Підрив Каховської ГЕС став потенційною загрозою для 195 археологічних пам'яток
Майже 200 пам'яток опинилися під загрозою існування після підриву Каховської ГЕС (Колаж РБК-Україна)
В Інституті археології Національної академії України розповіли, що підрив Росією Каховської ГЕС поставив під загрозу існування 195 археологічних пам'яток. Хронологічний діапазон - від кам'яної доби до модерного часу.
Про це повідомляє РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на презентацію дослідження Інституту археології НАНУ.
Як розповів член-кореспондент НАНУ України, директор Інституту археології НАНУ Віктор Чабай, підрив окупантами Каховської греблі став новим викликом для України й тільки у самій зоні Каховського водосховища відомі 95 пам'яток, які опинилися під загрозою знищення.
"Підрив окупантами греблі Каховської ГЕС став новим викликом для всієї України. В зоні тільки Каховського водосховища відомі 95 археологічних пам’яток. Включно з південнобузьким і березанськими лиманами кількість потенційно постраждалих пам’яток сягнула майже 200. Хронологічний діапазон - від кам’яної доби до модерного часу. Техногенна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, не лише оголила безліч археологічних пам’яток і окремих знахідок, а й загострила проблему збереження української культурної спадщини у широкому розумінні цього слова", - каже науковець.
Він зазначив, що Дніпровські плавні було затоплено ще з 1956 року і під затопленням опинилися залишки п'яти запорозьких січей.
"Ці укріплення - осередки Війська запорізького низового - в різні часи облаштовувались у різних частинах заплавах Дніпра і відіграють ключову роль у становленні української козацької держави. Проте спадок давніших часів також має важливе загальноєвропейське значення. По-перше, йдеться про сліди античної цивілізації, які вважаються доказом причетності до європейської цивілізації", - розповів Віктор Чабай.
Цього року були здійснені польові дослідження на території, вже звільненій від води. Їх проводив співробітник Хортицького національного музею-заповідника Валерій Нефьодов.
"У підсумку було виявлено 15 скупчень археологічних артефактів. Але найголовніше з досліджень Нефьодова полягає в тому, що зафіксовано стан артефактів, які він знайшов. Всі вони у задовільному стані. Бо мало хто міг передбачити стан артефактів після того, як вони майже 70 років перебували під водою", - каже директор Інституту археології.
Він також розповів, що 10 днів тому завершилися спільні дослідження Інституту археології та Охоронної археологічної служби України на берегах Південнобузького і Березанського лиманів, де коливання рівня води було не настільки катастрофічним, як, скажімо, біля Нової Каховки.
"Це коливання води спровокувало берегову абразію, тобто почалися зсуви ґрунту берегів лиманів. Зсуви зруйнували тисячі квадратних метрів археологічних пам’яток. Основних руйнувань зазнали розташовані на берегах лиманів античні поселення і некрополі. Безумовно, отримані дані не є остаточними, і, на жаль, вони лише збільшуватимуться. До їх збільшення призведуть дослідження на територіях, де наразі тривають активні бойові дії. Важко навіть уявити, що і в якому обсязі пошкоджено "славнозвісною" "лінією Суровікіна" - траншеями завдовжки десятки кілометрів, які простяглись українським Степом", - підкреслив Чабай.
Раніше ми повідомляли про те, що після руйнування Каховської ГЕС біля Хортиці знайшли 2000 історичних артефактів.
А також розповідали про те, чи потрібно відновлювати Каховське водосховище.
