Іван-дурень і нероба Ємеля: як російські казки виховують покоління рабів

Що казки можуть розповісти про ментальність народу

"Казка є дзеркалом, яке відображає життя суспільства і показує, чим воно "дихає" і що для нього є важливим та цінним", - каже Пилипчук.

Науковці зараз активно вивчають етнопсихологію та етноментальність. Тобто ті риси, які притаманні окремій нації у поведінці та світогляді. Їх визначають на основі фольклору.

"Казка є дуже важливим маркером для того, аби зрозуміти, ментальність кожного народу. Навіть запозичуючи відомий мотив, у казки все одно у певних штрихах і деталях буде проявлятися психологія того народу", - стверджує науковець.

Нація адаптує певні сюжети під свої реалії, які найближчі до її ментальності.

"У російських казках часто зустрічається вбивство, насильство - і це толерується. Тобто у їхньому суспільстві воно є прийнятним", - наголошує Пилипчук.

Професор пояснює, якої поведінки вчать дітей російські казки.

Казка про неробу Ємелю

Однією із улюблених у росіян є казка про Ємелю неробу. Цей персонаж зловив чарівну щуку і вона виконує всі його бажання.

Як тільки Ємеля упіймав щуку, то забажав, щоб вона зробила так, аби відра з річки самі йшли додому.

"І що ми бачимо? Ємеля йде гордо по селу, сусіди дивляться, але він на них навіть не зважає. Це людина, яка має вже певну владу і інструмент, який вивищує з поміж інших, він не зважає на решту. І цей момент ми також бачимо в російському суспільстві. Люди, які чогось досягли в житті - не зважають на інших", - каже дослідник.

Ємеля вчить дітей моделі поведінки, що можна мати благо не працюючи, не докладаючи сили. Тобто хтось це мусить дати.

Ємеля і чарівна щука (скриншот)

"Такий ідеал героя популяризується і він є зразком для наслідування для інших. Діти, які слухають цю казку, розуміють, що не мусять докладати жодних зусиль, щоб досягти успіху в житті", - пояснює професор.

При цьому в поведінці Ємелі простежується й жорстокість. Персонаж наказує санам їхати через місто, не зважаючи на натовп.

"Ємеля просто вбиває цих людей. Діти, слухаючи цю казку, думатимуть, що це дозволено - значить можна забирати чуже життя", - додає Пилипчук.

І цей злочин по сюжету ніяк не карається. А в кінці казки він ще й стає царем.

Казка про Івана-дурня

"В Росії проводили соцопитування про те, хто є улюбленим казковим героєм і Іван дурень отримав першість", - розповідає професор.

За словами Пилипчука, такий герой для росіян є логічним. У їхньому суспільстві завжди була централізація влади. Там завжди намагались зробити так, щоб людина не відчувала суб'єктності і своєї важливості у суспільстві.

"Що скаже "государь", те й будуть робити. Тобто нема ініціативності", - пояснює експерт.

Іван-дурень уособлює зручну для царя-батюшки сіру масу, якою дуже легко управляти. Їм наказують йти на війну, вони йдуть безвідмовно і вбивають за наказом.

Солдат-п'яниця у казках

Також у російських народних казках часто фігурує персонаж - солдат. Натомість в українських казках такий герой практично відсутній.

"Для російського суспільства солдафонство було прийнятним. І це було величезна верства, яка відігравала важливу роль, бо постійно були завоювання. І носієм якої ж моралі може бути солдат? Жодної!" - каже Пилипчук.

При цьому часто такий персонаж є п'яницею. Тобто навіть у дитячих казках присутні сцени із розпивання алкоголю. І для росіян, які виросли на цих казках, це не викликає здивування.

"Якщо в українській казці ви не зустрінете й натяку на горілку, то в російській деталізовано, як горілка ллється літрами. Знову ж таки на підсвідомому рівні дитині закладають, що це нормально", - зауважує дослідник.

Також у російських народних казках завжди фігурують гроші - для їхнього народу це одна із найбільших цінностей.

"Суспільство, в якому влада і гроші є провідними цінностями, - приречене", - наголошує Пилипчук.