Зима близько. Чому енергетика може залежати від ударів України по РФ: огляд західних ЗМІ

Зміст

• Наступна зима може стати найважчою
• Як Росія загрожує безпеці українських АЕС
• Чому взимку енергетика залежатиме від можливостей бити по РФ

Наступна зима може стати найважчою

Росія продовжує завдавати ударів по енергетичних потужностях України, внаслідок чого вона значною мірою залежить від трьох діючих атомних електростанцій та імпорту електроенергії з Європейського Союзу. У зв'язку з цим Україна може зіткнутися із найважчою зимою, пише Associated Press і наводить слова прем'єра Дениса Шмигаля.

Зазначимо, минулого тижня глава уряду назвав енергетичну стійкість одним із найбільших викликів на найближчі місяці.

"Ми успішно подолали три опалювальні сезони, але майбутня зима може бути найважчою", - зазначив він.

За його словами, за підтримки європейських партнерів Україна працює над децентралізацією генеруючих потужностей, щоб зробити енергосистему менш вразливою для атак. За оцінками Greenpeace, децентралізована сонячна генерація, яку складніше пошкодити ракетами та дронами, може допомогти швидше відновити потужності. Для цього будуть потрібні інвестиції майже на 5 млрд доларів до 2030 року.

За даними ООН та Світового банку, Україна втратила більше половини генерації за перші 14 місяців повномасштабної війни, і ситуація продовжує погіршуватися. 

США разом із партнерами активно працюють над нарощуванням можливостей ППО України для захисту енергосистеми, заявив помічник держсекретаря з енергетичних ресурсів Джеффрі Пайєтт на щорічній 9-й енергетичній конференції у Вашингтоні. Він сподівається, що до зими Україна зможе вийти на рівень генерації в 15 ГВт, але це на 3 ГВт менше очікуваного попиту.

Таким чином, за його словами, зима в будь-якому випадку буде важка, з перебоями з електроенергією. Тією чи іншою мірою всі регіони будуть уразливі з різних причин. Особливе занепокоєння викликає Харків, який пережив масштабну руйнацію енергетичних об'єктів.

Після обстрілів маневрової генерації погіршився прогноз Національного банку щодо дефіциту електроенергії. Зокрема, оцінка у ІІІ кварталі 2024 року погіршилася з 6,5% до 10%, у IV кварталі - з 7% до 12%, у I кварталі 2025-го - з 7% до 13%. З урахуванням високих ризиків повторних атак складно спрогнозувати, якою буде ситуація взимку. Але навіть якщо восени дефіцит буде невеликим, у зимові місяці він збільшиться.

Як Росія загрожує безпеці українських АЕС

Подальші російські удари по енергосистемі можуть спровокувати надзвичайну ситуацію на одній із трьох АЕС, пише Bloomberg.

Міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв'ю агентству заявив, що в Україні діють тисячі електропідстанцій. Але на карту поставлено десять найважливіших вузлів, пов'язаних із АЕС. Їхнє руйнування може занурити країну в темряву та викликати НС ядерного характеру. За його словами, росіяни свідомо наближають ядерні ризики до європейських кордонів.

"Вони точно знають, що роблять. Невипадково вони атакують підстанції, критично важливі для ядерної безпеки", - наголосив він.

Підстанції регулюють передачу високої напруги у енергосистемах. Ядерна генерація потребує постійного потоку електроенергії для роботи систем безпеки. Без нього паливо всередині активної зони реактора може перегрітися, що загрожує викидом радіації.

Через ризики МАГАТЕ розширило моніторингову місію, включивши до неї підстанції. Це незвичайний крок, оскільки інспектори МАГАТЕ зазвичай займаються обліком ядерних матеріалів, а не наглядом за національними електромережами. За словами Галущенка, Україна відповіла згодою.

Через два роки після того, як МАГАТЕ розпочала цілодобову присутність на окупованій росіянами Запорізькій АЕС, коментарі міністра показують, як війна змушує організацію розширювати свої повноваження, пише Bloomberg.

Занепокоєння посилюється нестачею систем протиповітряної оборони. Нещодавні удари призвели до відключень світла на більшій частині України та переривання постачання електроенергії на АЕС. Атака на підстанції 26 серпня супроводжувалася запуском більш ніж 230 безпілотників та ракет. "Проблема у тому, скільки вони запускають одночасно. Це виклик для захисту", - сказав міністр.

