаючи на бізнес-класі літака навіть до Одеси взимку. Такі моменти показують контраст між реальністю і вимогами зірок. Але наша команда завжди орієнтується на підтримку українських талантів, адже саме вони заслуговують найвищої уваги.

– Як змінився запит аудиторії на комедійний контент під час повномасштабної війни?

– Під час війни гумор стає інструментом терапії. Це складна робота, адже важливо не лише розважити, але й не нашкодити. Українські комедіанти нині підходять до своїх виступів з подвійною відповідальністю: вони ретельно перевіряють жарти, аби уникнути некоректних висловлювань чи образливих тем. Комедія під час війни - це виклик, але також потужний спосіб підтримати настрій суспільства.

– Чим відрізняється публіка стендапу і концертів в Україні та за кордоном?  

– Українська публіка в Україні та за кордоном має свої особливості. В Європі наші співгромадяни часто бачать ситуацію з іншого кута, що іноді призводить до нерозуміння. Проте єдність завжди відчувається, особливо коли йдеться про підтримку нашої культури та ідентичності. Сьогодні український гумор - це спосіб нагадати про наш дух і силу, незалежно від місця перебування.

Сергій Чудаєв (фото: NAME PR)

– Якими ви бачите перспективи театру антрепризи в Україні?

– Наш театр давно працює за чітким планом: створюємо український продукт, підтримуємо класичні й сучасні вистави, розвиваємо експорт української культури. Одну з наших вистав вже тепло прийняли у Європі - це був тур із заповненими залами, де переважна кількість глядачів була українцями. Ми показуємо світу, що українська культура гідна стояти на рівні з найкращими зразками.

– Чи змінюється сприйняття жартів у воєнний час? Як вважаєте, чи є межі для гумору?

– Гумор, як інструмент, може бути ефективним лише тоді, коли він не переходить межі. Є теми, які не варто зачіпати під час війни, адже це болісно для суспільства. Водночас важливо, щоб жарти не втрачали свою гостроту, бо саме гумор допомагає долати складні емоційні виклики.

– Чому до 2022 року в Україну запрошували так багато посередніх російських артистів і при цьому "забивали" на своїх?

– Це треба питати в тих, хто це робив. Але наразі ці продюсери в основному у Європі або в Америці. Щодо нас, то ми завжди працювали виключно з українськими творчими особистостями. Прикро, що до 2022 року багато хто дивився лише на гроші, не зважаючи на моральні аспекти. Російські артисти приносили великі прибутки, тому їх запрошували. Але ми завжди обирали працювати з українськими талантами. Зараз наш пріоритет - розвивати місцеву індустрію, будувати сильну українську культуру, яка може конкурувати і в Європі, і у світі.

– Чи можна в Україні сьогодні займатися лише стендапом і не працювати на інших роботах? 

– Стендап в Україні - це сфера, яка активно розвивається, але залишається складним шляхом для повністю фінансової незалежності. Більшість стендаперів змушені поєднувати творчість з іншими проєктами чи роботами, оскільки ринок ще не настільки розвинений, щоб гарантувати стабільний і високий дохід. 

Варто зазначити, що багато українських стендаперів беруть участь у благодійних заходах, віддаючи значну частину заробітків на підтримку армії, волонтерських ініціатив чи інших важливих справ. Це показує, що для них стендап - не лише про гроші, а й про громадянську позицію. 

– Коли станеться інтеграція українського стендапу у світовий ринок? І чи можливо це взагалі?

– Це можливо, але потребує часу та великих зусиль. Наразі український стендап вже має своє місце серед діаспори, але для виходу на глобальний ринок потрібні універсальні теми, адаптація до міжнародної аудиторії та вільне володіння англійською. Головне - бажання артистів працювати в цьому напрямку та готовність світової сцени до нового голосу з України.

Сергій Чудаєв (фото: NAME PR)

– Яка відповідальність лежить на стендаперах перед суспільстві?

Українські стендапери мають велику відповідальність: вони формують суспільну думку та настрої. Їхні жарти можуть бути як джерелом підтримки, так і причиною суперечок. Тому важливо, щоб комедія базувалася на розумінні ситуації та дотриманні етичних меж.

– Знаєте, чим займається Андрій Щегель, який втік з України? Як закінчилася історія з позовом? 

– Ми не маємо жодного стосунку до Щегеля і його діяльності. Його рішення, вчинки та подальший шлях - це його особиста відповідальність. Щодо позову, то усі правові процеси мають вирішуватися виключно в рамках чинного законодавства України. 

Майбутнє кожного залежить від того, наскільки людина готова приймати відповідальні рішення і працювати задля спільного блага. Але наше завдання зараз - зосередитися на підтримці тих, хто працює і живе в Україні, роблячи внесок у нашу спільну перемогу та розвиток культури.

– Що думаєте загалом про акторів, які виїхали з України і працюють з російськими продюсерами чи промоутерами, нехай і не безпосередньо в РФ?

– Я не слідкую за цим. Але такі є, люди постійно щось шукають, тікають через кордон. Хтось не повертається з гастролей, про це не кажуть, але це питання дуже важке і воно є. 

В нашому театрі здебільшого літні актори, ми збираємо так колективи, щоб було якомога менше чоловіків призовного віку, оскільки погодити їхній виїзд дуже складно, наприклад, я не можу виїхати - не погоджують, лише ношу листи та клопотання, але безрезультатно.

– Чи є "хороші" російські стендап-коміки? І чи ходять росіяни на концерти українців в Європі? 

– Жодних "хороших" російських артистів не існує. Глядачі за кордоном відвідують наші концерти, часто приходять із болем і сльозами, розповідаючи свої історії. Наприклад, хлопець з Білорусі у Варшаві розповідав, як його село стало маршрутом для російських танків. Це приклади, які підкреслюють, що наша боротьба резонує далеко за межами України.