"Добрий день" чи "доброго дня"? Як правильно говорити українською
Як правильно вітатись українською (колаж: РБК-Україна)
Серед українців часто виникають суперечки щодо того, як правильно вітатись - "доброго дня" чи "добрий день". Мовознавці уже не одноразово давали вичерпну відповідь на це питання.
Про те, як все ж таки правильно говорити, розповідає РБК-Україна (проект Styler).
Під час підготовки матеріалу використали джерела: Освітній портал, Gazeta.ua і "Сніданок з 1+1".
"Добрий день" чи "доброго дня"
В українській мові традиційне привітання звучить як "Добрий день", "Добрий вечір". В неформальному спілкуванні можна застосовувати або "добридень", "добривечір". Вислів "Доброго дня" - не притаманний українській мові.
Мовознавець Олександр Авраменко пояснює, що вранці правильно бажати людині "Доброго ранку", а натомість вже після обіду правильно використовувати форми "добрий день" і "добрий вечір".
"Згадаймо колядку із сивої давнини - "Добрий вечір тобі, пане господарю, син Божий народився". Саме "добрий вечір", а не "доброго вечора", пане господарю. До речі, у мережі почали вживати форму "доброї доби". Але це мовний покруч", - говорить мовознавець.
Звідки взялася форма "Доброго дня"
Мовознавці висувають кілька теорій походження цієї форми привітання:
- є припущення, що варіанти "Доброго дня", "Доброго ранку" мають форму побажань, а форма "Добрий день" начебто лише констатує факт, що день добрий
- українці так часто вітаються, бо думають, що так звучить ввічливіше
- ще одна причина, чому могла виникнути ця форма у розмовній українській, бо такої форми "Доброго дня" немає в російській мові
Натомість філологи наголошують, що побажання "Гарного вам дня", "Вдалого вам дня" говорять на прощання, а не при зустрічі. І такі фрази є правильними.
Раніше ми писали про те, як правильно "крайній" чи "останній".
Читайте також про те, якою б зараз була українська мова, якби вона не зазнала політики лінгвоциду від СРСР.