Оскільки Україна не веде прямих переговорів із РФ, вона попросила треті країни від її імені втрутитися у ситуацію. "Ми зв'язалися з усіма партнерами", - зазначив Галущенко, маючи на увазі прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді, який у серпні приїжджав до Києва.

За словами голови Міненерго, багато хто у світі не усвідомлює ризиків. Наслідки подальших російських атак можуть бути жахливими, оскільки торкнуться не тільки України, але й створять масштабніші проблеми для Європи.

Чому взимку енергетика залежатиме від можливостей бити по РФ

Поки США роздумують над зняттям обмежень на використання далекобійних ракет для ударів углиб російської території, українські АЕС наражаються на все більшу небезпеку. На даний час Вашингтон, схоже, не готовий дати добро на ATACMS, хоча може зняти обмеження на британські Storm Shadow (з американськими компонентами).

"Цього буде недостатньо", - цитує Politico колишнього спецпредставника США по Україні Курта Волкера. І якщо це справді результат останніх переговорів, то представники Міністерства енергетики серед тих, хто буде стривожений найбільше.

Вони побоюються, що зима може виявитися переломним моментом в енергетичній війні не на користь України. Багато в чому тому, що росіяни адаптують тактику ударів, щоб зруйнувати енергосистему. І постачання іранських балістичних ракет ближньої дії Fath-360 допоможуть їм.

Українська сторона очікує, що Росія використовуватиме їх для ударів по логістичних та комунікаційних вузлах у тилу передових ліній. Що, у свою чергу, звільнить російські ракети великої дальності для концентрації атак по цивільних енергетичних об'єктах.

На прицілі можуть опинитися ключові підстанції, що подають електроенергію на Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську АЕС. Якщо вибити ці підстанції, доведеться різко зупинити реактори, щоб уникнути ядерного інциденту. Є ймовірність, що саме цього росіяни і добиватимуться.

Сьогодні 55% української електроенергії виробляється на трьох АЕС. За весну та літо російські атаки знищили 9 ГВт генерації, що становить половину пікового споживання взимку. При цьому зруйновано 80% теплової генерації та третину гідроенергетичних потужностей.

У 2023 році Росія намагалася ізолювати АЕС, зосередившись на погіршенні передачі енергії. Удари були націлені на розподільні мережі, але енергосистема вистояла завдяки винахідливості, швидким ремонтам та перенаправленню потоків.

Проте варто паралізувати атомні станції, і гра для України в енергетичній війні буде закінчена. Що знизить її боєздатність, зруйнує економіку та послабить позиції, якщо мирні переговори будь-коли почнуться, зазначає Politico.

За словами офіційних осіб, страх перед цією подією став одним із факторів, який спонукав адміністрацію Байдена переглянути обмеження щодо ATACMS та Storm Shadow. Вашингтон насторожився після ударів по основним підстанціям, які подають електрику на АЕС.

Якщо Україні не дозволять бити вглиб Росії, "шанси пережити зиму не такі великі", вважає експерт Михайло Гончар. Колишній голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький погоджується з цією оцінкою. На його думку, взимку виявляться критичними три фактори: погода, російські удари та здатність України завдавати ударів по аеродромах РФ.

Зі свого боку, в Україні сподіваються, що перспектива краху енергетичної системи зрештою переважить страхи Вашингтона перед ескалацією. Раніше Володимир Путін заявив, що "зелене світло" на використання західних далекобійних ракет "істотно змінить" характер війни і означатиме "пряме втручання країн НАТО". Заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін пригрозив, що "небезпечна гра Заходу" може призвести до прямого зіткнення між ядерними державами.

Українські чиновники називають ядерні погрози порожніми, тому що вони ні до чого не призвели після ударів західною зброєю по цілях у прикордонних районах Росії, в окупованому Криму та на Донбасі. Тим часом на Заході кажуть, що вони не мають іншого вибору, окрім як сприймати погрози всерйоз.

Директор ЦРУ Вільям Бернс пояснив: "Путін - задира. Він продовжить брязкати зброєю... Ми не можемо дозволити собі піддаватися цьому залякуванню". Але наголосив, що його управління реально побоюється, що Росія може вдатися до використання тактичної ядерної зброї.

І хоча Байден і британський прем'єр Кір Стармер відмахнулися від погроз Путіна, Білий дім все ще на роздоріжжі між страхом відповіді Москви на удари по російських аеродромах, зривом проектів з початку мирних переговорів і тривогою через те, як розвиватиметься воєнна ситуація в Україні.

При підготовці тексту використовувалися публікації Associated Press, Bloomberg і Politico.