“Чужа країна - чужа доля…" За чим сумують українські підлітки в Польщі

"Сумую за бабусиними історіями"

Багато від кого чула: "Тут не такий вайб, як в Україні". Це свідчить про різницю у настроях та атмосфері між теперішнім і “довоєнним" життям українських підлітків за кордоном.

Трохи розповім, за чим саме я сумую.

Сум, який переповнює моє серце, приходить зі спогадів про той час, коли все було таке знайоме та затишне. Пам'ятаю, як вільно спілкувалася без перекладача, а кожен розумів мої слова і почуття.

Тихі прогулянки з друзями, коли лише одне бажання - розтягнути час, щоб зустрітися з батьками пізніше…

Навіть ті ж українські супермаркети, де все завжди було так охайно та доглянуто, залишають яскраві спогади у моїй пам'яті.

Мої родичі, такі дорогі серцю, тепер здаються далекими. Ностальгія за тими літніми днями, коли зранку йшла по росі до бабусі, щоб випити кави з булочками, які вона щойно приготовила. Сиділа сонна, слухала її враження від телемелодрами, яка щойно закінчилась, я завжди втішилася та сміялася. Проскурки, які весь час привозив мій дідусь після повернення з церкви. Ніщо, не зрівняється з тим неповторним смаком.

Так, сумую за тими миттєвостями, у які вже не повернутися, за своїм рідним домом, який залишився далеко за горизонтом. Але у цих спогадах також є тепло та любов, які зберігаються у моєму серці.

І хоча тепер мій світ розширився, а Польща стала новим домом, мої думки і емоції завжди залишаться у тому "вайбі" України, який ніколи не забудеться.

Українські підлітки в Польщі сумують за домом (ілюстративне фото: Getty Images)

Що українським підліткам "не так" у Польщі

Культурна різноманітність

Польща має дуже різноманітну культурну спадщину, на яку впливає змішування різних етнічних груп, національних традицій та історичних подій. Проте українці в Польщі часто сумують за рідною культурою, традиціями та звичаями, які відрізняються від звичних їм, і це викликає почуття такого собі відчуження. Наприклад, ми відчуваємо певну втрату зв'язку зі своєю ідентичністю під час важливих релігійних або національних свят…

Мовний бар'єр

Українські підлітки, які переїжджають до Польщі, зазвичай стикаються зі складнощами у засвоєнні польської мови. Це створює почуття відчуження та інтеракцію з місцевими однолітками. Так, з часом та практикою освоєння мови стає менш складним, але завжди залишається викликом. Переважна більшість з нас чекає на перемогу України, щоб повернутися на батьківщину і спілкуватися рідною мовою.

Кулінарна палітра

При переїзді в іншу країну, особливо коли вона має свою власну кулінарну традицію, може бути важко адаптуватися до нових продуктів і спецій. Так відбувається з багатьма з нас - українських підлітків. Візьмемо, до прикладу, борщ. Польський борщ (баршч) може містити різні види м'яса (якщо взагалі містить), такі як свинина або ковбаси, а також там багато коренеплодів і спецій. До цього всього з часом звикаєш, але бажання з'їсти український борщ на батьківщині, у власних домівках ніколи не зникне.

Стиль життя та розваги.

В Польщі сьогодні відбувається багато різних культурних та спортивних активностей, а розмаїття розважальних заходів просто вражає. Колись в Україні було так само. Але останнім часом, зрозуміло, розваги відійшли на другий план. І хоча юні українці в Польщі можуть собі дозволити концерти та інші активності на будь-який смак, та було б краще, якби ходити на виступи своїх улюблених артистів можна було в рідній країні…

Більшість юнаків і юначок хочуть повернутися додому - в Україну (ілюстративне фото: Getty Images)

Одним словом, можу сказати, що українські підлітки, які перебувають у Польщі, відчувають складне емоційне навантаження.

Сумуючи за рідними, рідною мовою та культурою, вони зіштовхуються з викликами адаптації в новому оточенні.

Але разом з тим переважна більшість з тих, із ким я спілкуюся, впевнені: скоро повернуться на батьківщину. До дому. Звільненого від російських загарбників.