Коли Стрітення Господнє 2024: нова дата святкування та важливі традиції
У лютому українці завжди відзначають важливе свято - Стрітення Господнє. Однак з переходом на Новоюліанський календар дата святкування цього дня змінилася.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає, коли тепер відзначати Стрітення Господнє та які традиції й заборони існують у цей день.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: сайт ПЦУ, місячний календар, Вікіпедія.
Коли Стрітення Господнє 2024
За старим, Григоріанським календарем датою Стрітення було 15 лютого. Вважалося, що саме в цей день зима зустрічається з весною та передає їй свої сезонні повноваження.
Коли Україна перейшла но Новоюліанський календар, дати майже всіх свят "зсунулися" на 13 днів назад. Тому тепер Стрітення Господнє варто відзначати 2 лютого.
Традиції та прикмети на Стрітення
Раніше в цей день співали язичницькі пісні-замовляння на тепле літо, а ще гадали. Період від Стрітення до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства.
У церкві напередодні Стрітення освячували свічки. Наші предки протягом року зберігали їх на покуті чи вплітали в дідухи. Вірили, що такі свічки оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, а сім'ю - від наврочень.
Також у цей день святять воду. Її збирали з бурульок і додавали до звичайної води. Вважалося, що вода є цілющою та лікує від багатьох хвороб і проблем. Наприклад, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовища.
У давнину казали, що як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів, тобто буде багато меду.
Для хліборобів Стрітення було особливо важливим, адже за погодою визначали майбутній урожай:
- ясна і тиха погода - до доброго урожаю та роїння бджіл
- вітер - погана ознака
- відлига - до пізньої весни
У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір. Якщо вранці роса на зерні з'явиться - буде врожай, нема роси - погана ознака.
Новоюліанський календар
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар - Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році.
Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським - кожних 3 323 роки.
Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років. Тобто він найточніший з усіх.
Новоюліанський календар "відмотує" всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:
- Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня)
- Різдво - 25 грудня (замість 7 січня)
- Щедрий вечір - 31 грудня (замість 13 січня)
- Водохреща - 6 січня (замість 19 січня)
- Стрітення - 2 лютого (замість 15 лютого)
- Івана Купала - 24 червня (замість 7 липня)
- Медовий Спас - 1 серпня (замість 14 серпня) тощо
Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.
Раніше ми ділилися церковним календарем на січень 2024 з новими датами свят.
Читайте також, коли у 2024 році святкувати Великдень, Трійцю та інші важливі свята.