Першокурсник Львівської політехніки створив модель протеза кисті: це неймовірний прорив
Студент спроєктував та створив модель протеза кисті (Колаж РБК-Україна)
Студент першого курсу Назар Кудерський, який навчається в Інституті хімії та хімічних технологій НУ "Львівська політехніка" спроєктував та виготовив модель протеза кісті. Цю модель можна буде використовувати на перехідному етапі, щоб людина, який ставлять протез, навчилася ним користуватися.
Що відомо про юного винахідника, розповідає РБК-Україна (проєкт Syuler) з посиланням на пресслужбу НУ "Львівська політехніка".
Назар ще зі школи дуже любив біологію, цікавився механікою і зараз навчається на новій освітній програмі "Технологія ортопедичних та реабілітаційних виробів медичного призначення" спеціальності "біомедична інженерія" на кафедрі хімічної технології переробки пластмас.
Свій задум він почав з креслень та ескізів. Також користувався книжкою Френка Неттера "Атлас анатомії людини", за якою навчаються майбутні хірурги. Він детально вивчив будову кісті, як розміщені кістки, згини пальців, сухожилля і створив модель за прикладом власної руки.
З матеріалів він використав каучук для відтворення сухожилля, а саму кисть зробив з модифікованого і стійкого до світла пластика PETG.
"Коли я працював над виготовленням пальців, то виявилося, що найважче змоделювати великий, адже він здійснює багато різних рухів. У моїй розробці він може обхопити предмет і показати, що все добре. Але тепер я вже знаю, як поліпшити, вдосконалити його рухи", - розповів юний винахідник.
Для виготовлення художніх моделей, чітких деталей та їхнього розміщення студенту знадобилися знання комп'ютерної графіки. Елементи протеза він надрукував на спеціальному 3D-принтері.
Назар Кудерский створив протез кисті (фото: НУ "Львівська політехніка)
Поки що готова перша модель - тестового зразка. Виготовити її можна за 3 -3,5 місяці. Надрукувати - за один день, з'єднати всі деталі спеціальним клеєм і через три дні протезом вже можна користуватися.
Назар планує доповнити свою розробку пневматичними м'язами, променевою та прямою кісткою, а також датчиками, вкладками, за допомогою яких протез реагуватиме на нервові та м'язові імпульси.
"Цей протез перехідний, адаптивний, такий, що пришвидшить звикання до біонічного. Він розрахований на елементарні дії: підняти щось неважке до двох кілограмів, взяти горнятко, набрати текст на клавіатурі, зателефонувати. Для міцнішого протеза, скажімо, металевого, в ідеалі - титанового, потрібні більш затратні, дорожчі матеріали, і робота, відповідно, потребуватиме значно більше часу", - пояснив студент.
У майбутньому Назар хоче виготовити руку аж до плеча, а далі - буде братися за протези для стопи й ноги.
Директор Інституту хімії та хімічних технологій Володимир Скорохода додав, що студенту також запропонували долучитися до спільного конкурсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки для розроблення робота-маніпулятора, який працюватиме з дрона.
Раніше ми писали про те, що у Львові студенти розробили нашийник, якій перекладає з котячої мови на людську.
А ще ми розповідали, які жіночі винаходи та відкриття помилково приписували чоловікам.
