Як українки святкували Дівич-вечір, поки совєти його не перетворили на "дєвішнік"
Як наші предки святкували Дівич-вечір (фото: Facebook/ Роксоляна Шимчук)
У давнину наречена напередодні вінчання відзначала Дівич-вечір. Це було сакральне дійство - прощання із дівоцтвом супроводжувалось народними обрядами.
Ці традиції майже повністю викорінила радянська влада під час 70-річної окупації українського народу. Натомість насадила варіант розгульного святкування "дєвішніка".
Про те, як наші предки відзначали Дівич-вечір у давнину, розповіла у Facebook Роксоляна Шимчук, етнограф і колекціонер стародавнього українського одягу.
Як колись святкували Дівич-вечір
"Хочемо розповісти про Дівич-вечір, який у часі радянської окупації трансформувався у такий огидний, нестерпний для вуха і непритаманний українцям по своїй суті "дєвішнік". Ця розповідь буде корисною для молодих людей, що мають намір незабаром одружитися. І можливо, вона наштовхне когось на відновлення та відродження таких прекрасних і таких змістовних обрядів, які віками побутували у нашому народі", - пише експертка.
У п'ятницю, напередодні шлюбу, який зазвичай відбувався у суботу з подальшим святкуванням від 2-ох до 7-ми днів, молоді мали вечір, який ознаменовував прощання з їхнім дівоцтвом/парубоцтвом. Наречений і наречена святкували його окремо.
"Молодий та молода провадили свій останній "вільний" вечір у колі подруг та товаришів, ще не обтяжених шлюбними зобов'язаннями та сімейними клопотами. Це святкування проходило дуже весело. Дівчата за співами та приповідками плели вінки з барвінку для шлюбної церемонії молодих. Робили букетики з квіток та барвінку для майбутніх гостей. Виплітали "долю" - символічну гірлянду з вічно-зеленого барвінку, яка обрамлювала образ (ікону) над столом молодят", - пояснює Шимчук.
Такий обряд виплітання "батогів" із барвінку досі зберігся у деяких регіонах. Зокрема, його дотримуються на Вінниччині.
"Також молоді робили останні приготування до весілля. На цей день наречена повинна була приготувати шлюбну сорочку для молодого, адже в кінці Дівич-вечора неминуче повинні були прийти хлопці для щедрого викупу її з рук нареченої", - додає експертка.
Торги, викуп і забави завжди були веселими та гамірними й часто тривали далеко запівніч. А вже наступного дня пара вінчалася і святкувала весілля. 
Картина "Дівич-вечір" В. Маковського,1883 р. (фото: Вікіпедія)
Раніше ми розповідали про те, як у давнину відзначали свято Маланки.
Читайте також про те, як козаки відзначали Святвечір та Різдво.
