ua en ru

Історія сімʼї з "жовтою кухнею" у зруйнованій багатоповерхівці у Дніпрі вийшла в музеї "Голоси мирних"

Історія сімʼї з "жовтою кухнею" у зруйнованій багатоповерхівці у Дніпрі вийшла в музеї "Голоси мирних" Фото: історія сімʼї з "жовтою кухнею" у зруйнованій багатоповерхівці у Дніпрі вийшла в музеї "Голоси мирних"

Фото яскраво-жовтої кухні на тлі зруйнованої багатоповерхівки облетіло весь світ. Це все, що залишилося від квартири заслуженого тренера України з боксу Михайла Кореновського. У момент ракетного удару його дружина та доньки були на прогулянці. Михайло вийти з будинку не встиг.

Про жахливу трагедію музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова розповів друг і сусід тренера - Олексій Ємельянов.

"Був дуже великий удар, поштовх, вибух... Друзі почали телефонувати, писати. Через 15 хвилин ми вже були там і намагалися якось допомогти. Було багато поранених, люди виходили зі своїх під’їздів, навіть вцілілих, всі у крові... Ситуація була катастрофічною", - згадує Олексій.

Він телефонував другу і сподівався, що той не бере слухавку через перевантаження мобільної мережі... Усі до останнього сподівалися, що Михайло все ж таки встиг вийти, адже мав приєднатися до сім’ї на прогулянці... На жаль, чоловік загинув. Кадр з його яскравою кухнею став символом щасливого життя, яке обірвалося в одну мить.

"Я неодноразово був на цій кухні, сиділи, чай пили... Тільки ця кухня, яскраво-жовта, яку всі бачили, - тільки вона залишилася. І яблука на столі стоять. Дивитися просто неможливо", - зізнається Олексій.

Чоловік згадує Михайла як світлу, добру, оптимістичну людину, яка завжди приходила на допомогу. Олексій знав Михайла 20 років як одного зі своїх тренерів, а потім і друга. Вони жили поряд, приятелювали родинами, їхні діти спілкувалися та дружили. Разом відзначали свята, дитячі дні народження, купалися на Водохреща.

"Коли проходжу повз будинок і бачу, що там, де нещодавно жили люди, будували плани, мріяли, любили, тепер прірва - тяжко про щось думати, окрім злості, ненависті до тих, хто це зробив. Дуже гірко, дуже сумно", - ділиться Олексій.

Історія, якою поділився Олексій, увійшла до архіву музею "Голоси мирних" Фонду Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 55 000 історій.