ua ru

ЗСУ підходять до Херсона, росіяни біжать за Дніпро. Що відбувається на півдні і чого чекати далі

ЗСУ підходять до Херсона, росіяни біжать за Дніпро. Що відбувається на півдні і чого чекати далі Український військовий (фото: GettyImages)

Російські загарбники тікають з правобережного півдня України, частину з якого так голосно вітали у "рідній гавані" після псевдореферендумів. Що РФ збирається робити на лівому березі і до яких сценаріїв варто готуватись – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Про те, що російські окупанти готуються виходити з Херсона та прилеглих територій, так чи інакше йшлося за кілька тижнів до офіційного "жесту доброї волі".

Український порядок денний щодня поповнювався найрізноманітнішою інформацією про просування наших військ на півдні, а заява головнокомандувача т.зв. "СВО" Сергія Суровікіна про "непросте рішення", яка пролунала ще 19 жовтня, дала привід сподіватися, що російські війська остаточно розбиті на правому березі.

9 листопада надії виправдалися – військове командування Кремля, включаючи міністра оборони Сергія Шойгу, заявило про вихід з Херсона та загалом з правого берега України. У "пакеті" з несподіваною загибеллю одного з головних херсонських колаборантів Кирила Стрємоусова відхід агресора став черговим ривком для морального піднесення українців. І катастрофічною деморалізацією для росіян.

Спеціальна "згортувальна" операція

Російські війська остаточно окупували Херсон та найближчі до нього території у березні. Тоді ж вони осіли й у частині Миколаївської області, включаючи Снігурівку. З того часу в захоплених південних містах розпочалася активна робота місцевих колаборантів під керівництвом "господарів" із Москви.

23-27 вересня російські загарбники провели псевдореферендуми, "приєднавши" до РФ частину окупованих територій, у тому числі Херсонську область, до якої додали Снігурівку, хоча навіть географічно вона ніяк не могла б увійти до складу Херсонщини. Росіяни вітали захоплені території "з поверненням додому", доки ВСУ акуратно просувалися, зокрема, на Південному напрямку.

Вже 19 жовтня, менше ніж через місяць після "приєднань", російський генерал Сергій Суровікін заявив, що у зв'язку з тяжкою "тактико-військовою обстановкою" на півдні України доведеться ухвалювати непрості рішення.

ЗСУ підходять до Херсона, росіяни біжать за Дніпро. Що відбувається на півдні і чого чекати даліХерсонська область, село Архангельське (фото: Getty Images)

Поки в Кремлі думали, як піднести громадськості фактичну втечу, в окупованих південних територіях росіяни вже активно мародерили. Загарбники обкрадали супермаркети, кафе та ресторани, вкрали реліквії (наприклад, останки Потьомкіна), спиляли пам'ятники Суворову та Ушакову, вивезли автобусний парк та навіть дитячий паровозик. Враховуючи періодичні удари по Антонівському мосту, артилерійські дуелі, знищення боєприпасів та просування ЗСУ, відхід російських військ з правого берега, на думку спікера командування Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната, був питанням часу.

"Звільнення територій назрівало. Якщо подивитися зведення за останній місяць, так, було видно, що ми просуваємось, не так швидко, але просуваємось, ми їх б'ємо артилерією, у них немає шляхів відходу, тобто цей правий берег, він фактично знекровлений для них ", – зазначив Ігнат у коментарі "РБК-Україна".

9 листопада в Москві нарешті розкрили суть "непростого рішення" – росіяни залишають правий берег, йдуть з Херсона, а разом з ним ще з низки окупованих територій півдня України, переміщуючи залишки своїх сил на лівий берег. ЗСУ тим часом були вже на підступах.

За кілька годин до цієї заяви кремлівські пропагандисти від Telegram-каналів до іменитих ЗМІ повідомили про несподівану загибель одного з основних адептів "руського міра" в Україні Кирила Стрємоусова. За версією Москви він розбився в автомобільній аварії. Ще за кілька годин російський диктатор Володимир Путін нагородив Стрємоусова орденом "за мужність". На думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, подібний жест лише наголошує на тому факті, що у смерті херсонського колаборанта замішані російські спецслужби.

"Цей міський божевільний став не потрібен, він міг би потрапити до рук ЗСУ. До речі, цей хід із нагородженням дуже сильно їх видає. Це стара чекістська практика, коли самі знищують, катують, вбивають, а потім дають нагороди", – зазначив Мусієнко. коментарі РБК-Україна.

Перспективи та сценарії

Визволення правого берега – це чергова перемога українських Збройних сил. При цьому треба розуміти, що росіяни не залишили херсонський напрямок просто так. Це результат багаторівневої та планомірної роботи українських військових – починаючи від системного знищення позицій і складів агресора, проблем з логістикою і закінчуючи артилерійськими виснажуючими дуелями.

На сьогодні звільнення Херсонської області та прилеглих територій триває. 10 листопада військовослужбовці та низка політиків заявили про деокупацію Снігурівки. За словами військового експерта Романа Світана у коментарі РБК-Україна, Снігурівка була так званим плацдармом для наступу на Миколаїв, Одесу та Кривий Ріг.

"Якщо він (плацдарм – ред.) не використовується, якщо немає руху, вона не потрібна. Росіяни її просто кинули. У них немає потужностей йти на Миколаїв, вона їм стала не потрібна. Ми за неї билися, ми контрударами утримували натиск російських військ" і це вплинуло – ми їх утримали", – сказав Світан.

