Паперові гроші вважаються одними із найбільш забруднених речей, оскільки люди часто їх беруть немитими руками. Але от на яких банкнотах більше мікробів - на гривнях чи доларах? Дослідити це питання вирішив хімік Гліб Репіч.
Результатами експерименту він поділився на своїй сторінці в Instagram.
Для свого експерименту дослідник стерильною ватною паличкою взяв бактеріальний посів із 500-гривневої купюри та 100-доларової й поставив зразки у термостат на добу.
"Чесно, я в шоці. Мікробних колоній виросло небагато. Але які... На гривнях виросли протеї - рід бактерій, яким характерна мінливість. Зразок із центру бактеріальної колонії виглядає як кокобацили - щось середнє між довгастими паличками і кулястими коками. Але якщо взяти зразок із краю колонії, то бактерії вже мають вигляд типових довгих паличок. Тобто бацил", - пояснює експерт.
При цьому Репіч наголошує, що цікаво те, що із "доларового" зразка виросла тільки одна колонія бактерій, яка заполонила майже половину чашки Петрі.
"Центральна частина колонії має вигляд кокобацил, які ми бачили на гривневій банкноті. Але якщо взяти зразок з усієї частини, то ми бачимо, що це палички і вони активно рухаються. Адже протеям характерна і рухлива форма, завдяки чому вони швидко поширюються по всій території, на якій ростуть", - каже хімік.
"Я вражений, бо на обох купюрах кількість мікробів невелика. Хоча на гривнях більше. Бо на кількість мікробів вказують кількість колоній, які виросли, а не їхній розмір", - пояснює Репіч.
Також хімік наголосив, що низьку забрудненість паперових банкнот можна пояснити тим, що все їх більше витісняють електронні засоби оплати.
При цьому користувачі соцмережі під відео з експериментом радять перевірити українські купюри, якими люди частіше розраховуються - 10, 20, 50, 100 гривень.
Раніше ми писали про те, чи справді у переспілих бананах заводяться черв'яки.
Читайте також про те, які паразити здатні жити під поверхнею полуниці.