Житло без меблів і тарифів на електрику. Що треба знати про особливості оренди у Швеції
У Швеції проживає близько 40 тисяч українських біженців. Країна надає нашим громадянам соціальне житло, втім значна частина з них самостійно орендує квартири чи будинки, оскільки уже працевлаштувались.
РБК-Україна розпитала українських біженців про особливості оренди житла у Швеції.
Які особливості оренди житла у Швеції
Олена Таксатова разом з чоловіком і чотирма дітьми виїхали у Швецію у березні 2022 року. Перших півтора року вони прожили у будинку шведської родини у містечку Хьор поблизу Лунду. Після того, як знайшли роботу - почали шукати собі житло через оголошення у Facebook та профільні сайти.
"На пошуки пішло 2 місяці. Натрапила на гарний варіант і сама запропонувала залишити депозит, оскільки була зацікавлена у цьому будинку. Попросила сім'ю шведів, у яких ми жили, щоб поручилися за нас перед орендодавцем, що ми порядні й самі вже на себе заробляємо. Будинок нам підійшов і ми уклали контракт", - додає жінка.
У Швеції будинки здають без меблів, обставлена зазвичай лише кухня, тому українцям довелося одразу купувати багато меблів, а після закінчення терміну оренди - забирати їх з собою, оскільки будинок треба було здати у первинному вигляді.
"Ми прожили там недовго, бо старші діти роз'їхались і нам вже не було доцільно орендувати таке велике житло. Завчасно попередили власника, що будемо з'їжджати", - каже українка.
Уже після того, як родина виїхала з цього будинку - у них виникли проблеми. В Олени у банкінгу була виставлена автоматична оплата за житло, тому один платіж пройшов за місяць, коли українці уже там не проживали. Власник спершу обіцяв повернути ці кошти, а тоді відмовився.
"Коли він приймав будинок претензій не було, а вже потім сказав, що ми недоприбирали гараж, наші діти вимазали стіни, тому ці гроші він залишить собі. Мова йшла майже про 2 тисячі доларів. Наші знайомі шведи порадили подати на власника у суд. Нам надали перекладача української, який був дуже добре ознайомлений з термінологією юриспруденції. Відповідач на суд не з'явився і ми виграли справу. Це був новий для нас досвід, я відчула, що ми тут не безправні", - розповідає Олена.
Власник оскаржив рішення суду, тому зараз відбувається новий розгляд.
"Думаю, що рішення таки буде на нашу користь. Друзі-шведи кажуть, що взагалі така ситуація - то рідкість. Тому моя порада - якщо людина в'їжджає у нову квартиру, треба все фотографувати. Бажано, щоб хтось зі шведів за вас поручився перед власником. А коли з'їжджаєте, то варто замовити глибокий клінінг і у договорі вказати, що власник житло прийняв і не має претензій", - радить українка.
Наступний будинок родина вже знайшла через знайомих, депозит уже не вносили, заплатили просто за перший місяць. Зараз у них "холодна" оренда - тобто вона включає все, окрім електрики.
"У Швеції ти ніколи не знаєш, скільки коштуватиме електрика. Кожного дня вона може мати різні тарифи. Багато шведів має систему, що рахує по годинах, яка вартість електрики. Вони тоді дивляться, скільки конкретно зараз коштує кіловат і яка буде ціна через кілька годин. Ті, хто хоче економити, тоді вже вирішує, чи варто зараз ставити прання, вмикати плиту, чи коли буде дешевше", - каже Олена.
По електриці є різні договори, українці вибрали "усереднену" ціну.
"Найменший рахунок у мене за електрику був 150 євро (6,5 тисяч гривень), а найбільший - 350 євро (15 тисяч гривень). При тому, що взимку ми використовуємо дрова для каміна", - додає жінка.
Зазначимо, що ціни на оренду житла залежать від місця розташування. У невеличких містечках можна винайняти будиночок від 1 тисячі доларів, у Стокгольмі однокімнатні квартири здають від 800 євро.
Які нюанси при наданні соціального житла
Українка Ксенія Кисель з чоловіком та донькою після прибуття у Швецію пів року проживали у гуртожитку для біженців. Потім їх переселили в інше соціальне житло - це була смартквартира зі спільною кухнею. А через два роки, коли українці вже отримали персональні ідентифікаційні номери, вони подали прохання про отримання додаткової житлової площі, оскільки дитина дорослішала і потребувала власного простору. Подружжя поки не працевлаштоване, проживають у Хьор.
"Комуна нам підібрала житло сама - трикімнатну квартиру. У Швеції діє норма, що на двох дорослих і одну дитину має бути не менш як 70 кв. м. У нас квартира має 74 "квадрати". Вибрати інше житло ми не могли, якби ми відмовились, то нам би довелося шукати інший варіант за власний кошт. Але квартира нам сподобалась, там гарний ремонт", - пояснює Ксенія.
