Житло для ВПО: в Україні поєднають три джерела фінансування для будівництва домівок

За її словами, йдеться про схему, за якою 33% вартості житла буде сплачено за рахунок місцевих бюджетів, ще 33% за рахунок державного бюджету, а ще 33% сплачуватиме або релокований бізнес, який перевозить у безпечні регіони своїх співробітників, або громадяни, які не задіяні у релокованих підприємствах, але мають кошти для того, щоб самостійно сплатити 33% від вартості житла. При цьому, підкреслила Шуляк, ця історія вже показала свою ефективність, зокрема, на Закарпатті.

"Це вже реалізований кейс, де за такою схемою вже будується житло - сучасний європейський багатоквартирний будинок на 40 квартир, які отримують у власність працівники компанії, яка була змушена через війну релокуватись з Краматорську в цей регіон”, - пояснила Шуляк.

За її словами, таке житло вже зводять у Перечинський громаді. Фінансування будівництва забезпечує у тому числі бізнес, який таким чином вирішує житлову проблему своїх працівників, а також планує розширювати свій штат за рахунок цього. Це означає можливість для його розвитку, оскільки такі ініціативи означатимуть наявність кваліфікованих фахівців для цього.

Ще третину вартості такого будівництва забезпечують місцеві бюджети, оскільки деякі громади розуміють, що люди, які залишаться проживати на їх території - це цінний людський капітал, який є основою економічного потенціалу громади або навіть регіону.

"В місцевих бюджетах деяких громадах нині є профіцит, і ті з них, які розуміють, наскільки важливо ставитися до ВПО як до конкурентної переваги, а не як до тимчасового явища, можуть застосовувати подібні кейси. З одного боку, людиноцентричність - є одним з базових принципів успішного відновлення. У цьому ми переконалися після проведення торік масштабних публічних консультації з цього приводу. З іншого боку, це збільшення податкових надходжень, чим не можна нехтувати, оскільки це - інвестиція на перспективу розвитку громади”, - вважає нардеп.

Парламентарка зауважила, що іншу третину вартості будівництва такого житла сплачуватимуть за рахунок державного бюджету, оскільки нині на рівні держави одночасно реалізується декілька програм, спрямованих на вирішення житлових проблем переселенців.

"По-перше, це програма "єВідновлення", на фінансування якої для ВПО додатково виділили 15 млрд гривень. По-друге, поліпшення умов іпотеки "єОселя" для ВПО, яка нині для них здебільшого недоступна, додаткові субсидії на оренду житла, соціальна оренда, а також окремий вид оренди - з правом викупу. Запуск двох останніх інструментів - вимога оновити житлове законодавство, що зафіксовано в програмі Ukraine Facility, за якою Україна до 2027 року отримує від ЄС 50 млрд євро", - розповіла Шуляк.

Нардепка додала, що у листопаді 2024 року Верховна рада ухвалила 4080-IX -  "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів, пов’язаних із забезпеченням внутрішньо переміщених осіб житлом". Він набуде чинності уже 5 березня. Цей документ передбачає створення інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомого майна для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Фактично йдеться про створення порталу, на якому була б оприлюднена інформація про об’єкти різних форм власності, які можуть бути використані чи переобладнані для проживання внутрішньо переміщених осіб.

"Нині в Україні налічується понад 4 млн внутрішньо переміщених осіб, 26% з яких потребують соціального захисту. Причому йдеться не лише про вирішення їхнього житлового питання, а і про допомогу у працевлаштуванні, економічну і соціальну реінтеграцію. Ключова роль у цьому процесі саме у приймаючих громад. Деякі з них розуміють важливість створення умов для осілості переселенців на їхній території, оскільки це допоможе їм збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і конкурентності перед іншими громадами, а деякі - ні", - резюмувала Шуляк.