Більшість фактів визвольної операції, безумовно, не розголошують. Як повідомив виданню РБК-Україна представник Головного управління розвідки Андрій Юсов, на першому етапі йдеться про зачистку правого берега, але у перспективі – звільнення усієї Херсонської області.

ЗСУ підходять до Херсона, росіяни біжать за Дніпро. Що відбувається на півдні і чого чекати даліУкраїнський військовий у Херсонській області з місцевим мешканцем (фото: Getty Images)

Незважаючи на конфіденційність, все ж таки деяка інформація публікується. Наприклад, народний депутат Ігор Копитін у себе в соціальних мережах повідомив про звільнення села Киселівка – саме там знаходиться пошкоджена водопровідна труба, яка веде до Миколаєва. Нагадаємо, у місті вже майже півроку відсутнє нормальне водопостачання, люди змушені користуватися водою з лиману. Проте говорити про швидке відновлення водопостачання зарано – для цього необхідно деокупувати інші території в Херсонській області.

Проте вже зараз можна сказати, що у прифронтових містах півдня України стане безпечніше. "Для Миколаєва хороші новини. Це (деокупація – ред.) ускладнить подальші ракетні обстріли, у тому числі по Миколаєву. Значна частина обстрілів по Миколаєву з С300. Установки не в Херсоні, але якщо ми заходимо на правий берег, у нас зона вогневого контролю значно збільшується", – стверджує Юсов.

Юрій Ігнат, у свою чергу, зазначає, що звільнені території тепер необхідно захищати та прикривати, а для цього потрібно більше техніки.

"Ми просуваємося, наші війська йдуть вперед, відповідно, нашим військам потрібне прикриття з повітря – це авіація та прикриття ППО, у нас стає більше території, нам потрібно більше сил і засобів, щоб її захистити", – зазначив речник командування ВС.

Сьогодні з правого на лівий берег намагаються дістатися близько 30 тисяч окупантів. Це велика кількість війська і важливо не дати йому піти принаймні в тому первісному вигляді. Як і не допустити, щоб умовний донецький напрямок поповнився кількома дивізіонами росіян. Тому ЗСУ, на думку Мусієнка, налаштовані на те, щоб не дати можливості росіянам вийти неушкодженими.

Незважаючи на те, що ситуація виглядає очевидною для нас перемогою, необхідно прораховувати всі можливі сценарії подальшого розвитку подій. Їх декілька і до всіх українські війська готові, впевнений експерт. По-перше, росіяни можуть і, швидше за все, дуже намагатимуться акумулювати велику кількість військ на лівому березі, щоб обстрілювати правий, зокрема той же Херсон. Однак і з нашого боку йде скупчення військ, ЗСУ підтягують техніку і, враховуючи якісніше озброєння, удар у бік ворога може бути незрівнянно сильнішим, ніж російські залпи.

"Тут же ніхто цього не заперечує (удари ворогів по правому березі - ред.), тоді що нам пропонують робити, зупинитися? А з іншого боку і ми також отримуємо можливість по них вдарити, ми підтягнемо ті ж HIMARS, які можуть аж до перешийка Криму дістати. Нічого собі! Ми ще їм там задамо", – каже Мусієнко.

По-друге, росіяни могли замінувати всю окуповану територію і розпочати підрив великої кількості важливих об'єктів, зокрема Каховської ГЕС. Однак і цей сценарій відомий українському командуванню, тим більше з огляду на те, що ЗСУ мають досвід у зачистках деокупованих земель. І в Київській, і в Чернігівській, і в Харківській областях загарбники мінували все, аж до трупів своїх же солдатів та дитячих іграшок. Алгоритм дій у цьому разі вже відпрацьований.

Деяких скептиків на думку про можливі "пастки" росіян підштовхнув той факт, що, незважаючи на велику поразку – втрату плацдарму на правому березі, "нові особи" російського військового командування – власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин і голова Чечні Рамзан Кадиров подякували за "непросте рішення". Хоча раніше вони активно критикували військову частину Кремля за аналогічні "рішення" в Харківській області.

ЗСУ підходять до Херсона, росіяни біжать за Дніпро. Що відбувається на півдні і чого чекати даліУкраїнський військовий (фото: Getty Images)

Як вважають експерти, це не говорить про пастку для ЗСУ. Це, швидше, показує підкилимні ігри військово-політичного керівництва Росії та спробу прорватися у владу та "утопити" нинішнього міністра оборони Шойгу.

У той же час перед українськими військовими відкриваються різноманітні перспективи – правобережний плацдарм для розгортання дій різними шляхами, включаючи Крим. Якщо росіяни не змогли утримати херсонський напрямок, багато в чому через проблеми з логістикою, Криму буде ще важче, враховуючи, що Керченський міст навряд чи можна назвати надійною переправою. У цьому контексті слова президента Володимира Зеленського про те, що Крим, можливо, повернеться в Україну навіть раніше, ніж Донбас, виглядають ще перспективнішими.

У будь-якому випадку, ворог продовжує збирати сили для нових ударів. За словами Юрія Ігната, росіяни не відмовилися від ідеї знищити критичну інфраструктуру України. У зв'язку з цим, ЗСУ, крім контрнаступальних дій, треба захищати вільні та звільнені території, а для цього нам необхідно якнайбільше зброї від союзників. Тим більше ефективність його застосування українські війська доводять щодня.