"Пишаюся своїми земляками": історія Дар’ї з Краматорська увійшла до музею "Голоси мирних"
Фото: історія Дар’ї з Краматорська увійшла до музею "Голоси мирних" (прес-служба музею)
Краматорськ сьогодні - це місто, яке потерпає від ворожих обстрілів. Повітряні тривоги та вибухи стали частиною повсякденного життя. Дар’я досі не вірить, що війна принесла у її рідне місто стільки жаху та болю. Вона поділилася своєю історією з музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на прес-службу музею.
Дівчина пригадує, як 24 лютого 2022 року прокинулася від стуку у двері та слів про те, що почалася війна. Далі - все відбувалося, наче у нічному кошмарі: вибухи, моторошні новини, переховування у підвалі та евакуація з небезпеки. Тоді Дар’ї вдалося виїхати за кордон - спочатку у Чехію, потім у Грецію. Однак бути на чужині стало для неї найболючішим випробуванням.
"Перші тижні зовсім не хотіла ні з ким комунікувати. Була впевнена, що все скоро закінчиться і можна повертатися додому. Потім три місяці працювала на гуманітарці для того, щоби просто не зійти з розуму від стресу", - зізнається Дар’я.
Вперше з початку повномасштабної війни повернутися у рідний Краматорськ дівчині вдалося лише у квітні 2023 року. Дар’я пригадує: найбільше була вражена тим, що, попри війну, її місто живе. Земляки пристосувалися до життя під звуки сирен і в умовах смертельної небезпеки. Навіть більше - дехто з краматорців наважується відкривати власну справу.
"Люди гуляють. За період війни відкрилися вже п’ять нових закладів. Я дійсно у шоці і дуже пишаюся цими людьми", - говорить Дар’я.
Дівчина каже, Краматорськ - незламний та живе всупереч війні. Тепер її мрія - повернутися додому назавжди, у місто, де більше не лунають вибухи, а вулицях чутно не сирени, а сміх та музику.
Дивіться історію Дар’ї за посиланням.
Колекція музею "Голоси Мирних" фонду Ріната Ахметова налічує понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни РФ проти України.