Оплату треба було провести за 1 місяць. Комуна допомагала з оплатою, поки українці протягом 3,5 місяців оформлювали документи на спеціальну програму, яка надає виплати на часткове покриття оренди.
"Наша квартира коштує 7 100 крон у місяць (26 767 гривень) плюс електрика, програма покриває 3 300 крон (12 441 гривня). Якщо нам не вистачає коштів, то ми звертаємось до комуни і відправляємо звіти про доходи від біржі праці. Тоді вони дивляться на прожитковий мінімум і на власний розсуд призначають доплати. Це нас рятувало останні три місяці, коли ще не мали коштів для покриття витрат", - каже українка.
Орендувати це житло родина може протягом 4 років, навіть якщо вже матиме власний дохід. Оплата на цей період не підійматиметься, може змінюватись лише плата за електрику.
Родина має право робити легкий косметичний ремонт, але перепланування - заборонене. Також не можна встановлювати додаткові електроприлади, навіть пральну машину - вона є спільна на 12 квартир, стоїть у підвальному приміщенні.
"Оскільки квартира є комунальною, то до нас можуть приходити з перевіркою, в якому стані перебуває житло. Також вони можуть реагувати на скарги сусідів, якщо ми порушуємо режим тиші або неправильно сортуємо сміття. За порушення нас можуть виселити", - каже жінка.
Українці вже встали на чергу по оренді житла. Щоб винаймати квартиру не від комуни, треба мати гарну кредитну історію, робочий контракт і гарний стабільний дохід.
"Ми оформлювали страхування на квартиру. Нам комуна підказала це зробити в перший же день підписання договору на житло. Нам надали перелік фірм, які цим займаються і ми самостійно вибирали із ким укладати договір. Вони різні за цінами та послугами. Наша страховка складає 174 крони в місяць (655 гривень). Це вважається мінімальна сума", - розповідає Ксенія.
При першому огляді квартири українка проводила опис усіх пошкоджень, рахувала та записувала кількість дірок від дюбелів у стінах, усі тріщинки й подряпини. Це важливо все зазначити у договорі, інакше при виїзді з квартири з орендарів можуть стягнути плату, як за псування майна.
"Якщо ламається базова техніка, то ми телефонуємо за вказаними номерами і її ремонтують безплатно. Але якщо техніка вийшла з ладу через недбалість користувачів, то вони мають її відремонтувати", - каже українка.
Квартира була повністю порожня при в'їзді. Єдине, що було обставлено - кухня. В наявності великий холодильник, додатково холодильна камера, індукційна плита та мийка. Все інше довелося купувати.
"У нас не було коштів на облаштування квартири, тому ми написали список найбільш необхідних, базових речей і передали його в комуну. Через 5-7 днів комуна виділила нам кошти, за які ми змогли придбати ліжка, кухонний стіл, стільці та інші базові речі. Але вони були не нові, а із секонд-хенду. Тому що в їх розрахунку ми мали вкластися в цю суму, шукаючи найдешевші варіанти, а не на нове із магазинів", - ділиться жінка.
Своїм досвідом проживання у соціальному житлі також поділилась Наталія Олексієнко.
"Ми приїхали в Стокгольм і нас зареєстрували у Міграційній службі. Перші три дні ми провели у соціальному гуртожитку, потім нас на півтора місяця перевели у таке ж житло, тільки в іншому місті. Нас також годували безплатно", - розповідає жінка.
Далі жінку розподілили на південь Швеції у Хьор і поселили у колишній санаторій для людей з інвалідністю. У її кімнаті є окремий санвузол, а кухня - спільна.
"Я підписала документ, що начебто я орендую цю кімнату, але платить за неї комуна. У договорі описала, які є недоліки у житлі. Це обов'язково робити. Бо коли здаватимеш квартиру, то за це можуть вирахувати гроші", - пояснює Наталія.
У цій кімнаті не можна робити ремонт самостійно. Треба подати заявку і комуна направить майстра.
"Зараз іноземці отримують персон-номери - постійний ідентифікаційний код Швеції, вони також підписують договір із комуною. Біженці відкривають рахунки у банку, на які комуна скидає гроші за житло, а людина вже самостійно їх перекидає структурі, яка надає оренду. Моя кімната коштує 5 тисяч крон (18 850 гривень)", - додає Наталія.
Раніше ми писали про те, з якими труднощами доводиться стикатися українським біженцям при оренді житла за кордоном.
Нещодавно РБК-Україна опитала українських біженців із 10 країн про те, за якими продуктами вони найбільше сумують за кордоном, бо тих немає у вільному доступі.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України й читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.