ua en ru

Чи нормально говорити з самим собою: неочевидні переваги і прихована небезпека

Чи нормально говорити з самим собою: неочевидні переваги і прихована небезпека Чи нормально говорити з собою (ілюстрація: Freepik)

Саморозмова - коли люди розмовляють самі з собою у процесі розмірковування - досить розповсюджена. Іноді це не має жодної загрози для психічного здоров'я, а в деяких випадках варто звернутися до фахівця.

Про те, чи нормально говорити з собою, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на видання про здоров'я Verywell Mind.

Чому люди говорять з самими собою

Люди розмовляють самі з собою з різних причин, включно з розв'язанням проблем, міркуванням, плануванням, підвищенням мотивації та уваги.

Саморозмови є поширеним явищем, і експерти вважають, що розмови з собою вголос можуть допомогти обробляти свої думки у здоровий, продуктивний спосіб.

Тож розмовляти з собою, у більшості випадків - нормально. Більшість людей мають внутрішній монолог, але багато хто також говорить вголос.

Проте, хоча розмови з собою вголос є відносно поширеними, не було проведено багато досліджень щодо того, чому деякі люди розмовляють із собою вголос, а інші - ні.

Однак у статті, опублікованій у 2019 році в журналі Frontiers in Psychology, розглянуто кілька різних пояснень, зокрема наступні причини:

  • Соціальна ізоляція: одна з теорій припускає, що люди, які проводять більше часу на самоті або були єдиною дитиною в родині, більш схильні розмовляти самі з собою, адже менше взаємодіють з іншими. Тож їхні розмови з собою можуть слугувати формою соціальної комунікації.
  • Когнітивне порушення: теорія припускає, що люди можуть розмовляти з собою вголос через когнітивні розлади, які часто спричинені стресом або іншими подібними подіями. Наприклад, одне дослідження показало, що люди схильні більше розмовляти з собою під час підготовки до виступу, якщо вони хвилюються.

Переваги розмови з собою вголос

Розмова з собою має тенденцію бути позитивною або негативною, а також може відрізнятися за своєю метою. Вирізняють такі типи:

  • Позитивні та негативні розмови: позитивна може містити самоствердження або твердження, покликані допомогти залишатися мотивованим і натхненним. Негативна розмова з собою часто складається з самокритичних або звинувачувальних тверджень.
  • Повчальна саморозмова: зосереджена на обговоренні кроків, які потрібно виконати, щоб розв'язати проблему або виконати завдання.
  • Мотиваційна саморозмова: спрямована на заохочення до виконання завдання. Наприклад, ви можете привітати себе за ваші зусилля або нагадати собі, що ви здатні досягти успіху.

Дослідження показують, що розмови з самим собою в позитивній, повчальній або мотиваційній манері можуть допомогти поліпшити вашу продуктивність.

Чи нормально говорити з самим собою: неочевидні переваги і прихована небезпека

Говорити з собою - шкідливо чи нормально? (ілюстрація: Freepik)

Виділяють такі переваги розмов з собою:

  • можуть допомогти прорефлексувати, відсторонитися від власних переживань і побачити речі більш чітко і раціонально;
  • можуть мотивувати для певної діяльності - роботи, творчості тощо;
  • можуть покращувати пам'ять, створюючи міцніші асоціації між словами, які промовляються, і візуальними об'єктами - наприклад, при озвучуванні списку покупок при поході до магазину;
  • можуть допомогти відстежувати свій прогрес і покращувати свої результати під час роботи над проблемою.

Як не дивно, дослідники виявили, що розмова з негативною самооцінкою не завжди погіршує продуктивність.

Навпаки, іноді це може бути корисним і реалістичним зворотним зв'язком, який допоможе покращити свою роботу в майбутньому.

Коли в розмові з собою є причини для занепокоєння

Іноді розмови з самим собою можуть бути пов'язані з такими проблемами, як стрес, тривога, травма. Якщо є інші симптоми, такі як труднощі зі сном або почуття сильного смутку, краще звернутися до фахівця з психічного здоров'я.

Крім цього, негативні розмови можуть негативно позначитися на впевненості, самооцінці та психічному добробуті.

А такі розмови, в яких безперервно повторюються одні й ті ж сумні або негативні думки, можуть бути ознакою психічного розладу, наприклад, депресії або обсесивно-компульсивного розладу.

Розмова з самим собою також може викликати занепокоєння, якщо вона виникає внаслідок галюцинацій. Це може бути ознакою наступного:

  • посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
  • метаболічні захворювання;
  • біполярний розлад;
  • шизофренія.

До того ж це також може бути викликано вживанням психоактивних речовин. Та в більшості випадків розмови з самим собою не є ознакою психічного розладу.

Однак, якщо ці розмови вкрай негативні, їх важко контролювати або вони супроводжуються слуховими чи зоровими галюцинаціями - або просто тривожать, слід поговорити з лікарем.