Появился оригинальный текст известного стихотворения Тычины, который советская цензура переписала под себя
Оригинал стиха Павла Тычины, которое власти в СССР переписали (Коллаж РБК-Украина)
Знаменитый украинский поэт Павло Тычина написал в 1943 году стихотворение "Я утверждаюсь". Стихи были написаны в годы Великой Отечественной войны, и долгие годы считались одним из лучших произведений Павла Тычины. "Я утверждаюсь" изучают в школах.
Но, оказывается, в советское время некоторые слова и строки этого стихотворения были изменены.
Оригинальный тест стихотворения Павла Тычины "Я утверждаюсь" опубликовал на своей странице в Facebook третий президент Украины Виктор Ющенко.
"Это оригинал, который "советская" цензура переписала на свой лад. Например, вместо "незламних українців" были "червоні українці". Вместо "Московіє" - "Тевтоніє" и так далее. Они хотели убить в нас нашу державу, наш дух и совесть", - пояснил Виктор Ющенко.
Он опубликовал оригинальный текст стихотворения и подчеркнул, что слова Павла Тычини до сих пор актуальны - "аж холоне кров".
Фото: Павло Тычина
Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Московіє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? — та, подавившись, падаєш в траву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила,
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці,
я буду Вас за подвиг прославлять,— ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять!
На слобожанських нивах, на подільських, на Чорнім морі
я прошу, молю! — вбивайте ворогів,
злодюг кремлівських, вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Повстань! І з ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця!
Ну як не сіять? Як відсіч ворогу не дать!
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвіла.
Кремлівська гнидь, тремти!
Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Павло Тычина
Напомним, ранее украинский актер Михаил Кукуюк взорвал сеть стихотворением об украинских защитниках - "Я собака Азову на прізвисько Відьма".
А также мы сообщали о том, что украинский защитник написал стихотворение маме, которое трогает до слез.
