Як зобразили Україну на одній із найстаріших шкіряних карт світу: цікаві факти і фото

Про карту

Кольорова німецька Ебсторфська карта XIII століття розміром 3580 х 3560 мм вважається найбільш інформативною середньовічною мапою, оскільки містить близько 1600 легенд, а також відомості не лише про загальну географію світу, а й про мінерали, рослини, тварини, античну та християнську міфологію.

Також на ній - близько 500 споруд, 160 річок, 60 островів, 45 фігур людей, 60 тварин (у тому числі автор зобразив різних монстрів, яких розташував переважно в Африці).

Створення карти пов'язується з ім'ям глави Ебсторфського монастиря Гервасія Тельберійського.

Карта була знайдена в монастирі в Ебсторфі в Нижній Саксонії у 1830 році. Через 113 років, під час бомбардування Ганновера, оригінал було знищено, проте збереглися чорно-білі знімки оригінальної мапи, зроблені Конрадом Міллером у 1898 році, та кілька кольорових копій. На їх основі у 1950-ті роки було виконано кілька факсимільних копій карти. Реконструкцію мапи за допомогою цифрових технологій виконали вчені університетів Німеччини після 2006 року.

Особливості карти

Весь світ на Ебсторфській карті є тіло Христове, оскільки на її верхньому краї: голова Спасителя, з боків - руки, знизу - ноги.

Фоторепродукція Ебсторфської карти світу XIII століття (натисніть на фото, щоб збільшити)

Варто звернути увагу, що середньовічні карти світу (mappae mundi) багато в чому слідували античним або пізньоантичним зразкам. Як зазначає український історик Кирило Галушко, їхньою метою аж ніяк не була орієнтація на місцевості: вони були вікном у світ, даючи про нього найзагальнішу візуальну та текстову інформацію.

Ця оригінальна старовинна мапа була побудована в традиційній для Середньовіччя концепції океану, що омиває ойкумену, розділену в традиції Старого Завіту між синами Ноя на три частини - Європу, Африку та Азію, з Єрусалимом у центрі (Північ - ліворуч, Схід - зверху), пояснює доктор наук України Тарас Чухліб у своєму Facebook.

Якою показана Україна

Українські землі на цій середньовічній карті розташовані під десницею Христовою. Наша географія збагачується рядом міст, зокрема показаний Київ (Kiwen), і назвою держави Русь (Rucia regio).

"Вказуючи у легенді античних скіфів, аланів, даків, сарматів, гетів, калліпідів, карта не називає сучасних її авторові народів, втім згадує такі пункти, як Новгород (Novgardus), Київ (Kiwen), Полоцьк (Plosceke), Смоленськ (Smalentike), держава Русь (Rucia regio)", - пише Галушко у своїй роботі "Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття" (видана у 2013 році).

Так автор середньовічної карти зобразив українські землі (фото: warnke.web.leuphana.de)

Історичний контекст

У XIII столітті, коли було створено Ебсторфську карту, більшість князівств Київської Русі-України внаслідок монгольського вторгнення потрапили в політичну залежність від Золотої Орди (близько 1240 року). Київська держава була продовжена західними князівствами: Галицьким і Волинським, у 1253 році вони були об'єднані в Королівство Русь, однак у XIV столітті їхні землі були анексовані Королівством Польським і приєднані до Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та інших.

Полоцьк входив до складу Київської Русі-України з кінця IX століття, про що свідчить договір київського князя Олега Рюриковича (Віщого) з Візантією від 907 року, де Полоцьк названо серед міст, де сидять князі "під владою Олега". У XIV столітті Полоцьк увійшов до складу великої європейської держави Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтійське та ін. У 1563 Полоцьк захопило Московське царство, що було у васальній залежності від Золотої Орди.

Смоленськ був завойований військами князя Олега у 882 році. А з 1404 року Смоленське князівство перебувало у складі Великого князівства Литовського і Руського. Пізніше, 1514 року, Смоленщина була завойована Московською державою.

Новгородське князівство, яким також правили Рюриковичі, входило до Київської Русі орієнтовно з 882 року. У Новгороді з 1136 року встановилося республіканське правління, що тривало до моменту анексії Московським царством в 1478 році.